Справа № 302/852/17
10.10.2024 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 11-кп/4806/80/20 за апеляційними скаргами, які подали прокурор Міжгірського відділу Хустської місцевої прокуратури ОСОБА_5 та захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 на вирок Міжгірського районного суду Закарпатської області від 16 січня 2018 року відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , гр. України, одруженого, маючого на утриманні двоє малолітніх дітей, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України
Вироком Міжгірського районного суду Закарпатської області від 16 січня 2018 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України і призначено йому покарання строком на 5 (п'ять) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки.
На підставі ст. ст. 75, 76 ч. 1 п. 1, 2 КК України звільнено ОСОБА_6 від відбування призначеного основного покарання - у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов'язки:
-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Речові докази: кермо та ручку зі скриньки передач автомобіля марки «УРАЛ», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , які знаходяться в кімнаті речових доказів при Хустському ВП ГУНП в Закарпатській області, повернуто обвинуваченому ОСОБА_6 ; одяг та взуття ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які знаходяться в кімнаті речових доказів Міжгірського ВП Хустського ВП ГУНП в Закарпатській області, повернуто потерпілим ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .
Запобіжний захід відносно ОСОБА_6 не обирався.
Цивільного позову та процесуальних витрат не має.
Згідно вироку, ОСОБА_6 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин.
22 серпня 2017 року приблизно о 20-ї години 30 хвилин, водій ОСОБА_6 , керуючи технічно-справним автомобілем марки «УРАЛ-375», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , разом із пасажирами ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , рухаючись по ґрунтовій дорозі в урочищі «Черенина» у с. Колочава Міжгірського району, діючи всупереч вимог передбачених п. п. 2.3 «б», 12.1 та 12.3 Правил дорожнього руку України (далі - ПДР), не врахував дорожні умови та не забезпечив безпеку руху, внаслідок чого при русі на ухилі ліворуч, з'їхав за межі ґрунтової дороги та перекинувся у прірву. В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_8 , згідно висновку судово-медичної експертизи за № 65 від 20.09.17, отримав тілесні ушкодження у вигляді множинних розривів печінки, множинних розривів легень, розрив селезінки, перелому склепіння черепа, множинних переломів ребер з обох сторін, перелому тіла правої ключиці, множинних синців та саден на шкіряних покривах голови, тулуба та кінцівок, які виникли внаслідок дії тупих твердих предметів по ударному механізму дії, якими могли бути виступаючі частини салону автомобіля, з послідуючим випадінням та падінням на тверде підлегле покриття, і які виникли прижиттєво та які згідно пункту 2.1.3 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження, що є небезпечними для життя, і мають прямий причинний зв'язок із настанням смерті ОСОБА_8 , а пасажир ОСОБА_9 , згідно висновку судово-медичної експертизи за № 66 від 20.09.17, отримав тілесні ушкодження у вигляді забою легень, множинних розривів печінки, множинних переломів ребер з обох сторін, грудини, закритого перелому правого стегна, множинних синців та саден на шкіряних покривах голови, тулуба та кінцівок, які виникли внаслідок дії тупих твердих предметів по ударному механізму дії, якими могли бути виступаючі частини салону автомобіля, з послідуючим випадінням та падінням на тверде підлегле покриття, і які виникли прижиттєво та які, згідно пункту 2.1.3 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження, що є небезпечними для життя, і мають прямий причинний зв'язок із настанням смерті. Невиконання водієм ОСОБА_6 приписів передбачених п. п. 2.3 «б», 12.1 та 12.3 Правил дорожнього руху України, знаходиться в прямому причинному зв'язку з наслідками, які настали, а саме, отриманням пасажирами ОСОБА_8 та ОСОБА_9 тяжких тілесних ушкоджень, що призвели до їх смерті.
В апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи фактичні обставини кримінального провадження, доведеність вини та кваліфікацію дій ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 286 КК України, вказує на те, що вирок суду в частині призначеного обвинуваченому ОСОБА_6 покарання є незаконним внаслідок м'якості, невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, а також неправильного застосування судом закону України про кримінальну відповідальність. Посилається на те, що суд, вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_6 покарання, всупереч ст. 65 КК України, не в повній мірі врахував особу обвинуваченого, обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, зокрема, легковажне нехтування обвинуваченим ОСОБА_6 . Правилами дорожнього руху України, що призвело до настання дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої загинуло двоє осіб, у зв'язку з чим, безпідставно застосував щодо ОСОБА_6 положення ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування основного покарання з іспитовим строком. При цьому, вказує й на те, що, врахувавши при призначенні ОСОБА_6 покарання обставини, що пом'якшують покарання, суд належним чином не врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких, а також наслідки вчиненого кримінального правопорушення - смерть двох осіб. Тому, занадто м'яким прокурор вважає і призначене ОСОБА_6 додаткове покарання. Просить вирок скасувати, ухвалити новий, яким обвинуваченому ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 286 КК України призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки, а в решті вирок залишити без зміни.
В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 , не оспорюючи фактичні обставини кримінального провадження, доведеність вини та кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 286 КК України, вказує на те, що вирок суду в частині призначеного ОСОБА_6 покарання є незаконним внаслідок суворості. Посилається на те, що суд, вирішуючи питання про призначення ОСОБА_6 покарання, не в повній мірі врахував те, що ОСОБА_6 вину у вчиненому злочині визнав, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, добровільно відшкодував потерпілим ОСОБА_10 та ОСОБА_11 шкоду, відсутність обставин, які обтяжують покарання. Також захисник вважає, що вищенаведене, а також конкретні обставини справи (ступінь необережної форми вини, поведінка обвинуваченого після вчинення злочину, відсутність у потерпілих претензій до нього), свідчать про можливість застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_6 положень ст. 69 КК України та призначення йому основного покарання, нижче від найнижчої межі, яке буде достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів. Просить вирок змінити, призначивши ОСОБА_6 основне покарання, нижче від найнижчої межі.
У запереченнях на подану прокурором апеляційну скаргу потерпілі ОСОБА_10 та ОСОБА_11 вказують на те, що вирок суду, у тому числі й призначене обвинуваченому ОСОБА_6 покарання та застосування щодо ОСОБА_6 положень ст. 75 КК України, є законним та обґрунтованим, а апеляційна скарга прокурора безпідставною. Посилаються на те, що, призначаючи обвинуваченому ОСОБА_6 покарання та дійшовши висновку про можливість звільнення обвинуваченого ОСОБА_6 від його відбування з іспитовим строком, суд обґрунтовано врахував обставини, що пом'якшують ОСОБА_6 покарання (щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, повне визнання вини і добровільне відшкодування потерпілим шкоди), відсутність обставин, що обтяжують покарання, дані про особу обвинуваченого (раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, вчинив злочин із необережності та вперше, є людиною молодого віку і має на утримання двох малолітніх дітей). Просять вирок суду залишити без зміни, а апеляційну скаргу без задоволення.
До початку розгляду кримінального провадження апеляційним судом по суті, від захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 та від прокурора Міжгірського відділу Хустської окружної прокуратури ОСОБА_5 до апеляційного суду надійшли клопотання про відклик апеляційних скарг на вирок Міжгірського районного суду Закарпатської області від 16 січня 2018 року.
Інші учасники судового розгляду апеляційні скарги на зазначений вирок суду від 16.01.2018 не подавали.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційне провадження за апеляційними скаргами адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 та прокурора Міжгірського відділу Хустської окружної прокуратури ОСОБА_5 підлягає закриттю, оскільки останні відмовилися від апеляційних скарг.
Відповідно до ст. 403 КПК України у разі відмови особи, яка подала апеляційну скаргу, від своїх вимог, якщо вирок або ухвала суду першої інстанції не були оскаржені іншими особами або якщо немає заперечень інших осіб, які подали апеляційну скаргу, проти закриття провадження у зв'язку з відмовою від апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції своєю ухвалою закриває апеляційне провадження.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 403 КПК України, а також те, що особи, які подали апеляційні скарги, відмовилися від апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційне провадження за апеляційними скаргами захисника-адвоката ОСОБА_7 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 та прокурора Міжгірського відділу Хустської окружної прокуратури ОСОБА_5 на вирок Міжгірського районного суду Закарпатської області від 16 січня 2018 року - підлягає закриттю.
Керуючись ст. ст. 403, 404, 405, 419 КПК України, апеляційний суд
Апеляційне провадження за апеляційними скаргами захисника-адвоката ОСОБА_7 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 та прокурора Міжгірського відділу Хустської окружної прокуратури ОСОБА_5 на вирок Міжгірського районного суду Закарпатської області від 16 січня 2018 року відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, - закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду протягом трьох місяців із дня її проголошення.
Судді