Житомирський апеляційний суд
Справа №279/41/17 Головуючий у 1-й інст. Коренюк В. П.
Категорія 105 Доповідач Талько О. Б.
11 червня 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючої судді: Талько О.Б.,
суддів: Коломієць О.С., Шевчук А.М.,
за участю секретаря Антоневської В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 279/41/17 за заявою територіальної громади міста в особі виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області про визнання спадщини відумерлою, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Барановського Ігоря Івановича, на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 20 квітня 2017 року, ухвалене під головуванням судді Коренюка В.П.,
У січні 2017 року територіальна громада міста в особі виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області звернулася до суду із заявою про визнання відумерлою спадщини, яка залишилась після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування вимог позивач зазначав, що до складу спадкового майна входить 43/100 частини житлового будинку АДРЕСА_1 .
Оскільки спадщину після її смерті ніхто не прийняв, територіальна громада міста в особі виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області просила визнати відумерлою спадщину після смерті ОСОБА_2 , яка складається із 43/100 частини житлового будинку АДРЕСА_1 та розташований на території м. Коростеня Житомирської області.
Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 20 квітня 2017 року заяву задоволено.
Визнано відумерлою спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді 43/100 частини житлового будинку АДРЕСА_1 та передано у власність територіальної громади Коростенської міської ради Житомирської області.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Барановський І.І., посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні заяви.
Зокрема, зазначає, що ОСОБА_1 не був залучений до участі у справі. На думку адвоката Барановського І.І., при розгляді даної справи суд вирішив питання щодо прав та інтересів ОСОБА_1 . Вважає, що при розгляді справи суд першої інстанції невірно застосував норми права, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.
Звертає увагу на те, що ОСОБА_2 , яка була власником житлового будинку АДРЕСА_1 , за життя подарувала вказане нерухоме майно ОСОБА_1 , підтвердженням чого є договір дарування від 28 серпня 1997 року. Про оскаржуване рішення ОСОБА_1 дізнався лише під час звернення до Державного реєстратора із заявою про реєстрацію прав на нерухоме (спірне) майно та їх обтяжень. Проте, у проведенні реєстраційних дій йому відмовлено, в зв'язку з тим, що в Державному реєстрі наявна інформація про державну реєстрацію права власності на спірне майно, іншим суб'єктом, на підставі судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого державним нотаріусом Коростенської державної нотаріальної контори 16 листопада 1970 року, набула право власності на 43/100 частини житлового будинку АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла.
Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції виходив з того, що вказане нерухоме майно увійшло до спадкової маси. Оскільки спадкова справа після її смерті не була заведена й відсутня інформація про спадкоємців за заповітом та законом, які б прийняли спадщину, суд застосував положення законодавства, які передбачають можливість визнання спадщини відумерлою та передав 43/100 частини житлового будинку АДРЕСА_2 у власність територіальної громади Коростенської міської ради.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання спадщини відумерлою (пункт 8 частини другої статті 293 ЦПК України). Аналогічна норма була закріплена у пункті 8 частини другої статті 234 ЦПК України 2004 року).
Згідно з частиною третьою статті 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах (частина шоста статті 294 ЦПК України).
Спір про право - це формально визнана суперечність між суб'єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб'єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншою і яка потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом.
Отже, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають в реалізації такого права.
Звертаючись з апеляційною скаргою, адвокат Барановський І.І. зазначив, що ОСОБА_1 набув у встановленому законом порядку право власності на 43/100 частини житлового будинку АДРЕСА_1 . На підтвердження цієї обставини суду надано копію договору дарування, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 28 серпня 1997 року, який посвідчений державним нотаріусом Коростенської міської державної нотаріальної контори 28 серпня 1987 року,
Наведене свідчить про існування спору між ОСОБА_1 та територіальною громадою міста в особі виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області щодо права власності на вказане нерухоме майно.
Таким чином, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а заява територіальної громади міста в особі виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області залишенню без розгляду.
Разом з тим, заявнику слід роз'яснити, що залишення без розгляду заяви не позбавляє його права на подання до суду позову на загальних підставах у порядку позовного провадження.
Керуючись ст. ст. 259,268,367,374,377,381-384 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Барановського Ігоря Івановича, задовольнити частково.
Рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 20 квітня 2017 року скасувати, а заяву територіальної громади міста в особі Виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області про визнання спадщини відумерлою залишити без розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуюча Судді: