09 жовтня 2024 року Справа № 280/7973/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Артоуз О.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС у Дніпропетровській та Запорізькі областях (філія ГСЦ МВС) (49041, м. Дніпро, пр. Праці, б. 6, код ЄДРПОУ 45291657), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158Б, ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії
23 серпня 2024 року до Запорізького окружного адміністративного суду засобами поштового зв'язку надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС у Дніпропетровській та Запорізькі областях (філія ГСЦ МВС) (далі - відповідач) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, відповідно до якої позивач просить суд:
визнати протиправними дії Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (ЄДРПОУ: 45291657, юридична адреса: 49041 м. Дніпро, пр. Праці, б. 6) від 19.08.2024 щодо відмови виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області оновлену довідку;
зобов'язати Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізький області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на листопад 2019 року із зазначенням посадового окладу за посадою професора кафедри за 20 тарифним розрядом згідно з додатком 2 до наказу Міністерства освіти і науки України від 26.09.2005 № 557 «Схема тарифних розрядів посад керівних та науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації», що згідно із Законом України від 23.11.2018 № 2629-VIII «Про державний бюджет України на 2019 рік», постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2016 № 1037 «Про оплату працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери», постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 № 1298 «Про оплату працівників на основі Єдиної тарифної сітки, розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери», за нормами чинними станом на 19.11.2019 у розмірі 7761,12 грн (враховуючи підвищення посадових окладів науково-педагогічних працівників на 11% згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23.01.2019 № 36 «Про підвищення посадових окладів науково-педагогічних працівників»); із зазначенням: оклад за військовим (спеціальним) званням - полковник поліції; надбавка за стаж служби в поліції (відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням) - 45%; надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції (відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за стаж служби) - 100%; доплата за науковий ступінь кандидата наук (відсотків посадового окладу) - 15%; доплата за вчене звання доцента (відсотків посадового окладу) - 25%; премія (відсотків нарахованого грошового забезпечення) - 126,46%;
стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (ЄДРПОУ: 45291657, юридична адреса: 49041, м. Дніпро, пр. Праці, б.6) в мою користь сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Позовну заяву мотивовано тим, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ. ДУ ТМО МВС України по Запорізькій області було виготовлено оновлену довідка №33/28-2804 від 26.06.2024 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії за нормами чинними на 19.11.2019 за прирівняною посадою - начальника відділу апарату ГУНП в м. Києві. У зв'язку із незгодою із застосованим у довідці тарифним розрядом позивач звернулась до відповідача із заявою про виготовлення оновленої довідки для перерахунку пенсії за відповідною посадою, яку займала на день звільнення. Листом від 19.08.2024 відповідач повідомив відсутність підстав для виготовлення оновленої довідки. Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, а свої права порушеними, позивач звернулась до суду з відповідним позовом.
Ухвалою суду від 28.08.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі, вирішено здійснити розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) та без проведення судового засідання.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 05.09.2024 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою суду від 06.09.2024 задоволено клопотання представника Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС у Дніпропетровській та Запорізькі областях (філія ГСЦ МВС) та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
09 вересня 2024 року на адресу Запорізького окружного адміністративного суду надійшов відзив Головного сервісного центру МВС у Дніпропетровській та Запорізькі областях (філія ГСЦ МВС) на позовну заяву. Відповідач заперечує проти задоволення позову та вказує, що згідно облікових даних наказом ректора Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України від 05.11.2015 № 295 о/с ОСОБА_1 була звільнена з посади професора кафедри кримінального процесу факультету підготовки фахівців для підрозділів слідства 05.11.2015 у запас за п. 64 «г» (через скорочення штатів) та мала спеціальне звання полковника міліції. З 06.11.2015 позивачу була призначена пенсія за вислугу років не як науково-педагогічному працівнику (цивільному працівнику) згідно Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відповідно до пункту 3 статті 57 Закону № 1556-VII, а як атестованому співробітнику міліції звільненому зі служби відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Складові грошового забезпечення військовослужбовців (поліцейських) та складові заробітної науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів за своєю правовою природою є різними поняттями, оскільки є відмінними за правовим регулюванням, порядком, способом здійсненням цих виплат. З 07.11.2015 та до теперішнього часу посада професора кафедри кримінального процесу факультету підготовки фахівців для органів досудового розслідування Національної поліції України університету відноситься до цивільного персоналу відповідно до наказу МВС України від 06.06.2024 № 390 «Про організаційно-штатні зміни в МВС», тому їх посадові оклади визначаються у відповідності до додатку № 2 Постанови №1298 та додатку 2 Наказу № 557. Дійсно, посаді професора вищого навчального закладу відповідає 20 тарифний розряд з посадовим окладом в розмірі 7761,12 грн. станом на листопад 2019 року з урахуванням Постанови № 1298, Постанови № 1037 та Постанови № 36. Згідно Наказу № 138 посада «професора навчального закладу МВС» була прирівняна до посади «начальника відділу Апарату ГУНП в м. Києві», а не до посади «професора», оскільки всі посади атестованих працівників у навчальних закладах МВС з 07.11.2015 були скорочені, тому в Постанові №988 та Наказі № 260 відсутня схема посадових окладів поліцейських для навчальних закладів МВС, як це раніше передбачалась схемою посадових окладів осіб начальницького складу органів внутрішніх справ для навчальних закладів МВС відповідно до Додатку № 20 Наказу МВС від 31.12.2007 № 499 «Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ осіб начальницького складу органів внутрішніх справ для навчальних закладів МВС. Посада «професора Навчального закладу МВС» у штатному розписі Національної поліції України відсутня, тому посада Начальника відділу Апарат Головного управління Національної поліції в місті Києві, яку було визначено відповідною до посади професора кафедри навчального закладу, не є дискримінаційною та такою, що порушує інтереси позивача, оскільки в назві прирівняної посади поліцейського відсутнє найменування «професор». Крім того, моменту прийняття Постанови № 988 і до теперішнього часу Кабінетом Міністрів України не приймалося рішень щодо підвищення розміру грошового забезпечення поліцейських. Розміри посадових окладів, окладів за спеціальним званням та надбавки за стаж служби в поліції, які визначені Постановою № 988, не змінювались та будь-які нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення не вводилися. Підстави для повторного виготовлення довідки про розмір грошового забезпечення станом на 19.11.2019 у відповідача відсутні. Просить у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
13 вересня 2024 року до Запорізького окружного адміністративного суду засобами системи «Електронний суд» надійшли пояснення третьої особи. Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зазначає, що позивач є пенсіонером та отримує пенсію призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, тому гарантії його соціального і правового захисту встановлюються саме Законом № 2262-ХІІ та іншими нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання, у тому числі постановою КМУ № 704 та Порядком №260, які, у свою чергу, містять спеціальні правові норми щодо соціального захисту військовослужбовців. Складові грошового забезпечення військовослужбовців (поліцейських) та складові заробітної науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів за своєю правовою природою є різними поняттями, оскільки є відмінними за правовим регулюванням, порядком, способом здійсненням цих виплат. Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області просить відмовити у задоволенні позову.
Згідно з положеннями статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
Позивач - ОСОБА_1 наказом ректора Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України від 05.11.2015 № 295 о/с звільнена з посади професора кафедри кримінального процесу факультету підготовки фахівців для підрозділів слідства 05.11.2015 у запас за п. 64 «г» (через скорочення штатів) та мала спеціальне звання полковника міліції.
З 06.11.2015 позивач отримує пенсію згідно за вислугу років призначену згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ).
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 10.11.2023 у справі № 280/7050/23 позовні вимоги ОСОБА_1 до Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Запорізькій області», третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задоволено частково, визнано протиправними дії Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Запорізькій області» щодо відмови виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на листопад 2019 року, із зазначенням відомостей про доплату за науковий ступінь кандидата наук 15% від посадового окладу та доплату за вчене звання доцента 25% від посадового окладу, зобов'язано Державну установу «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Запорізькій області» виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізький області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на листопад 2019 року, із зазначенням відомостей про доплату за науковий ступінь кандидата наук 15% від посадового окладу та доплату за вчене звання доцента 25% від посадового окладу. Рішення набрало законної сили 20.06.2024.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 11.03.2024 у справі № 280/151/24 позов ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі, визнано протиправними дії Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Запорізькій області» щодо відмови виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , зобов'язано Державну установу «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Запорізький області» виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізький області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на листопад 2019 року із зазначенням посадового окладу 4000,00 грн за прирівняною посадою начальника відділу Національної поліції України у відповідності до наказу МВС України від 13.07.2018 № 601 «Про затвердження Переліку посад поліцейських і військовослужбовців Національної гвардії України, які рівнозначні (аналогічні) посадам, що можуть бути заміщені поліцейським і військовослужбовцями в державних органах, установах та організаціях». Рішення набрало законної сили 18.07.2024.
Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Зпорізькій області» 27.06.2024 на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.11.2023 у справі № 280/7050/23 направлено позивачу та Головному управлінню Пенсійного фонду України в Запорізькій області довідку від 26.06.2024 № 33/28-2804 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 19.11.2019 заприрівняною посадою - начальника відділу апарата ГУНП в м. Києві згідно якої грошове забезпечення визначено у розмірі: посадовий оклад - 3200,00 грн, оклад за спеціальним званням полковник поліції - 2400,00 грн, надбавка за стаж служби у поліції (відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням) - 45% - 2 520,00 грн, надбавки за специфічні умови проходження служби в поліції (відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за стаж) - 100% - 8120,00 грн, доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук (відсотків від посадового окладу) - 15% - 480,00 грн, доплата за вчене звання доцента (старшого наукового співробітника) чи професора (відсотків від посадового окладу) - 25% - 800,00 грн, премія (відсотків нарахованого грошового забезпечення) - 126,46% - 22 155,79 грн. Усього - 39 675,79 грн.
22 липня 2024 року позивач звернулась до відповідача для виготовлення довідки про розмір грошового забезпечення станом на 19.11.2019 за посадою професора кафедри, із визначенням посадового окладу - професор кафедри за 20 тарифним розрядом згідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 26.09.2005 № 557 «Схема тарифних розрядів посад керівних та науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації», постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2016 № 1037 «Про оплату працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» та постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 № 1298 «Про оплату працівників на основі Єдиної тарифної сітки, розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери», із врахуванням підвищення посадових окладів науково-педагогічннх працівників на 11% згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23.01.2019 № 36 «Про підвищення посадових окладів науково-педагогічних працівників».
Листом Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС у Дніпропетровській та Запорізькі областях (філія ГСЦ МВС) від 19.08.2024 №31/29/31/С-1641-1954-2024 позивачу повідомлено, що довідка про розмір грошового забезпечення позивача станом на листопад 2019 року на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.11.2023 по справі № 280/7050/23 була оформлена Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Запорізькій області» від 26.06.2024 №33/28-2804 та направлялася на адресу позивача та до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області листом від 27.06.2024 № 33/28-2822, тому підстави для повторного виготовлення довідки на зазначену дату у Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС у Дніпропетровській та Запорізьких областях (філії ГСЦ МВС) відсутні.
На виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11.03.2023 у справі № 280/151/24 Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Зпорізькій області» виготовлено довідку від 23.08.2024 № 33/28-3519 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 19.11.2019 заприрівняною посадою - начальника відділу Національної полції України згідно якої грошове забезпечення визначено у розмірі: посадовий оклад - 4000,00 грн, оклад за спеціальним званням полковник поліції - 2400,00 грн, надбавка за стаж служби у поліції (відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням) - 45% - 2 520,00 грн, надбавки за специфічні умови проходження служби в поліції (відповідно до ухвали суду від 19.08.2024 у справі № 280/151/24 про роз'яснення судового рішення) - 100% - 8120,00 грн, доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук (відповідно до ухвали суду від 19.08.2024 у справі № 280/151/24 про роз'яснення судового рішення) - 5% - 160,00 грн, доплата за вчене звання доцента (старшого наукового співробітника) чи професора (відповідно до ухвали суду від 19.08.2024 у справі № 280/151/24 про роз'яснення судового рішення) - 5% - 160,00 грн, премія (відповідно до ухвали суду від 19.08.2024 у справі № 280/151/24 про роз'яснення судового рішення) - 126,46% - 20941,78 грн. Усього - 38301,78 грн.
