Справа № 161/13708/24 Провадження №33/802/674/24 Головуючий у 1 інстанції:Пушкарчук В. П.
Доповідач: Клок О. М.
09 жовтня 2024 року місто Луцьк
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Клок О.М., за участю секретаря судового засідання Таровської А.А., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , захисника Плебановича А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 вересня 2024 року,
Вказаною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Визначено стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. судового збору.
Згідно з постановою судді ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 16.07.2024 року о 18:44 год., в с. Промінь Луцького р-ну по вул. Перемоги, 8, в порушення вимог п. 2.9 «а» ПДР України, керував транспортним засобом Ford Mondeo, д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку із застосуванням газоаналізатора «Alcotest Drager 6810». Результат огляду 0, 29 %о.
Не погоджуючись із постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вважає оскаржене судове рішення необґрунтованим та незаконним. Апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що відеозапис долучений до матеріалів справи не є безперервним, а тому не може бути належним та допустимим доказом.
При цьому, судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що поліцейські грубо порушили процедуру огляду на стан алкогольного сп'яніння, не запропонували пройти вказаний огляд в медичному закладі.
На переконання апелянта, оскаржена постанова з врахуванням наведених ним доводів підлягає скасуванню, оскільки факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КупАП є недоведеним належними та допустимими доказами. Просить провадження у справі стосовно нього закрити.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши думку ОСОБА_1 та його захисника Плебаночича А.С., доходжу наступного висновку.
Відповідно до приписів ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
За положеннями статтей 245, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На переконання апеляційного суду, вказаних вимог закону судом першої інстанції під час розгляду справи стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП дотримано та вжито всіх заходів, передбачених КУпАП для з'ясування питання, зокрема, про наявність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому вказаний вище висновок суду є правильним і повністю відповідає вимогам ст. 280 КУпАП.
Так, ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, об'єктивна сторона якого, відповідно до диспозиції цієї норми закону, серед іншого, полягає у керуванні особою транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Факт вчинення ОСОБА_1 згаданого адміністративного правопорушення, за обставин зазначених в оскарженій постанові судді, підтверджується зібраними у справі і належним чином дослідженими місцевим судом доказами, яким надана відповідна юридична оцінка у їх сукупності, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 571224 від 16.07.2024 року; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції від 16.07.2024 року; чеком приладу від 16.07.2024 року; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; рапортом від 16.07.2024 року; довідкою ВП № 3 (м. Луцьк) Луцького РУП ГУНП у Волинській обл. № 8393 від 17.07.2024 року.
Крім того, вина ОСОБА_1 доводиться й відеозаписами, які значаться як додаток до протоколу про адміністративне правопорушення та, які з урахуванням вимог ст. 251 КУпАП є належним доказом вини останнього.
За змістом апеляційної скарги, правопорушник, окрім іншого, оспорює й факт керування транспортним засобом, проте такі доводи не заслуговують на увагу враховуючи таке.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що під керуванням транспортним засобом необхідно розуміти умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху - для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу. Таким чином, дії спрямовані на використання транспортного засобу з метою його цільового призначення (включення запалення транспортного засобу, заведення двигуна та інше) необхідно вважати такими, що безпосередньо пов'язані із керуванням транспортним засобом.
Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, у тому числі, стверджується відеозаписом із нагрудного відеореєстратора камери інспектора поліції, яким стверджуються обставини вчинення даного правопорушення. Зокрема, на відеозаписі ОСОБА_1 перебуває на місці водія в автомобілі з заведеним двигуном, який зупинили працівники поліції. При спілкуванні з працівником поліції, водій чітко вказує, що їхав забрати речі, які забувся і жодним чином не заперечує факт керування транспортним засобом.
Отже, заведений двигун, увімкненні фари, не заперечення водієм факту керування, при спілкуванні з працівниками поліції, пояснення останнього у своїй сукупності свідчить про рух автомобіля та керування ним ОСОБА_1 .
Разом з тим, оскільки у водія ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, працівники поліції запропонували йому пройти відповідно до встановленого порядку огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння.
Зокрема, на відеозаписі зафіксовано момент проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального приладу «Драгер», результат якого становив 0, 29 %о.
Доводи апелянта, що він не погоджувався з результатом огляду на стан алкогольного сп'яніння та працівниками поліції не було запропоновано пройти згаданий огляд в медичному закладі до уваги судом не беруться, оскільки повністю спростовуються матеріалами справи.
В матеріалах справи наявні (чек) роздруківка приладу «Драгер» та акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, де ОСОБА_1 ствердив свою згоду з отриманим результатом огляду на стан алкогольного сп'яніння своїм підписом. Поміж тим, в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №571224 від 16.07.2024 у графі «пояснення особи, яка ……, по суті порушення» ОСОБА_1 вказав, що просить суворо не карати, згідний.
Таким чином, відеозапис у сукупності з іншими наявними у справі доказами фактично підтверджує ті обставини, які й викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, а той факт, що відеозапис не є безперервним жодним чином не спростовує встановлених обставин керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, які він сам підтвердив під час документування правопорушення.
З огляду на наведене, ураховуючи відомості зафіксовані на відеозаписі з боді камери працівників поліції, твердження апелянта про порушення порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, є голослівні та не спростовують наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Разом з тим, на переконання апеляційного суду, посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі про порушення під час проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння та складання протоколу про адміністративне правопорушення стосовно нього, при не запереченні встановленого результату огляду на стан алкогольного сп'яніння та обставин правопорушення при складанні протоколу, у своїй сукупності слід розцінювати, як вибудувану лінію захисту та спроби уникнути відповідальності за скоєне.
Що стосується інших посилань в апеляційній скарзі, то вони мають формальний характер, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції доходить висновку, що немає необхідності наводити спростування на кожен аргумент апелянта, викладений ним у поданій апеляційній скарзі.
Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано визнав винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме - у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, а тому оскаржена постанова судді є законною та мотивованою.
Підстав для скасування оскарженої постанови судді та закриття провадження з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 вересня 2024 року - без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 вересня 2024 року стосовно ОСОБА_1 - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського
апеляційного суду О. М. Клок