Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-кп/4809/747/24 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
07.10.2024 року. м. Кропивницький
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку письмового провадження, матеріали продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у кримінальному провадженні № 12022121020000308 стосовно ОСОБА_5 ,обвинуваченої за ч. 4 ст. 185 КК України, за апеляційною скаргою захисника - адвоката ОСОБА_6 , в інтересах обвинуваченої ОСОБА_5 , на ухвалу Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 01.10.2024, якою задоволено клопотання прокурора та стосовно обвинуваченої
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Івангогрод, Олександрівського району Кіровоградської області, українки, громадянинки України, із базовою середньою освітою, незаміжної, не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої:
- 15.11.2022 Олександрівським районним судом Кіровоградської області за ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 185 КК України на 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України, звільненої від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки,
продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме з 12.10 год 01.10.2024 по 12.10 год 29.11.2024 включно та визначено заставу у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в грошовому еквіваленті становить 60 560 грн.
У провадженні Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської областіперебуває кримінальне провадження № 12022121020000308 стосовно ОСОБА_5 , яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
У межах даного кримінального провадження, під час судового засідання 01.10.2024, в порядку ст. 331 КПК України, за клопотанням прокурора, судом першої інстанції розглянуто питання доцільності продовження строку тримання під вартою стосовно обвинуваченої ОСОБА_5 та продовжено останній запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Приймаючи вказане рішення, суд першої інстанції вказав на необхідність продовження обвинуваченій запобіжного заходу у вигляді тримання її під вартою, так як наявні у матеріалах клопотання дані, що підтверджують наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що у разі обрання стосовно ОСОБА_5 запобіжного заходу не пов'язаного із триманням під вартою, вказане не забезпечить належного виконання нею її процесуальних обов'язків, оскільки вона обвинувачується у вчиненні тяжкого корисливого злочину, який скоїла під час умовно - дострокового звільнення, раніше судима за вчинення злочинів проти власності та знову вчинила новий аналогічний злочин, а тому вказане свідчить про те, що вона на шлях виправлення не стала, належних висновків для себе не зробила, відтак схильна до вчинення кримінальних правопорушень. Крім того, обвинувачена не працює, не має постійного джерела доходу, не має стійких соціальних зв'язків, а тому вказане свідчить, що ОСОБА_5 є матеріально незабезпеченою особою, як наслідок при обранні запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, може продовжити злочинну діяльність.
В апеляційній скарзі захисник - адвокат ОСОБА_6 , в інтересах обвинуваченої ОСОБА_5 , просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою та обрати її підзахісній запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
В обґрунтування апеляційних вимог захисник зазначає, що ухвала суду є не мотивованою та не обґрунтованою. Так, обрану міру запобіжного заходу вважає занадто суворою, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України не обґрунтовані як прокурором так і судом та не мають за собою ніяких фактичних і матеріальних підстав.
Крім того, вважає, що судом не взято до уваги, що ОСОБА_5 має на утриманні малолітню дитину та постійне місце проживання за адресою АДРЕСА_1 , а тому, оцінюючи обставини вчиненого нею кримінального правопорушення, захисник вважає, що прокурор не довів належним чином обґрунтованість тримання її під вартою такий довгий термін.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали клопотання, зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона задоволенню не підлягає, з таких підстав.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 331 КПК України суд першої інстанції зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Абзацом другим цієї ж частини ст. 331 цього Кодексу, на суд покладено такий самий обов'язок, а саме повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, у разі якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Колегія суддів встановила, що районним судом дотримані зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_5 .
Судом першої інстанції належним чином враховано конкретні обставини даного кримінального провадження, а саме те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 5 до 8 років, раніше судима за вчинення майнових злочинів, не одружена, не працює, не має джерела доходу, обставини, які характеризують її особу, а також відсутність стійких соціальних та виробничих зв'язків, враховуючи відсутність постійної роботи та законних заробітків.
Також районним судом обґрунтовано враховано і те, що на даний час ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були враховані під час обрання обвинуваченій запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не змінились, та не зменшилися, а тому інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченої ОСОБА_5 під час розгляду справи, також, відсутність у матеріалах справи даних про наявність нових обставин, що свідчать про необхідність зміни запобіжного заходу або про існування інших перешкод для тримання обвинуваченої під вартою.
З урахуванням наведеного та беручи до уваги ту обставину, що дане кримінальне провадження в суді першої інстанції не завершено до спливу продовженого строку, а тому підстави для скасування оскаржуваної ухвали з урахуванням тих доводів, на які посилається в своїй апеляційній скарзі захисник, колегія суддів не вбачає.
Отже, приймаючи рішення про продовження обвинуваченій ОСОБА_5 строку тримання під вартою, суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив усі обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, врахував ступінь тяжкості інкримінованого обвинуваченій злочину, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які не зникли та не зменшилися, дані про особу обвинуваченої, при цьому дослідив належним чином матеріали кримінального провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
Підстав для застосування судом до обвинуваченої ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, колегія суддів не вбачає, з огляду на вищевикладені мотиви.
Доводи апеляційної скарги захисника з приводу того, що недоведені прокурором наявність ризиків, та не надано жодних доказів на підтвердження їх існування, колегія суддів визнає необґрунтованими та безпідставними, оскільки судом першої інстанції при постановленні ухвали правильно встановлено наявність ризиків, які продовжують існувати і на даний час та не зменшились, що також підтверджується матеріалами справи.
Також, жодних доказів з приводу того, що зменшились ризики передбачені ст. 177 КПК України, до суду апеляційної інстанції стороною захисту не надано.
За таких підстав, на переконання колегії суддів, рішення суду першої винесене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, належним чином дослідженими та оціненими судом першої інстанції. Крім того, враховуючи вищевикладене колегія суддів, із урахуванням наявності вищевказаних ризиків, які не зменшилися та продовжують існувати, не вбачає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції та обрання обвинуваченому більш м'якого запобіжного заходу не пов'язаного із триманням під вартою.
Порушень вимог кримінального процесуального закону, які б стали підставою для скасування по суті правильного судового рішення, прийнятого судом першої інстанції, колегією суддів не встановлено.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу захисника необхідно залишити без задоволення, а оскаржену ухвалу районного суду без зміни.
Керуючись ст.ст. 183, 199, 331, 405, 407, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_6 , в інтересах обвинуваченої ОСОБА_5 - залишити без задоволення, а ухвалу Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 01.10.2024, якою стосовно обвинуваченої ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів, а саме з 12.10 год 01.10.2024 по 12.10 год 29.11.2024 та визначено заставу у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 60 560 грн - залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду є остаточною і в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 .
З оригіналом згідно:
Суддя Кропивницького
апеляційного суду ОСОБА_2