Вказані обставини підтверджені відповідними доказами і не є спірними.
Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-XII), перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Згідно з ч.4 ст. 63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ.
Пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (далі - Порядок № 45), передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Абзацом 2 пункту 5 Порядку № 45, в редакції Постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2020 (далі - Постанова № 103), передбачено, що особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) перерахунок пенсії з 1 січня 2016 року проводиться з розміру грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського, враховуючи оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції". Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року. Подальші перерахунки здійснюються з урахуванням складових грошового забезпечення, передбачених абзацом першим цього пункту.
Пунктом 3 Постанови № 103 встановлено перерахувати з 1 січня 2016 року пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції". Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.
Згідно із п. 5 Постанови № 103, перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) відповідно до пункту 3 цієї постанови проводиться на підставі довідок про розміри грошового забезпечення, поданих Міністерством внутрішніх справ органам Пенсійного фонду України до набрання чинності цією постановою, або довідок, додатково оформлених та поданих відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45.
Водночас, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2019 у справі №826/12704/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019, визнано протиправним та скасовано пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб". Тобто, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2019 у справі № 826/12704/18 набрало законної сили 19.11.2019.
У вказаних рішеннях суди дійшли висновку, що пункт 3 Постанови № 103, передбачає перерахунок пенсії, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та премій виплачених поліцейським у січні 2016 року, хоча фактично додаткові види грошового забезпечення поліцейським були затверджені лише у квітні 2016 року наказом МВС України №260 від 06.04.2016. За таких обставин оскаржуваний пункт 3 Постанови № 103 у відсотковому співставленні встановлює зменшення виплати пенсії військовослужбовцям у порівнянні з тими умовами, які вони мали до його прийняття, фактично звужують складові грошового забезпечення, які підлягають врахуванню при обрахунку пенсії вказаним особам, а тому звужують зміст вже існуючих прав таких осіб. Отже, Кабінет Міністрів України, визначаючи новий порядок перерахунку раніше призначених пенсій, з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, не враховував всі види грошового забезпечення військовослужбовців, вичерпний перелік яких встановлений Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", і які відображають умови, особливості військової служби кожної особи, яка має право на пенсію за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Згідно із ч. 2 ст. 265 Кодексу адміністративного судочинства України, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Відповідно до ст. 94 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII), Постанови Кабінету Міністраів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11.11.2015 № 988 (далі - Постанова № 988), з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок № 260).
Пунктом 3 Порядку № 260 передбачено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Порядком № 260 установлено такі додаткові види грошового забезпечення: надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції (пункт 4 Порядку № 260); надбавка за безперервний стаж на шифрувальній роботі (пункт 5 Порядку № 260); надбавка за виконання функцій державного експерта з питань таємниць (пункт 6 Порядку № 260); надбавка за службу в умовах режимних обмежень (пункт 7 Порядку № 260); надбавка за почесне звання "заслужений" (пункт 8 Порядку № 260); доплата за науковий ступінь з відповідної спеціальності (пункт 9 Порядку № 260); доплата за вчене звання (пункт 10 Порядку № 260); доплата за службу в нічний час (пункт 11 Порядку № 260).
Таким чином, починаючи з 19.11.2019 - дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/12704/18, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.
При цьому, у Додатку 2 до Порядку № 45 містилась форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій. Постановою №103 було доповнено Порядок №45 Додатком 3, а саме Довідка про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, в адміністративній справі №826/3858/18, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.
Оскільки зміни, внесені Постановою № 103, зокрема, до додатку 2 Порядку № 45, у якому доповнено Порядок додатком 3, були визнані судом протиправними та нечинними, то з дня набрання законної сили рішенням у справі №826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до внесення зазначених змін.
Суд зазначає, що Верховний суд у рішенні по зразковій справі №160/8324/19 від 17.12.2019, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020 з вказаного питання зазначив: "Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 12 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2019 року, в адміністративній справі № 826/3858/18 визнав протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45. Оскільки зміни, внесені Постановою № 103, зокрема, до додатку 2 Порядку № 45, у якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, то з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін."
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд зазначає, що порядок дій, який повинні вчинити, зокрема, відповідач у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2, 3 Постанови № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45, не змінився.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 (далі - Порядок № 3-1).
Відповідно до пункту 24 Порядку 3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток № 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Тотожні за змістом положення щодо процедури перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовців у разі зміни розміру їх грошового забезпечення містяться у пунктах 2, 3 Порядку № 45.
Отже, оскільки пункт 3 Постанови №103, що стосується перерахунку розміру грошового забезпечення особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), визнано протиправним рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №826/12704/18, яке набрало законної сили 19.11.2019, саме з 01.12.2019 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) виникли підстави для перерахунку пенсії позивача, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановами №988, №260 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Водночас, обов'язок з перерахунку пенсії у пенсійного органу виникає після отримання ним належної довідки.
Аналогічні висновки містяться в рішенні Верховного Суду від 17.12.2019 року за результатами розгляду зразкової справи № 160/8324/19, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020.
Відповідно до матеріалів справи, Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Запорізькій області області» на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11.03.2023 у справі № 280/151/24 Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Зпорізькій області» виготовлено довідку від 23.08.2024 № 33/28-3519 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 19.11.2019 заприрівняною посадою - начальника відділу Національної полції України.
Судом встановлено, що при визначенні посадового окладу позивача у вказаній довідці застосовано посаду начальник відділу та визначено розмір окладу 4000,00 грн.
Відносно правомірності вказаного у довідці окладу, суд зазначає наступне.
Відповідно до довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Запорізькій області» від 23.08.2024 № 33/28-3519 про розмір грошового забезпечення позивача, посадовий оклад начальника відділу за листопад 2019 року складає- 4000 грн, оклад за спеціальним званням полковник поліції - 2400,00 грн, надбавка за стаж служби у поліції (відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням) - 45% - 2 520,00 грн, надбавки за специфічні умови проходження служби в поліції (відповідно до ухвали суду від 19.08.2024 у справі № 280/151/24 про роз'яснення судового рішення) - 100% - 8120,00 грн, доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук (відповідно до ухвали суду від 19.08.2024 у справі № 280/151/24 про роз'яснення судового рішення) - 5% - 160,00 грн, доплата за вчене звання доцента (старшого наукового співробітника) чи професора (відповідно до ухвали суду від 19.08.2024 у справі № 280/151/24 про роз'яснення судового рішення) - 5% - 160,00 грн, премія (відповідно до ухвали суду від 19.08.2024 у справі № 280/151/24 про роз'яснення судового рішення) - 126,46% - 20941,78 грн. Усього - 38301,78 грн.
З приводу вказаних обставин суд зазначає, що розміри складових грошового забезпечення професорів Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, окрім посадового окладу, встановлюються згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», а тарифний розряд для визначення розміру посадового окладу за атестованою посадою професор кафедри Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ встановлюється згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від 26.09.2005 № 557 «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ», додаток 2 «Схема тарифних розрядів посад керівних та науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації», а саме - 20 тарифний розряд.
Згідно з Законом України від 23.11.2018 № 2629-VІІІ «Про Державний бюджет України на 2019 рік», постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2016 № 1037 «Про оплату працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери», відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 № 1298 «Про оплату працівників на основі Єдиної тарифної сітки, розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери», розмір посадового окладу за 20 тарифним розрядом станом на листопад 2019 року складав 7761,12 грн., враховуючи підвищення посадових окладів науково-педагогічних працівників на 11% згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23.01.2019 № 36 «Про підвищення посадових окладів науково-педагогічних працівників».
Оклад за спеціальним званням поліцейського визначається згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», а саме полковника поліції - в розмірі 2400,00 грн.
Інші види грошового забезпечення поліцейського визначаються згідно з наказом МВС України від 06.04.2016 № 260 «Про затвердження Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання».
Розмір надбавки за специфічні умови проходження служби в поліції поліцейським встановлюється кожному індивідуально, залежно від специфіки умов проходження служби (успішне виконання повноважень, якість, складність, обсяг та важливість виконуваних завдань, залучення до розробки проектів нормативно-правових актів тощо) на підставі мотивованого подання керівника структурного підрозділу.
Наказом МВС України №138 від 17.02.2017 «Про затвердження Переліку посад осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що прирівнюються посадам поліцейських", (далі - Наказ №138) що прийнятий з урахуванням до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393" затверджено перелік посад осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", що прирівнюються посадам поліцейських.
Однак, Наказ № 138, не містить посади "професор".
Згідно пункту 7 розділу XVIII Переліку посад осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що прирівнюються посадам поліцейських, Наказу № 138, професор навчального закладу МВС (Національна академія внутрішніх справ та національні університети внутрішніх справ (юридичний ліцей, науково-педагогічний склад) - прирівнюється до посади начальника відділу апарату Національної поліції.
Отже МВС України прирівняв посаду "професор навчального закладу МВС" (Національна академія внутрішніх справ та національні університети внутрішніх справ (юридичний ліцей, науково-педагогічний склад) до посади "начальника відділу апарату Національної поліції ".
Проте суд зазначає, що посади "професора навчального закладу МВС" та "начальника відділу апарату національної поліції" з своїми класифікаційними характеристиками, перш за все розмірами посадових окладів та іншими особливостями є абсолютно різними.
Суд зазначає, що таке прирівняння є дискримінаційним та грубо порушує інтереси позивача, оскільки впливає на визначення посадового окладу, та як наслідок, грошового забезпечення для перерахунку його пенсії.
Статтею 8 Конституції України закріплено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Суди, незалежно від того, конкретизовані приписи Конституції України в галузевому законодавстві чи ні, зобов'язані захищати права і свободи людини й громадянина. Тобто суддя, конкретизуючи право, повинен застосувати «підхід, який би був найбільш сприятливий до особи» (постанова ВП ВС від 21.04.2021 у справі № 360/3611/20).
Суд вказує, що найбільш сприятливим для особи буде зазначення у довідці про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , за нормами чинними станом на листопад 2019 року, за посадою професора кафедри, яку він займав на дату звільнення - 05.11.2015, із визначенням посадового окладу - професор кафедри за 20 тарифним розрядом згідно з додатком 2 до наказу Міністерства освіти і науки України від 26.09.2005 № 557 «Схема тарифних розрядів посад керівних та науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації», яких згідно із Законом України від 23.11.2018 № 2629-VIII «Про державний бюджет України на 2019 рік», постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2016 № 1037 «Про оплату працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери», постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 № 1298 «Про оплату працівників на основі Єдиної тарифної сітки, розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери», станом на листопад 2019 складає - 7761,12 грн. (враховуючи підвищення посадових окладів науково-педагогічних працівників на 11% згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23.01.2019 № 36 «Про підвищення посадових окладів науково-педагогічних працівників»).
Окрім цього, суд зазначає, що відповідно до статей 1 та 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Так, у рішенні ЄСПЛ від 07.11.2013 у справі "Пічкур проти України" (заява № 10441/06, пункти 41- 43, 52) Суд акцентував увагу на тому, що: якщо в Договірній державі є чинне законодавство, яким передбачено право на соціальні виплати, обумовлені або не обумовлені попередньою сплатою внесків, це законодавство має вважатися таким, що породжує майновий інтерес, який підпадає під дію статті 1 Першого протоколу, для осіб, що відповідають вимогам такого законодавства.
Водночас юридична природа соціальних виплат, у тому числі пенсій, розглядається ЄСПЛ не лише з позицій права власності, але й пов'язує з ними принцип захисту "законних очікувань" (reasonable expectations) та принцип правової визначеності (legal certainty), що є невід'ємними елементами принципу правової держави та верховенства права.
Так, у справі "Суханов та Ільченко проти України" ЄСПЛ зазначив, якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має "законне сподівання", якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є чинний Закон, який передбачає таке право, або є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (Заява № 68385/10 та № 71378/10, пункт 35).
Отже, у контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції об'єктами права власності можуть бути у тому числі "легітимні очікування" та "майнові права" (Pine Valley Developments Ltd and Others v. Ireland), заява № 12742/87; ухвала ЄСПЛ від 13 грудня 1984 року щодо прийнятності заяви S. v. the United Kingdom, № 10741/84).
Тобто коли соціальна чи інша подібна виплата закріплена законом, вона має виплачуватися на основі чітких і об'єктивних критеріїв і, якщо людина очевидно підходить під ці критерії, це породжує у такої людини виправдане очікування в розумінні статті 1 Першого протоколу.
Також практикою Європейського суду з прав людини сформовано підхід щодо розуміння правової визначеності як засадничої складової принципу верховенства права. Зокрема, у пункті 61 Рішення "Брумареску проти Румунії" Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип правової визначеності є складовою верховенства права (Brumarescu v. the Romania, заява № 28342/95). У пункті 109 справи "Церква Бессарабської Митрополії проти Молдови" Суд зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку (Metropolitan Church of Bessarabia and Others v. the Moldova, заява № 45701/99).
Таким чином, Наказ МВС України №138 від 17.02.2017, що прийнятий з урахуванням до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393" затверджено перелік посад осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", що прирівнюються посадам поліцейських був прийняти вже після звільнення позивача з займаної посади та призначення йому пенсії та його застосування для подальшого визначення розміру пенсії позивача не узгоджується з принципом правової визначеності.
Враховуючи наведене, можна дійти висновку, що позивачу у довідці про розмір її грошового забезпечення станом на 19.11.2019 для перерахунку пенсії, розмір посадового окладу підлягає визначенню за посадою професора кафедри за 20 тарифним розрядом згідно з додатком 2 до наказу Міністерства освіти і науки України від 26.09.2005 № 557 «Схема тарифних розрядів посад керівних та науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації», що згідно із Законом України від 23.11.2018 № 2629-VIII «Про державний бюджет України на 2019 рік», постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2016 № 1037 «Про оплату працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери», постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 № 1298 «Про оплату працівників на основі Єдиної тарифної сітки, розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери», за нормами чинними станом на 19.11.2019 визначається у розмірі 7761,12 грн.
Щодо інших видів грошового забезпечення суд зазначає, що вони визначаються Порядком № 260.
Як встановлено судом рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 10.11.2023 у справі № 280/7050/23 встановлено наявність у позивача станом на листопад 2019 року права на доплату за науковий ступінь кандидата наук 15% від посадового окладу та доплату за вчене звання доцента 25% від посадового окладу.
Відповідно до частини другої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Так, згідно з частиною четвертою статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Загальноприйнято вважати, що преюдиційність (лат. praejudicialis - те, що стосується попереднього судового рішення це можливість прийняття судом як беззаперечними обставин (юридичних фактів), що були встановленні іншим судом в іншій справі та містяться у мотивувальній частині рішення, яке набрало законної сили. У такій попередній справі повинні брати участь ті ж самі сторони або їх правонаступники.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 02.11.2022 у справі № 140/6115/21.
Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу, що преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи. Такі висновки сформульовані в пункті 32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17.
У постанові від 31.08.2023 у справу № 400/4063/22 Суд зауважив, що преюдиція - це обов'язковість обставин, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені обставини не підлягають доказуванню. Звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, передбачене частиною четвертою статті 78 КАС України, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов'язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Тобто, за змістом частини четвертої статті 78 КАС України учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи. Натомість такі учасники мають право посилатися на зміст судового рішення у відповідних справах, що набрало законної сили, у якому відповідні обставини зазначені як установлені.
При цьому Суд вказав, що преюдиційні обставини не потребують доказування, якщо одночасно виконуються такі умови:
ці обставини встановлені судовим рішенням лише у господарській, цивільній або адміністративній справі;
ці обставини оцінені судом саме як обставина (юридичний факт) преюдиційного характеру та не є правовою оцінкою, наданою судом певній обставині (юридичному факту);
ці обставини міститься у мотивувальній частині рішення та відповідають вимогам пункту першого частини четвертої статті 246 КАС України, згідно з яким у мотивувальній частині рішення, серед іншого, зазначаються обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини;
судове рішення набрало законної сили;
у справі беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини (наприклад, особа може посилатися на преюдиційні факти, що містяться в судовому рішенні, ухваленому відповідно до глава 6 Цивільного процесуального кодексу України "Розгляд судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення").
Аналогічні підходи застосовані Верховним Судом, зокрема, у постановах від 10.09.2020 у справі № 591/245/17, від 12.10.2020 у справі № 814/435/18, від 27.11.2020 у справі № 440/525/19, від 20.04.2021 у справі №817/1269/17, від 31.05.2021 у справі № 826/1581/18 та від 30.09.2021 у справі №826/7424/17, від 08.04.2024 у справі №580/6509/23.
Окрім того, судом встановлено, що на час розгляду справи між стронами відсутній спір щодо розміру (у відсотковому вираженні) та переліку інших видів грошового забезпечення позивача - надбавки за стаж служби в поліції (відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням) - 45%; надбавки за специфічні умови проходження служби в поліції (відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за стаж служби) - 100%, премії (відсотків нарахованого грошового забезпечення) - 126,46%.
З приводу доводів відповідача щодо недоліків позовної заяви, з огляду на те, що судом вже надавалася оцінка вказаним доводам в ухвалі від 05.09.2024, суд не вбачає підстав повторно надавати їм оцінку.
У п. 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Згідно з ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
В свою чергу, відповідно до статті 2 КАС України метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Ця мета перекликається зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню
З приводу розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що у відповідності до приписів частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З урахуванням положень статті 139 КАС України понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору в розмірі 1211,20 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Доказів понесення позивачем інших судових витрат матеріали справи не містять.
Керуючись ст.ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 263, 295 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС у Дніпропетровській та Запорізькі областях (філія ГСЦ МВС) (49041, м. Дніпро, пр. Праці, б. 6, код ЄДРПОУ 45291657), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158Б, ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС у Дніпропетровській та Запорізькі областях (філія ГСЦ МВС) (49041, м. Дніпро, пр. Праці, б. 6, код ЄДРПОУ 45291657), щодо відмови виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Зобов'язати Регіональний сервісний центр Головного сервісного центру МВС у Дніпропетровській та Запорізькі областях (філія ГСЦ МВС) (49041, м. Дніпро, пр. Праці, б. 6, код ЄДРПОУ 45291657) виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) за нормами чинними станом на листопад 2019 року, за посадою професора кафедри, яку він займав на дату звільнення, із визначенням посадового окладу - професор кафедри за 20 тарифним розрядом згідно з додатком 2 до наказу Міністерства освіти і науки України від 26.09.2005 № 557 «Схема тарифних розрядів посад керівних та науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації», який згідно із Законом України від 23.11.2018 № 2629-VIII «Про державний бюджет України на 2019 рік», постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2016 № 1037 «Про оплату працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери», постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 № 1298 «Про оплату працівників на основі Єдиної тарифної сітки, розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери», станом на листопад 2019 складає - 7761,12 грн. (враховуючи підвищення посадових окладів науково - педагогічних працівників на 11% згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23.01.2019 № 36 «Про підвищення посадових окладів науково-педагогічних працівників»); із зазначенням: оклад за військовим (спеціальним) званням - полковник поліції; надбавка за стаж служби в поліції (відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням) - 45%; надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції (відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за стаж служби) - 100%; доплата за науковий ступінь кандидата наук (відсотків посадового окладу) - 15%; доплата за вчене звання доцента (відсотків посадового окладу) - 25%; премія (відсотків нарахованого грошового забезпечення) - 126,46%.
Стягнути з Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС у Дніпропетровській та Запорізькі областях (філія ГСЦ МВС) (49041, м. Дніпро, пр. Праці, б. 6, код ЄДРПОУ 45291657) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 09 жовтня 2024 року.
Суддя О.О. Артоуз