Житомирський апеляційний суд
Справа №295/9333/24 Головуючий у 1-й інст. Стрілецька О. В.
Категорія 55 Доповідач Борисюк Р. М.
08 жовтня 2024 року
Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Борисюка Р.М.,
суддів Павицької Т.М., Трояновської Г.С.,
з участю секретаря
судового засідання Смоляра А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Житомирі цивільну справу № 295/8761/24 за матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради про судовий захист порушених цивільних прав та інтересів, вчиненням незаконних рішень, дій чи бездіяльності, незаконною відмовою додержуватись вимог закону і стягнення моральної шкоди,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 21 червня 2024 року, постановлену під головуванням судді Стрілецької О.В. у місті Житомирі,
У червні 2024 року ОСОБА_1 звернулась з даним позовом, в якому просила прийняти до розгляду цю позовну заяву про судовий захист порушених цивільних прав та інтересів, вчиненням незаконних рішень, дій чи бездіяльності, незаконною відмовою додержуватись вимог закону при подання відзивів по позовним заявам. Зокрема, визнати незаконною відмову додержуватись вимоги закону під час подання відповідачем відзивів на позовні заяви по цивільних справах №295/4330/22, 295/2297/22, 295/3963/22, 295/7870/22, 295/9986/22, 295/3843/22, 295/5486/22, 295/6697/22, 295/12388/22, 295/1661/24, а також просить стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 250 000,00 грн.
Позов мотивувала тим, що під час розгляду зазначених вище цивільних справ за поданими нею позовними заявами про захист порушених конституційних прав Департамент містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради здійснив істотні порушення вимог процесуального законодавства, чим порушив її конституційні права.
Вважає, що зазначені порушення процесуального законодавства були допущені при поданні представником Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради відзивів на позовні заяви, які на її думку, серед іншого, направлені особою, яка не наділена повноваженнями здійснювати представництво інтересів відповідача, полягали в незаконному долученні до відзивів на позовні заяви на підтвердження повноважень представника відповідача довіреностей та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідач вчинив 25 випадків порушення законодавства, чим заподіяв їй моральну шкоду, її розмір із врахуванням вимог розумності та справедливості становить 250 000 грн.
Ухвалою Богунського районного суду міста Житомира від 21 червня 2024 року відмовлено у відкритті провадження на підставі пункту 1 частини 1 статті 186 ЦПК України.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить вказану ухвалу скасувати, як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. На думку апелянта, ухвала судді суду першої інстанції незаконна, постановлена з істотним порушенням норм процесуального права. Зокрема зазначає, що судом першої інстанції незаконно було відмовлено позивачу у доступі до правосуддя, чим порушено її право на судовий захист та норми статей 55, 56, 124 Конституції України, статті 2, частин 1, 3 статті 4 ЦПК України та частина 1 статті 8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», частина 1 статті 15, стаття 16, частина 1 статті 27 Цивільного Кодексу України.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Згідно частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду.
До суду надійшла заява від представника Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради Шевчук Н.А. про невизнання апеляційної скарги і розгляд справи без її участі.
Належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи сторони та інші учасники в судове засідання не з'явились, а тому суд апеляційної інстанції розглянув справу у їх відсутність, що відповідає положенням частини 2 статті 372 ЦПК України.
Враховуючи те, що в судове засідання не з'явились всі особи, які беруть участь у справі, тому фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає положенню частини 2 статті 247 ЦПК України.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що позовна заява ОСОБА_1 не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Колегія суддів погоджується із висновком місцевого суду з таких мотивів.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
За положеннями статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина 1 статті 19 ЦПК України).
Відповідно до частини 1статті 15 Цивільного Кодексу кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Способи захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника.
Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається у статті 16 ЦК України.
Приписами частини 1 статті 16 ЦК передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в частині 2 цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом.
Частиною 2 статті 16 ЦК встановлено способи захисту цивільних прав та інтересів судом. До них належать: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Таким чином, правом звернення до суду із позовом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод чи законних інтересів та, відповідно, таке цивільне право або інтерес може бути захищено судом у спосіб, який, зокрема, не суперечить чинному законодавству, договору та має бути ефективним.
Як вбачається зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 вона просила прийняти до розгляду позовну заяву про судовий захист порушених цивільних прав та інтересів, вчиненням незаконних рішень, дій чи бездіяльності, незаконною відмовою додержуватись вимог закону при подання відзивів по позовним заявам.Вимоги про відшкодування шкоди обґрунтовуються допущеними на її думку порушеннями законодавства щодо недодержання вимоги закону під час подання відповідачем відзивів на позовні заяви по цивільних справах №295/4330/22, 295/2297/22, 295/3963/22, 295/7870/22, 295/9986/22, 295/3843/22, 295/5486/22, 295/6697/22, 295/12388/22, 295/1661/24.
Варто зазначити, що чинним законодавством не передбачено такого способу захисту як подання позовної заяви з вимогами про недодержання вимоги закону під час подання відповідачем відзивів на позовні заяви у цивільних справах.
Відповідно до статті 179 Цивільного процесуального кодексу України позивач викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень і мотиви їх визнання або відхилення у відповіді на відзив.
Також статтею 182 Цивільного процесуального кодексу України врегульовано процесуальне право учасників справи подавати при розгляді справи судом заяви, клопотання і заперечення проти заяв і клопотань, в яких вони викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань.
Отже, відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.
З урахуванням наведених вимог закону, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 на підставі наведених норм Цивільного процесуального кодексу України.
Доводи апеляційної скарги зводяться до суперечливого тлумачення норм матеріального та процесуального права і незгоди з висновками суду першої інстанції.
Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам чинного процесуального законодавства, а тому підстав для її скасування, з мотивів викладених в апеляційній скарзі, не вбачає.
Керуючись ст. ст. 258, 259, 367, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Богунського районного суду міста Житомира від 21 червня 2024 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий Судді
Повний текст постанови складений: 08 жовтня 2024 року.