Житомирський апеляційний суд
Справа №279/752/24 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-кп/4805/778/24
Категорія ч.1 ст.115 КК України Доповідач ОСОБА_2
03 жовтня 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар
судового засідання ОСОБА_5
за участі:
прокурора ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
захисника обвинуваченого -
адвоката ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Житомирі, кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_8 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 04 липня 2024 року,
Цим вироком:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Коростень Житомирської області, офіційно не працюючого, не одруженого, з неповною середньою освітою, на утриманні має малолітню дитину, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , проживаючого по АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого,
засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України на 10 (десять) років позбавлення волі
Початок строку відбуття покарання засудженому визначено рахувати з моменту затримання - з 04.07.2024 року.
Скасовано арешт накладений ухвалою слідчого судді від 15.11.2023 року.
Питання про речові докази вирішено відповідно до ст.100 КПК України.
Згідно вироку суду першої інстанції, 10 листопада 2023 року у вечірній період часу, точний час в ході досудового розслідування встановити не вдалось, між обвинуваченим ОСОБА_7 та його дядьком ОСОБА_9 , в будинку останнього (власником якого є мати обвинуваченого ОСОБА_10 ) в АДРЕСА_1 під час спільного розпиття спиртних напоїв на ґрунті тривалих неприязних відносин виник словесний конфлікт, під час якого у ОСОБА_7 виник злочинний умисел направлений на умисне вбивство ОСОБА_9 .
В ході конфлікту ОСОБА_7 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, умисно наніс один удар долонею в область обличчя ОСОБА_9 , внаслідок чого останній впав на підлогу. В подальшому обвинувачений ОСОБА_7 , усвідомлюючи свої протиправні дії направлені на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_9 , який лежав на підлозі, зі значною силою прикладення продовжив наносити численні удари ногами обутими у взуття в область грудної клітини, тулубу, рук, ніг та інших частинах тіла, внаслідок чого протиправно позбавив життя ОСОБА_9 , тобто умисно вбив останнього.
Смерть ОСОБА_9 настала від тупої поєднаної травми грудної клітки, за черевного простору, що супроводжувалась чисельними переломами ребер справа і зліва по анатомічним лініям, розривами плеври і крововиливами в реберну плевру, м'які тканини грудної клітки, в плевру обох легенів, в клітковину і органи переднього середостіння, ендокард серця і серцеву сумку; в зачеревний простір, в жирову клітковину нирок і передню стянку сечевого міхура; гемопневмотораксом; комбінованим (травматично-геморогічним) шоком.
Своїми умисними діями, які виразились в умисному вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, ОСОБА_7 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1ст.115 КК України.
Не погоджуючись з вироком суду першої інстанції, захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 подала апеляційну скаргу, згідно якої просить, вирок суду щодо ОСОБА_7 скасувати, постановити новий вирок, яким визнати ОСОБА_7 невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.115 КК України та визнати винним у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.121 КК України, виключити обтяжуючі обставини як вчинення кримінального правопорушення щодо особи з якою обвинувачений перебуває у сімейних відносинах, вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння та рецидив злочину, врахувати пом'якшуючі обставини та призначити ОСОБА_7 покарання із застосуванням положень ст.69 КК України.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги адвокат ОСОБА_8 вказує на те, що у його підзахисного не було умислу на вбивство ОСОБА_9 , а судом першої інстанції не була взята до уваги протиправна поведінка потерпілого, який розпочав бійку з обвинуваченим.
Посилаючись на покази свідків, також вказує на те, що потерпілий вживав спиртні напої, не слідкував за власною гігієною та за місцем проживання, не готував собі їжу, постійно приводив до місця проживання сторонніх осіб з якими вживав спиртні напої у зв'язку із чим у обвинуваченого з потерпілим постійно були конфлікти.
Також апелянт зазначає, що судом першої інстанції було помилково встановлено обтяжуючі обставини вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення такі як: вчинення кримінального правопорушення щодо особи з якою обвинувачений перебуває у сімейних відносинах, вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння та рецидив злочину.
Крім того, апелянт звертає увагу суду на те, що у ОСОБА_7 наявні пом'якшуючі обставини, а саме: щире каяття у скоєному злочині; сприяння розкриттю злочину на стадії досудового розслідування; наявність малолітньої дитини на утриманні, та дружини яка перебуває у декретній відпустці та є потерпілою від аварії на ЧАЕС; наявність на утриманні матері, яка є пенсіонером, а також тещі яка також є пенсіонером та інвалідом 2 групи.
Заслухавши доповідача, пояснення захисника ОСОБА_8 та обвинуваченого ОСОБА_7 , які підтримали апеляційну скаргу, заперечення прокурора на апеляційну скаргу захисника, перевіривши матеріали провадження, відповідно до вимог ст. 404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга адвоката ОСОБА_8 не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що дослідивши в судовому засіданні зібрані докази, які були оцінені судом у сукупності, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_7 в умисному вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті ОСОБА_9 .. Дії обвинуваченого ОСОБА_7 за ч.1 ст.115 КК України судом кваліфіковано вірно.
В судовому засіданні суду першої інстанції обвинувачений ОСОБА_7 винуватим себе у вказаному кримінальному правопорушенні не визнав і пояснив, що дійсно він на той час проживав із дружиною ОСОБА_11 по АДРЕСА_2 , чекав народження дитини. В будинку, де він зареєстрований та власником якого є його мати він бував часто, приносив їжу своєму дядьку, який є рідним братом його матері. В той вечір він в черговий раз приніс їжу, дав дядьку гроші, він пішов купив самогону 1,5 літра, вони його розпили, поштовхали один одного, випили мирову і лягли спати. Про смерть дядька він дізнався від працівників поліції.
Проте, вина ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, підтверджується сукупністю доказів оцінених судом першої інстанції у відповідності до вимог ст. 94 КПК України з точки зору належності, допустимості, достовірності.
Зокрема, висновки суду ґрунтуються на:
- показах свідка ОСОБА_12 яка показала суду, що ввечері 10 листопада 2023 року біля 21 години до неї приходив покійний ОСОБА_9 , якого вони називали на вулиці "дідом", купував горілку в кількості 1.5 літра, почував себе добре, на стан здоров'я не скаржився;
- показах свідка ОСОБА_14 яка показала суду, що обвинувачений ОСОБА_7 є її цивільним чоловіком, від якого вона народила дитину. У період, коли ОСОБА_7 не вживає спиртного він проживає в її квартирі в районі " Хіммашу ". Коли ОСОБА_7 заходить в запої, то вона його не впускає в квартиру і він проживає в будинку своєї матері, де також проживав брат матері ОСОБА_9 . 08 листопада 2024 року ОСОБА_7 пішов з дому, приходив 09 листопада у п"яному вигляді, а тому вона його до квартири не впустила.12 листопада 2023 року на вулиці вона побачила ОСОБА_7 , який був у дуже брудному стані і п'яний. Ввечері він прийшов до квартири, дружина заставила зняти одяг і випрала його. Запідозривши щось недобре, вона зателефонувала до сусідки ОСОБА_17 і попросила піти подивитись чи все добре з ОСОБА_9 . Оскільки ОСОБА_17 на той час була в місті, то вона попросила сусіда ОСОБА_20 піти подивитись на ОСОБА_9 . Коли вони зайшли в будинок, то виявили труп ОСОБА_9 із слідами насильницької смерті та викликали працівників поліції;
- показах свідка ОСОБА_17 яка підтвердила покази свідка ОСОБА_14 ;
- показах свідка ОСОБА_22 який ствердив у судовому засіданні, що раніше неодноразово ОСОБА_7 бив свого дядька ОСОБА_9 , якого в районі Коростеня -Подільського називали "дідом". Були випадки, що "дід" скаржився, що ОСОБА_7 вигнав його з будинку і не впускає додому. Він разом із ОСОБА_23 ходили до будинку, проводили бесіду, ОСОБА_7 перебував у стані сильного алкогольного сп'яніння. Неділі за дві до смерті також "дід" скаржився, що ОСОБА_7 його б'є та показував синяки.
Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_7 підтверджується письмовими доказами, які були досліджені судом у відповідності до вимог ст.94 КПК України, а саме:
- рапортом Коростенського РУП з якого видно, що 12.11.2023 отримано заяву про те, що в АДРЕСА_1 , виявлено тіло сусіда без ознак життя, наявні сліди побиття (т. 1 а.п. 69);
- протоколом огляду місця події від 12.11.2023 року та фототаблиці до нього видно, що в будинку виявлено труп ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дві скляні пляшки "Неміроф" та "Хортиця", дві стопки, дві фарфорові чашки, сліди папілярних узорів пальців рук, сліди плям бурого кольору. Під час огляду трупа вилучено змиви на марлевий тампон із правої руки, зрізи нігтьових пластин, які поміщено до паперового конверту (т. 1 а.п. 70);
- лікарським свідоцтвом про смерть №1537 від 13 листопада 2023 року яким встановлено, що причиною смерті є комбінований травматично-геморогічний шок. Тупа поєднана травма грудної клітини і органів грудної порожнини, синці, садна голови, тулуба;
- висновком експерта №157 яким підтверджено, що смерть ОСОБА_9 , 1964 року народження настала від тупої поєднаної травми грудної клітки, зачеревного простору, що супроводжувалась чисельними переломами ребер справа і зліва по анатомічних лініях, розривами плеври і крововиливами в реберну плевру, м'які тканини грудної клітки, в плевру обох легенів, в клітковину і органи переднього середостіння, ендокард серця і серцеву сумку; в зачеревний простір, в жирову клітковину нирок і передню стінку сечового міхура; гемопневмотораксом; комбінованим (травматично-геморагічним) шоком.
Експертизою трупа виявлено наступні тілесні ушкодження: А) обширні крововиливи вогнищевого характеру в м'які тканини голови з внутрішньої поверхні в лобній справа, тім'яних ділянках справа і зліва; 7 саден в лівій та правій тім'яних ділянках; два подібних садна за розмірами і морфологічними особливостями в лівій скронево-лобній ділянці. 15 саден в ділянці лоба зліва, в проекції повік лівого ока і лівої брови і на лівій щоці, подібні вищеописаним; 20 подібних дрібних саден в правій скроневій та щічній ділянках в проекції повік правого ока, у зовнішньому куті правої брови, в міжбрів'ї, на переніссі та спинці носу. 8 саден в ділянці носу і носо-губного трикутника. Синець в ділянці лоба справа і зліва. Подібний обширний синець на спинці носа та переніссі. Подібний синець на підборідді зліва. По одному синцю на передній і задній поверхнях правої і лівої вушних раковин. На фоні синців вушних раковин наявні чисельні дрібні садна і розриви хрящів раковин по поверхнях, подібні вищеописаним. По лівій боковій поверхні шиї зліва в передній треті, садно, подібне. Садно хвилястої форми по передній поверхні грудної клітки зліва і по нижній частині лівої бокової поверхні шиї. Два синця в проекції правого плечового суглобу, подібні вищеописаним. Подрібний синець по зовнішній поверхні середньої та нижньої треті правого плеча. 7 подібних синців в проекції лівого плеча у всіх третях по зовнішній і внутрішній поверхням. Подібний синець по тильній поверхні лівої кисті і пальців. Подібний синець в ділянці попереку справа. Подібний синець по внутрішній поверхні верхньої треті лівого стегна. Подібний синець тильної поверхні лівої стопи, другого - четвертого пальців (стопи).
Б) переломи ребер справа 2,3,4,5,6 - по середній ключичній лінії, повні, мають косопоперечний напрямок по відношенню до осі ребер; по зовнішній кістковій пластинці краї перелому нерівні, дрібно зубчасті добре співставляються між собою, на внутрішній кістковій пластинці перелом має косопоперечний напрямок, краї нерівні, хвилясті, друбнозубчасті, дещо втиснуті всередину. Перелому 3-го ребра справа навколо хребтовій лінії, повний, має косопоперечний напрямок по відношенню до осі ребер; по внутрішній кістковій пластинці краї перелому нерівні, дрібно зубчасті добре співставляються між собою. На зовнішній кістковій пластинці перелом має косо-поперечний напрямок, краї нерівні, хвилясті, дрібнозубчасті. Переломи ребер справа супроводжуються розривами плеври на рівні 3-го ребра по середньо-ключичній лінії і по навколохребтовій лінії; крововиливами темно червоного кольору. Переломів ребер зліва 2,3,4,5,6,7,8,9 - між середньою ключичною і передньою пахвинною лініями; повні, мають косо-поперечний напрямок по відношенню до осі ребер; на зовнішній кістковій пластині краї перелому нерівні, дрібно зубчасті добре співставляються між собою. На внутрішній кістковій пластинці перелом має косо-поперечний напрямок, краї нерівні, хвилясті, дрібнозубчасті, дещо втиснуті всередину; супроводжуються розривами плеври на рівні 5-8 ребер і крововиливами темно-червоного кольору. Переломи 4-9 ребер зліва по задній пахвинній лінії, з розривами плеври і крововиливами; на внутрішній кістковій мпластині краї перелому нерівні, дрібнозубчасті добре співставляються між собою, на зовнішній кістковій пластинці перелом має косо-поперечний напрямок, краї нерівні, хвилясті, друбнозубчасті.
Переломи 6,7 ребер зліва по навколо грудинній лінії в місці з'єднання з грудиною, подібні вищеописаним. Крововиливи у вигляді темної рідкої крові і її просякнення в м'які тканини грудної клітки зліва з внутрішньої поверхні бокової стінки (грудної клітки), на рівні 2-12 ребер з утворенням "карману", більша кількість крові скупчена в ділянках розривів реберної плеври і внутрішнім шаром шкіри. Крововиливи вогнищевого характеру, темно червоного кольору є в плевру обох легенів, в клітковину і органи переднього середостіння, ендокард серця і серцеву сумку; в зачеревний простір, в жирову клітковину нирок і передню стінку сечового міхура. По передній поверхні грудної клітки зліва в проекції 6-7-8 ребер між грудинною і середньою ключичними лініями, синець блідо-фіолетового кольору, подовжньої форми в горизонтальному напрямку, нерівномірно виражений, розміром 20х7 см. Два подібних синця по задньо-боковій поверхні грудної клітки зліва в проекції 3-5, 6-8 ребер, між задньою пахвинною і лопатковою лініями розмірами 16х5 і 16х9,5 см. Три подібних синця по задній поверхні грудної клітки зліва і попереку зліва в проекції 10-12 ребер, розмірами відповідно 15х5,5см, 19х10см, 11х5см. По передній поверхні грудної клітки більш вліво від серединної лінії в проекції 8-10 ребер між грудинними лініями, подібний синець, розміром 9х3см,.
Дані тілесні ушкодження (2А) утворились внаслідок неодноразової дії тупого твердого предмету; незадовго до настання смерті, мають ознаки тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості у живої особи, в причинному зв'язку з настанням смерті не знаходяться. Дані тілесні ушщкодження (2Б) утворились внаслідок багаторазової дії твердого тупого предмету, в тому числі з обмеженою контактуючою поверхнею; незадовго до настання смерті, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень у живої особи , як небезпечні для життя та знаходяться в причинному зв'язку з настанням смерті (т. 1 а.п. 115);
- висновком експертизи № 01 від 10.01.2024 яким встановлено, що смерть настала від тупої поєднаної травми грудної клітки, за черевного простору, що супроводжувалась чисельними переломами ребер справа і зліва по анатомічним лініям, розривами плеври і крововиливами в реберну плевру, м'які тканини грудної клітки, в плевру обох легенів, в клітковину і в органи переднього середостіння, ендокард серця і серцеву сумку; за черевний простір в жирову клітковину нирок і передню стінку сечового міхура; комбінованим (травматично-геморагічним) шоком. Смерть наступила в обмежений проміжок часу, який може рахуватися хвилинами, годиною та в межах якого розвинувся комбінований травматично-геморагічний шок, як ускладнення отриманої тяжкої тупої поєднаної травми грудної клітки, за черевного простору. Будь-яких тілесних ушкоджень, які нагадують чи вказують на можливу боротьбу чи самооборону . Виявлені тілесні ушкодження на тілі трупа ОСОБА_9 мають прижиттєвий характер утворення; будь-яких інших тілесних ушкоджень які могли утворитися посмертно експертизою трупа не встановлено. Механізм утворення тілесних ушкоджень у ОСОБА_9 не є характерним і майже виключений при умові падіння з вертикального положення тіла (стоячи) на горизонтальну поверхню. З моменту нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_24 до настання часу смерті, пройшов обмежений проміжок часу.
Здібність до виконання активних цілеспрямованих рухів при подібній травмі є малойвірною. В крові та сечі трупу виявлено етиловий спирт в концентрації 2,93 проміле та 2,88 проміле відповідно, що при житті відповідає сильному ступеню алкогольного сп'яніння. Тілесні ушкодження, що є смертельними являються не характерними для падіння на площині. Тілесні ушкодження розташовані в ділянці грудної клітки та живота могли бути спричинені за обставин, які вказував ОСОБА_7 під час проведення слідчого експерименту (т. 1 а.п. 119);
- висновком судово-психіатричного експерта № 564 згідно якого, в період вчинення злочину ОСОБА_7 виявляв клінічні ознаки емоційно-нестійкого розладу особливості ускладненого зловживанням алкогольними напоями, стан компенсації. Вищевказані зміни зі сторони психіки не досягали ступеню психічного захворювання, знаходились в межах патології особистості та не позбавляли його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_7 може усвідомлювати свої дії і керувати ними (т.1 а.п. 129-131);
- актом спеціальної медичної комісії з проведення медичних оглядів доведено, що на момент огляду ОСОБА_7 не потребує примусових заходів медичного характеру;
- висновком дактилоскопічної експертизи згідно якого, сліди папілярних узорів рук розмірами 12х35 мм залишені безіменним пальцем правої руки особи, дактилоскопічна карта якої заповнена на ім'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; розміром 15х25 мм залишений середнім пальцем лівої руки особи, дактилоскопічна карта якої заповнена на ім'я ОСОБА_7 ; розміром 18х20 мм (скляна пляшка Хортиця) залишений великим пальцем лівої руки особи, дактилоскопічна карта якої заповнена на ім'я ОСОБА_7 (т. 1 а.п. 134-141);
- висновками експертів № 1465 та № 1467 згідно яких, що кров групи О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВО. В об.1,2 знайдена кров людини, при серологічному дослідженні якої виявлений антиген Н, походження якого можливе від особи, що містить даний груповий антиген в крові. Такою особою може бути і сам ОСОБА_7 , що свідчить про те, що саме ОСОБА_7 спричинив тілесні ушкодження покійному;
- висновком судової цитологічної експертизи згідно якого, при судово-медичній експертизі піднігтьового вмісту обох рук трупа ОСОБА_9 знайдена кров та епітеліальні клітини особи чоловічої генетичної статі. При серологічному дослідженні слідів крові та на клітинах виявлений антиген Н ізосерологічної системи АВО, що не виключає походження даних слідів крові та клітин за рахунок чоловіка, в крові якого міститься антиген Н, в тому числі і від ОСОБА_7 (т. 1 а.п. 161);
- висновком молекулярно-генетичної експертизи № СЕ 19-23/73815-БД від 12.02.2024 згідно якого, на вилученій у ОСОБА_7 кросівці на ліву ногу виявлена кров, яка належить потерпілому ОСОБА_9 , що свідчить про нанесення саме ОСОБА_7 тілесних ушкоджень ОСОБА_9 ;
- протоколом слідчого експерименту проведеного за участю ОСОБА_7 , з якого ОСОБА_7 показав силу прикладання множинних ударів ОСОБА_9 . Комісією експертів зазначено, що не виключена можливість врятування життя ОСОБА_9 після спричинення йому тілесних ушкоджень лише при наданні своєчасної, висококваліфікованої медичної допомоги;
- слідчим експериментом за участю свідка ОСОБА_29 , згідно якого, саме 09 листопада 2023 року у вечірній час ОСОБА_7 їхав у маршрутному автобусі в район Коростеня-Подільського, в руках тримав пакет з продуктами, розповідав їй про очікування появи новонародженої дитини і розповідав, що везе вечерю дядьку;
- слідчим експериментом за участю свідка ОСОБА_30 який вказав, що після телефонного дзвінка сусідки ОСОБА_17 він зайшов до приміщення будинку, двері були відкриті, він став кликати ОСОБА_9 , на підлозі він виявив труп ОСОБА_9 , кров була запечена, синці давні, він зрозумів, що труп лежав декілька днів і викликав поліцію.
Проаналізувавши сукупність зібраних та досліджених доказів, суд першої інстанції прийшов до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України за обставин встановлених судом, доведена повністю.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд та вважає, що вказані докази не суперечать критерію доведення вини особи «поза розумним сумнівом», згідно якого передбачається доведення стороною обвинувачення перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів того, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме винуватість особи у вчиненні злочину, щодо якого їй пред'явлено обвинувачення (рішенням ЄСПЛ від 14.02.2008 у справі "Кобець проти України", заява № 16437/04).
Перелічені вище докази, кожний окремо та у сукупності, підтверджують вину обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, за обставин, встановлених судом.
Доводи адвоката ОСОБА_8 про невірну кваліфікацію дій ОСОБА_7 за ч.1 ст.115 КК України, оскільки він не мав умислу на вбивство потерпілого, а тому дії обвинуваченого слід кваліфікувати за ч.2 ст.121 КК України, як умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, апеляційний суд вважає необґрунтованими виходячи із наступного.
Суд першої інстанції належним чином оцінив доводи обвинуваченого та надав їм належну оцінку, відповідним чином мотивувавши свої висновки у вироку суду.
Відповідно до роз'яснень, які містяться у п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 07.02.2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи» для відмежування умисного вбивства (ч.1 ст.115 КК) від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого (ч. 2 ст. 121 КК), суди повинні ретельно досліджувати докази, що мають значення для з'ясування змісту і спрямованості умислу винного. Питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб'єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, а в разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, ставлення винного до її настання характеризується необережністю. Якщо винний діяв з умислом на вбивство, тривалість часу, що минув з моменту заподіяння ушкоджень до настання смерті потерпілого, для кваліфікації злочину як умисного вбивства значення не має.
Згідно правового висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду, викладеного у постанові від 14 вересня 2021 року по справі №381/1869/18 (провадження №51-2987км21) для розмежування умисного вбивства із умисним тяжким тілесним ушкодженням, що спричинило смерть необхідно встановити ставлення винного до наслідку у вигляді смерті. При цьому потрібно враховувати те, що винний може вчинити умисне вбивство як з прямим, так і з непрямим умислом. Якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання, то йдеться про вчинення нею відповідних діянь із прямим умислом. Якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачала його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання, то має місце вчинення відповідних діянь з непрямим умислом. У разі вчинення діяння із непрямим умислом, особа хоч і не бажає настання суспільно небезпечних наслідків, однак припускає їх настання.
Вирішуючи питання про наявність в діях ОСОБА_7 умислу саме на умисне вбивство ОСОБА_9 , суд виходив з сукупності всіх обставин вчиненого діяння. Про наявність у ОСОБА_7 такого умислу свідчить спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізація поранень, поведінка винного і потерпілого, що передувала події, поведінка обвинуваченого після вчиненого кримінального правопорушення. Механізм нанесення потерпілому тілесних ушкоджень та їх кількість беззаперечно свідчить про те, що дії обвинуваченого були направлені виключно на позбавлення життя ОСОБА_9
Причинний зв'язок між діянням обвинуваченого та смертю потерпілого в цьому провадженні має місце, оскільки вищезазначені діяння ОСОБА_7 за своїм характером є головною умовою, без якої неможливе настання наслідку, воно передує в часі й породжує його, отже є необхідною і визначальною стосовно заподіяння смерті ОСОБА_9 .
Також, суд критично розцінив показання обвинуваченого щодо події вчинення кримінального правопорушення, оскільки такі показання ОСОБА_7 , на думку суду, суперечать вказаному висновку судово-медичної експертизи, згідно якого після отриманих тілесних ушкоджень у вигляді множинних переломів ребер обох половин грудної клітки ОСОБА_9 не міг виконувати яких-небудь активних цілеспрямованих рухів (пересуватись) однак міг не підніматись, сидіти, тілесні ушкодження, що є смертельними не характерні для падіння на площині, тілесні ушкодження розташовані в ділянці грудної клітки та живота могли утворитись за обставин на які вказав обвинувачений ОСОБА_7 під час відтворення слідчого експерименту при нанесенні множинних ударів.
Окрім того, відповідно до висновку молекулярно-генетичної експертизи № СЕ 19-23/73815-БД від 12.02.2024, на вилученій у ОСОБА_7 кросівці на ліву ногу виявлена кров, яка належить потерпілому ОСОБА_9 , що свідчить про нанесення саме ОСОБА_7 тілесних ушкоджень ОСОБА_9 .
З огляду на наведене, враховуючи поведінку обвинуваченого ОСОБА_7 після вчинення кримінального правопорушення, суд першої інстанції дійшов висновку, що вказані доводи є захисною позицією обвинуваченого з метою уникнення кримінальної відповідальності за скоєння особливо тяжкого кримінального правопорушення, а саме умисного вбивства, користуючись відсутністю очевидців вчиненого злочину, та є такими, що направлені на приховування реальної картини події.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо кваліфікації дій ОСОБА_7 та враховуючи інші досліджені судом докази, які узгоджуються між собою, у своїй сукупності переконливо свідчать про прямий умисел обвинуваченого на заподіяння смерті потерпілому, апеляційний суд не вбачає підстав для перекваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_7 з ч.1 ст.115 на ч.2 ст.121 КК України.
Що стосується доводів адвоката ОСОБА_8 з приводу соціального побуту потерпілого, його способу життя, його протиправної поведінки, який зі слів обвинуваченого розпочав бійку та наявності на тілі обвинуваченого синців, то такі доводи апеляційний суд вважає безпідставними та ставиться до них критично, оскільки вони на думку колегії суддів не можуть свідчити про відсутність в останнього прямого умислу на заподіяння смерті потерпілому.
Покарання обвинуваченому ОСОБА_7 призначено відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України в межах санкції ч.1 ст.115 КК України, з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, даних про особу обвинуваченого, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Доводи апеляційної скарги адвоката про те, що судом не враховано його позитивну характеристику за місцем проживання, наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вказані обставини враховані судом першої інстанції.
Посилання апелянта на неврахування судом пом'якшуючих обставин, а саме: щирого каяття та активного сприяння розкриттю злочину під час досудового розслідування, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки ОСОБА_7 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, не визнав як в суді першої інстанції так і під час апеляційного розгляду. Медичну допомогу потерпілому не намагався надати, не викликав швидку допомогу, залишив місце вчинення кримінального правопорушення та був затриманий в м. Коростені через декілька днів після вчинення кримінального правопорушення.
Що стосується доводів апелянта про наявність у нього на утриманні дружини потерпілої внаслідок аварії на ЧАЕС, матері та тещі, що є інвалідом 2 групи, то апеляційний суд вважає їх необґрунтованими, оскільки обвинувачений ОСОБА_7 ніде не працює, зловживає спиртними напоями, мати ОСОБА_7 тривалий час проживає в Польщі, теща обвинуваченого стосунки з останнім не підтримує та від нього ніякої допомоги не отримує, що було підтверджено обвинуваченим та свідками кримінального провадження під час розгляду справи в суді першої інстанції.
Окрім того, посилання апелянта на помилкове встановлення обтяжуючої обставини як вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, апеляційний суд вважає також безпідставними виходячи із наступного.
Допитаний в судовому засіданні в суді першої інстанції обвинувачений ОСОБА_7 показав, що ввечері 10 листопада 2023 року він в черговий раз приніс їжу, дав дядьку гроші, він пішов купив самогону 1,5 літра, вони його розпили, поштовхали один одного, випили мирову і лягли спати.
Крім того, висновком дактилоскопічної експертизи згідно якого, сліди папілярних узорів рук розмірами 12х35 мм залишені безіменним пальцем правої руки особи, дактилоскопічна карта якої заповнена на ім'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; розміром 15х25 мм залишений середнім пальцем лівої руки особи, дактилоскопічна карта якої заповнена на ім'я ОСОБА_7 ; розміром 18х20 мм (скляна пляшка Хортиця) залишений великим пальцем лівої руки особи, дактилоскопічна карта якої заповнена на ім'я ОСОБА_7 , що ще раз свідчить, що напередодні вбивства він розпивав спиртне разом із покійним та відповідає його показам.
Разом із тим, згідно матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_7 неодноразово судимий, а саме:
- 04.08.1999 року Коростенським міським судом Житомирської області за ч.2 ст.17 ч.2 ст.142, ч.2 ст.206 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна (звільнено 09.06.2000 року умовно-достроково на 2 роки 3 місяці 2 дні);
- 15.03.2001 року Коростенським міським судом Житомирської області за ч.2 ст.140 КК України зі застосуванням ст.43 КК України на 2 роки 8 місяців позбавлення волі без конфіскації майна;
- 18.12.2003 Коростенським міським судом Житомирської області за ч.2 ст.186, ч.2 ст.185, ч.3 ст.289 КК України до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
- 15.02.2018 року Коростенським міськрайонним судом Житомирської області за ч.2 ст.185 КК України із застосуванням ст.75 КК України до 1 року обмеження волі з відстрочкою виконання вироку на 1 рік.
Вищезазначене вказує на те, що судимості ОСОБА_7 не погашені, а тому доводи апелянта з приводу відсутності обтяжуючої обставини рецидив злочину є безпідставними.
Окрім того, відповідно до положень п.1 ч.1 ст.3 КПК України близькі родичі та члени сім'ї - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Відповідно до п.61 ч.1 ст.67 КК України, при призначенні покарання обставинами, які його обтяжують, визнається вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах.
Верховний Суд у своїй постанові від 08.12.2020 року у справі № 741/1454/18 наголосив, що дія п.61 ч.1 ст.67 КК України поширюється, незалежно від факту спільного проживання, в тому числі, на дітей осіб, які спільно проживали (проживають) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою.
З матеріалів кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_7 систематично проживав із своїм рідним дядьком ОСОБА_9 , даний факт було підтверджено як самим обвинуваченим так і свідками кримінального провадження, а тому доводи сторони захисту щодо помилкового визнання судом першої інстанції обтяжуючої обставини - вчинення злочину щодо особи з якою винний перебуває у сімейних відносинах, апеляційний суд вважає не обґрунтованими.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що призначене обвинуваченому ОСОБА_7 покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, через які реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, і це покарання, як за своїм видом, так і розміром, не може бути визнане явно несправедливим через суворість, оскільки є необхідним й достатнім для виправлення особи, яка вчинила злочин, та попередження нових злочинів.
Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 04 липня 2024 року щодо ОСОБА_7 за ч.1 ст.115 КК України - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту її проголошення, а засудженим ОСОБА_7 в той самий строк з моменту отримання копії судового рішення.
Судді: