Справа № 607/15169/24Головуючий у 1-й інстанції Герчаківська О.Я.
Провадження № 33/817/716/24 Доповідач - Тиха І.М.
Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП
10 жовтня 2024 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Тиха І.М., за участю представника ОСОБА_1 -Нужди С.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - Нужди С.Ф. на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 вересня 2024 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Також стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп. в дохід держави.
Згідно з постановою суду, ОСОБА_1 ,06 липня 2024 року о 20 год. 59 хв. в м. Тернополі по вул. Івана Гавдиди, 12, керував транспортним засобом Volkswagen Touran, р.н. НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. На місці зупинки транспортного засобу зі згоди водія, огляд на стан сп'яніння проводився за допомогою технічного приладу газоаналізатора Alcotest DRAGER 6810, тест № 3813, результат огляду 1,91‰ проміле, чим порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху.
В апеляції представник ОСОБА_1 просить її скасувати та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в діях її довірителя складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вважає що суд безпідставно відмовив у задоволенні поданого нею клопотання про зупинення провадження в справі в зв»язку з тим, ОСОБА_1 проходить військову службу, тобто не застосував аналогію закону та практику ЄСПЛ, яка прирівнює вказану категорію справ до кримінальних правопорушень, просить застосувати аналогію КК України та на підставі положень ст.69 КК України не застосовувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді позбавлення його права керування автомобілем, обмежившись адмінстягненням у виді штрафу.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника ОСОБА_1 , яка підтримала апеляцію з викладених у ній мотивів, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступних висновків.
Згідно із вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із ст. 251 КупАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вищезазначених вимог судом першої інстанції було дотримано.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність за даною нормою настає також у разі керування транспортним засобом особами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Згідно з пунктом 2.9 (а) Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується даними, які містяться в: протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 1621333 від 06 липня 2024 року;результатах газоаналізатора Drager Alcotest 6810 ARАМ2302 із показником 1,91 ‰;акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направленні водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 06 липня 2024 року; копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 2552305 від 06 липня 2024 року, згідно з якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягення за ч. 2 ст. 122 КУпАП , матеріалах відео фіксації.
Вважаю що ці докази підтверджують вину ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 130 КУпАП , яку він визнав повністю та яка не оспорюється в апеляції.
Перевіряючи довови апелянта щодо можливості застосування аналогії закону та застосування до її довірителя вимог ст.69 КК України,зокрема, не накладення на нього адмінстягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами та зупинення провадження в справі в зв»язку з несенням ним служби в лавах ЗСУ, виходжу з наступного.
Законом України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення порядку здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану» № 2201-IX від 14 квітня 2022 року, який набрав законної сили 01 травня 2022 року, законодавцем були внесені зміни у чинний Кримінальний процесуальний кодекс України щодо зупинення кримінального провадження: ч. 1 ст. 335 КПК України викладено в такій редакції: 1. у разі якщо обвинувачений ухилився від явки до суду або захворів на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні, або був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його розшуку, видужання або звільнення з військової служби і продовжує судове провадження стосовно інших обвинувачених, якщо воно здійснюється щодо декількох осіб. Розшук обвинуваченого, який ухилився від суду, оголошується ухвалою суду, організація виконання якої доручається слідчому та/або прокурору.
У КУпАП такі зміни цим законом не були внесенні, а тому вказане свідчить про те, що законодавець мав на меті врегулювати виключно питання щодо зупинення кримінального провадження в умовах воєнного стану. Зокрема, це обумовлено тим, що статус обвинуваченого відрізняється від статусу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Так, відповідно до КПК України участь обвинуваченого у розгляді кримінального провадження є обов'язковою. На відміну від провадження у справах про адміністративні правопорушення, де визначено, що участь особи є обов'язковою тільки при розгляді справ про адміністративні правопорушення, що передбачені частиною першою статті 44, статтями 51,146,160,172-4 - 172-9,173, частиною третьою статті 178, статтями 185,185-1, статтями185-7,187 КУпАП.Стаття 130 КУпАПдо цього переліку не входить.
Враховуючи наведене, вважаю що застосувати норми КПК України до правовідносин у даній справі за аналогією закону не видається можливим.
Також вважаю що не підлягають застосуванню в даному випадку і норми ст.69 КК України оскільки КУпАП не передбачено накладення адмінстягнення нижче нижчої межі закону.
Таким чином, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, підстав для її зміни чи скасування не вбачаю, у зв'язку з чим приходжу висновку про залишення апеляційної скарги представника ОСОБА_1 -Нужди С.Ф. без задоволення, а оскаржуваної постанови щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.
На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 -Нужди С.Ф. залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 вересня 2024 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя