Житомирський апеляційний суд
Справа №279/1910/24 Головуючий у 1-й інст. Шульга О. М.
Номер провадження №33/4805/1140/24
Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач Григорусь Н. Й.
02 жовтня 2024 року м.Житомир
Суддя Житомирського апеляційного суду Григорусь Н.Й., за участі: захисника - адвоката Антонюка В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу адвоката Антонюка Віктора Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 03 червня 2024 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Постановою судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 03 червня 2024 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду, 19 березня 2024 року о 12 годині 10 хвилин по вул. Ш.Алейхема в м. Коростень, Житомирської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом ЗАЗ 110308, д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці, а також у найближчому закладі охорони здоров'я відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, вчинивши правопорушення, передбачене ст. 130 ч. 1 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, адвокат Антонюк В.О. подав апеляційну скаргу в інтересах ОСОБА_1 , в якій просить постанову судді місцевого суду скасувати, провадження у справі закрити, посилаючись на її незаконність, однобічне та неповне з'ясування судом обставин справи. Апеляційна скарга обґрунтована, зокрема, тим, що в матеріалах справи відсутні докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а вказаним авто керував ОСОБА_2 .
Одночасно апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови. Як на поважну причину пропуску строку на апеляційне оскарження захисник посилається на те, що апеляційну скаргу подано в межах строку на апеляційне оскарження, однак відповідно до постанови Житомирського апеляційного суду від 25.06.2024 апеляційна скарга повернута особі, яка її подала, у зв'язку не наданням витягу з договору про надання правової допомоги, а тому строк пропущений з поважних причин, оскільки 17.07.2024 подана повторна апеляційна скарга.
Розглянувши клопотання про поновлення строку, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, суд вважає за необхідне поновити апелянту строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника - адвоката Антонюка В.О., дослідивши доводи апеляційної скарги, доходжу висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до пункту 2.9 а) Правил, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
За правилами частин 2-5 ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису або в закладах хорони здоров'я.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові в проходженні огляду на стан сп'яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 1 ст. 130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.
Так, з протоколу про адміністративне правопорушення від 19.03.2024 вбачається, що ОСОБА_1 19 березня 2024 року о 12 годині 10 хвилин по вул. Ш.Алейхема в м. Коростень, Житомирської області керував транспортним засобом ЗАЗ 110308, д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці, а також у найближчому закладі охорони здоров'я відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, вчинивши правопорушення, передбачене ст. 130 ч. 1 КУпАП. Від керування транспортного засобу був відсторонений шляхом передачі тверезому водієві (а.с. 2).
За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Так, ч. 1 ст. 130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об'єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За таких обставин, вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху України підтверджується наявними у справі доказами, а саме, даними, які містяться: в протоколі про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що останній від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку відмовився; направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння; акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням технічних засобів; рапорті інспектора СРПП Коростенського РУП в Житомирській області Васькевича Ю.; поясненнях ОСОБА_3 ; наявним в матеріалах справи відеозаписами обставин події з нагрудних камер поліцейських.
Слід зауважити, що ОСОБА_1 ознайомився зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення та доданих до нього документів, надав відповідні пояснення в протоколі «згоден» (а.с. 2).
Також судом першої інстанції допитано свідка ОСОБА_3 , який пояснив, що 19.03.2024 приїхав до магазину за хлібом. Зупинив свій автомобіль за автомобілем «Славута» зеленого кольору. На водійському місці автомобіля «Славута» сидів чоловік похилого віку, який відчинив вікно і почав висловлювати своє невдоволення тим, що він зупинився позаду. Потім цей чоловік вийшов з автомобіля і продовжував його ображати нецензурною лайкою. Даний чоловік перебував у стані сп'яніння, від нього дуже відчувався запах алкоголю. Потім цей чоловік зібрався сісти за кермо. Оскільки той чоловік був в стані сп'яніння, він забрав ключі із замка запалювання і зателефонував до поліції, оскільки в такому стані водій не може керувати автомобілем. Після того, як він зателефонував до поліції, той чоловік кудись пішов і повернувся з іншим чоловіком, коли вже приїхали поліцейські.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв'язку з іншими доказами, та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги відносно того, що в матеріалах справи відсутні докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом, спростовується належними та допустимими доказами, яким суд дав вірну оцінку, зокрема, відеозаписами з нагрудних камер поліцейських, рапортом інспектора СРПП Коростенського РУП в Житомирській області Васькевича Ю. та поясненнями ОСОБА_3 , з яких вбачається, що працівник поліції повідомив ОСОБА_1 щодо надходження інформації на службовий планшет від заявника ОСОБА_3 .
Так, відповідно до ч. 1 ст. 35 вказаного Закону поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо: якщо водій порушив Правила дорожнього руху; є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення тощо.
Отже, працівник поліції діяв на підставі вимог ч. 1 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію», оскільки отримав відповідну інформацію, а тому подальші дії ОСОБА_1 регламентуються нормами п. 2.5 ПДР.
З досліджених доказів (відеозаписів) вбачається, що працівники поліції прибули за зазначеною у протоколі адресою за викликом ОСОБА_3 , який повідомив про те, що водій автомобіля «Славута» перебуває у стані алкогольного сп'яніння. Так, порушення ОСОБА_1 правил поведінки привернуло увагу ОСОБА_3 , останній мав ознаки алкогольного сп'яніння та повідомив про даний факт на лінію 102. Після приїзду працівників поліції до автомобіля підійшов ОСОБА_1 , який не заперечив факт перебування у стані сп'яніння. Його запросили до службового автомобіля, де ОСОБА_1 повідомив «приїхав до магазину за двома булками хліба, після чого поїду на роботу». На запитання поліціанта «де ви так випили о 12 годині дня», ОСОБА_1 повідомив «зустрів свого старого товариша, тай трохи випили». Працівник поліції відстороняє ОСОБА_1 від керування транспортним засобом шляхом передачі тверезому водієві, на що ОСОБА_1 відповів «машину забере майстер».
Твердження захисника, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, а керувала інша особа - ОСОБА_2 , апеляційний суд розцінює як спробу уникнення від адміністративної відповідальності, оскільки суперечать поясненням ОСОБА_1 , що були надані ним працівникам поліції та в протоколі про адміністративне правопорушення «згоден». Тобто вбачається, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом і не заперечував цього факту, жодного разу не вказував щодо кермування автомобілем іншою особою, що спростовує доводи апеляційної скарги в цій частині.
З урахуванням наведеного подальші дії працівників поліції вчинені у відповідності до вимог ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735.
Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, будь-яких вагомих доказів та доводів на спростування правильності висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не надано.
Враховуючи наведене, проходжу до висновку про те, що при розгляді даної справи суддя місцевого суду в достатній мірі дотримався вимог ст. ст. 245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
За таких обставин, відсутні підстави для скасування чи зміни постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 .
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -
Поновити адвокату Антонюку Віктору Олександровичу строк на апеляційне оскарження постанови Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 03 червня 2024 року.
Апеляційну скаргу адвоката Антонюка Віктора Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 03 червня 2024 року - без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Й. Григорусь