24 вересня 2024 рокуСправа №160/2365/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить:
- скасувати Акт службового розслідування щодо травмування солдата ОСОБА_1 ;
- скасувати Наказ командира військової частини НОМЕР_2 № 7573 від 27.09.2023;
- визнати травми, отримані ОСОБА_1 , а саме: «наслідки після закритої травми 01.2023 лівого колінного суглобу з розривом передньої хрестоподібної зв'язки, медіального меніску. Лакованого оперативно 20.02.2023 артроскопія лівого колінного суглобу, парціальна резекція медіального меніску, аутопластика передньої хрестоподібної зв'язки. Нестійка комбінована контрактура лівого колінного суглобу з помірним порушенням функції опору та пересування; вертеброгенна люмбалгія з стійким больовим синдромом на тлі ОХЗ, спонділоартрозу, спондільозу поперекового відділу хребта та кил L5-S1, протрузії м/х дисків в сегменті L4-C1. Вертеброгенна цервікалгія на тлі екструзії м/х СЗ-С4, протрузії м/х в сегменті С2-С7, ОХЗ, спонділоартрозу, спондильозу шийного відділу хребта, стадія нестійкої ремісії ; двобічна сенсоневральна приглухуватість четвертого ступеня (близька до глухоти). Залишкові явища акубаротравми з рубцовими змінами барабанної перетинки зліва » такими, що пов'язані із захистом Батьківщини.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач проходив військову службу у складі військової частині НОМЕР_1 та з 31.01.2023 по 01.02.2023 був задіяний в охороні бойової техніки в зоні бойових дій неподалік м. Бахмут. У цей період попав під артилерійський обстріл з боку противника по місцю розташування та отримав травми. Позивач вказує, що після отримання травми було проведено розслідування, проте не було складено довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва). За рапортом позивача відповідачем проведено службове розслідування щодо встановлення факту та обставин отримання поранення позивачем, результатом якого є наказ (з основної діяльності) від 27.09.2022 №7573, акт службового розслідування. Фактів поранення позивача 31.01.2023 не встановлено, отримане захворювання не пов'язане з виконанням військової служби і захистом Батьківщини. Позивач вважає висновки відповідача, викладені в Акті службового розслідування та Наказі командира військової частини НОМЕР_1 № 7573 від 27.09.2023 такими, що частково не відповідають дійсності та є незаконними. Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.02.2024 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
До суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки за результатами службового розслідування встановлено, що факт отримання солдатом ОСОБА_1 травми (поранення, контузії, каліцтва) 31.01.2023 під час виконання обов??язків військової служби в районі проведення бойових дій на території Донецької та Луганської областей під час захисту Батьківщини не знайшов свого підтвердження. Оскільки факт травмування під час виконання бойового завдання не підтвердився, то доручення медичній службі про видачу довідки форми Додатку 5 не надавалося.
Від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, яка обгрунтована доводами, аналогічні тим, які викладено в позові.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 06.12.2022 №369, солдат ОСОБА_1 , радіотелефоніст 2 реактивного артилерійського взводу 2 реактивної артилерійської батареї реактивного артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи залучений до районів виконання бойових (спеціальних) завдань у складі Об?єднаного Стратегічного Угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » щодо забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій, Луганській та Харківській областях з 06.12.2022.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 07.02.2023 №39, солдат ОСОБА_1 вибув у м.Дніпро на 07 діб у частину щорічної основної відпустки за 2022 рік з 07 лютого по 13 лютого 2023 року.
Відповідно до медичного дослідження МРТ медичного центру «MEDICUM» від 09.02.2023 зроблено висновок: «Синовіт. Виражений набряк периартикулярних м?яких тканин по передній та латеральній поверхні суглобу; гематома по латеральній поверхні суглобу. МР-ознаки розриву передньої хрестоподібної зв?язки, розриву медіальної колатеральної зв?язки у верхній третині, розриву переднього рогу (кореня) латерального меніска (Stoller IIIa), остеохондрального пошкодження дорзальних порцій виростків великогомілкової кістки, бокової порції латерального виростка стегнової кістки та головки малогомілкової кістки. Кіста Бейкера».
З матеріалів справи вбачається, що у період з 16.02.2023 по 03.03.2023 проходив стаціонарне лікування в комунальному закладі, що підтверджується випискою з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №509/117 від 03.03.2023 КНП «Криворізька міська лікарня №10» та позивачу поставлено діагноз: пошкодження (розрив) медіального меніска лівого колінного суглобу. ПФХ. Больовий синдром. Порушення функцій опори та ходьби. Проведено оперативне втручання.
Відповідно до медичного висновку ТОВ «Центр слуху» від 14.02.2023 встановлено діагноз: двобічна сенсоневральна приглухуватість IV ступеню.
З 12.05.2023 по 26.05.2023 перебував на лікуванні в КП «ДОСРЦ «Солоний лиман» ДОР» с. Новотроїцьке, діагноз: Біль в суглобі, гомілка СПО 20.02.2023р. - артроскопія лівого колінного суглоба, порціальна резекція переднього рогу внутрішнього меніску, відновлення цілісності ПХЗ аутотрансплантантом.
Відповідно до медичного дослідження МРТ медичного центру «MEDICUM» від 09.06.2023 зроблено висновок «Шийний: МР-ознаки екструзії міжхребцевого диска С3-С4, протрузій міжребцевих дисків в сегменті С2-С7. Остеохондроз, спондилоартроз, спондильоз шийного відділу хребта. Гідромієлія на рівні СЗ-Т1. Грудний: МР-ознаки остеохондрозу, спондилоартрозу, спондильозу грудного відділу хребта. Поперековий: МР-ознаки запальних змін в сегменті LS-S1 (спондилодисцит). МР-ознаки екструзії міжхребцевого диску LS-S1, протрузій міжхребцевих дисків в сегменті L4-51. Остеохондроз, спондилоартроз, спондильоз поперекового відділу хребта.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 20.06.2023, відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008 (далі - Положення про ВЛК), проходив медичний огляд військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_1 ). За результатами якого видано довідку від 20.06.2023 №864 відповідно до якої солдату ОСОБА_1 було встановлено наступні діагнози: «Наслідки після закритої травми (01.2023): лівого колінного суглоба з розривом передньої хрестоподібної зв?язки, медіального меніску лівого колінного суглоба, лікованого оперативно (20.02.2023) - артроскопія лівого колінного суглобу, парціальна резекція медіального меніску, пластика передньої хрестоподібної зв?язки, у вигляді зміцнілих після операційних рубців шкіри, нестійкої комбінованої контрактури лівого колінного суглоба, з помірним порушенням функцій хребта та лівого колінного суглобу. Травма, ТАК, пов?язана з проходженням військової служби. Довідка про травму не надавалася. Згідно наказу МОЗ України від 04.07.2007 № 370 травма легкого ступеню. Вертеброгенна люмбалгія з стійким больовим синдромом на тлі остеохондрозу гриж L5- S1 5,5 мм. Рубцеві зміни барабанної перетинки зліва, як залишкові явища акубаротравми. Захворювання ТАК, пов?язане з проходженням військової служби. На підставі статей 61Б, 23Б графи ІІ Розкладу хвороб обмежено придатний до військової служби. Непридатний до служби у ДШВ, плавскладі, морській піхоті, спецспорудах. Придатний до служби у частинах (підрозділах) забезпечення, військових комісаріатах, установах, організаціях, навчальних закладах».
Відповідно до консультаційного висновку КНП «КЛШМД» ДМР Дніпро №917658998 від 30.06.2023 встановлено діагноз: «Вертеброгенна люмбалгія з стійким больовим синдромом на тлі ОХ3,спонділоартрозу,спондільозу поперекового відділу хребта та кил L5-S1,протрузії м/х дисків в сегменті L4-S1.Вертеброгенна цервікалгія на тлі екструзії м/х С3-С4,протрузії м/х в сегменті С2-С7,0Х3, спонділоартрозу, спондильозу шийного відділу хребта, стадія нестійкої ремісії».
Відповідно до консультаційного висновку КНП «КЛШМД» ДМР Дніпро №3471552 від 04.07.2023 встановлено діагноз: «Двобічна сенсоневральна приглухуватість ІV ступеня (близька до глухоти) Залишкові явища акубаротравми з рубцовими змінами барабанної перетенки зліва».
Медико-соціальною експертною комісією 19.07.2024 ОСОБА_1 встановлено 3-ю групу інвалідності, причина - травма, пов'язана з проходженням військової служби.
На підставі рапорту позивача від 30.08.2023 наказом командира військової частини НОМЕР_1 призначено службове розслідування по факту встановлення обставин отримання поранення військовослужбовцем військової частини.
За результатами службового розслідування викладеними у акті від 27.09.2023 встановлено, що факт отримання солдатом ОСОБА_1 травми (поранення, контузії, каліцтва) 31.01.2023 під час виконання обов?язків військової служби в районі проведення бойових дій на території Донецької та Луганської областей під час захисту Батьківщини не знайшов свого підтвердження.
На підставі даного акту службового розслідування командиром військової частини НОМЕР_1 видано наказ №7573 від 27.09.2023, яким затверджено висновки викладені у акті службового розслідування.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 27.09.2023 №7573 «Про результати проведення службового розслідування» наказано службове розслідування вважати завершеним. Факт отримання травми (поранення, контузії, каліцтва) солдатом ОСОБА_1 31.01.2023 під час виконання обов?язків військової служби в районі проведення бойових дій на території Донецької та луганської областей під час захисту Батьківщини вважати таким, що не знайшов свого підтвердження.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся за захистом порушеного права до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно частин 1, 2 статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Згідно частин 1 та 2 статті 2 Закону України від 25.03.1992 №2232 «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон №2232) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Проходження військової служби здійснюється, зокрема, громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
В подальшому, затвердженими відповідними законами України, дія воєнного стану продовжувалася та діє на теперішній час.
Законом України від 24.03.1999 №551 "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України" затверджено Дисциплінарний статут Збройних Сил України.
Дисциплінарний статут Збройних Сил України (далі - Статут) визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.
Згідно з частинами 1-3 статті 5 Статуту, за стан дисципліни у військовому з'єднанні, частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов'язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення.
Стан військової дисципліни у військовій частині (підрозділі), закладі, установі та організації визначається здатністю особового складу виконувати в повному обсязі та в строк поставлені завдання, морально-психологічним станом особового складу, спроможністю командирів підтримувати на належному рівні військову дисципліну.
Стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України".
Згідно з частиною 1 статті 85 Статуту, службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу-також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.
Положеннями частини 4 статті 85 Статуту врегульовано, що якщо під час службового розслідування буде з'ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки кримінального правопорушення, командир військової частини письмово повідомляє про це орган досудового розслідування.
Статтею 86 Статуту визначено, що у разі повної доведеності вини військовослужбовця командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.
Механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України, а також військовозобов'язаних та резервістів, які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов'язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дії (бездіяльність) яких призвели до завдання шкоди державі не поширює свою дію на розслідування випадків отримання військовослужбовцями травми (поранення, контузії, каліцтва) під час виконання обов'язків військової служби чи обов'язків із захисту Батьківщини та визначені Порядком проведення службового розслідування у ЗСУ, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 №608, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 за №1503/31371 (далі - Порядок №608).
Пунктом 1 розділу ІІ вказаного Порядку передбачено, що службове розслідування може призначатися у разі:
невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або загрожувало життю і здоров'ю особового складу, цивільного населення чи заподіяло матеріальну або моральну шкоду;
невиконання або неналежного виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини або на стан виконання покладених на Збройні Сили завдань;
неправомірного застосування військовослужбовцем фізичного впливу, зброї, спеціальних засобів або інших засобів ураження до інших військовослужбовців чи цивільних осіб, особливо, якщо це призвело до їх поранення, травмування або смерті;
дій військовослужбовця, які призвели до спроби самогубства іншого військовослужбовця; втрати або викрадення зброї чи боєприпасів;
порушення порядку та правил несення чергування (бойового чергування), вартової (вахтової) або внутрішньої служби, що могло спричинити або спричинило негативні наслідки; недозволеного розголошення змісту або втрати службових документів;
внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєне військовослужбовцем кримінальне правопорушення; повідомлення військовослужбовцю про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення;
скоєння військовослужбовцем під час виконання обов'язків військової служби дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої загинули або отримали тілесні ушкодження інші особи.
Відповідно до пункту 3 розділу ІІ Порядку №608 службове розслідування проводиться для встановлення:
неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення;
причинного зв'язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби;
ступеня вини військовослужбовця;
порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства;
причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення;
причин виникнення матеріальної шкоди, її розміру та винних осіб (у разі виявлення факту її заподіяння).
Згідно з пунктом 1 розділу ІІІ Порядку № 608 рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення
Відповідно до пункту 3 цього ж розділу службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування).
Днем початку службового розслідування вважається день видання наказу про його призначення. Днем закінчення службового розслідування вважається день надання командиру (начальнику), який призначив службове розслідування, акту службового розслідування та матеріалів на розгляд, визначений в наказі про призначення службового розслідування.
Пунктом 13 розділу ІІІ Порядку № 608 передбачено, що службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). В окремих випадках цей строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більше ніж на один місяць.
Пунктами 1-4, 6 розділу V даного Порядку установлено, що за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини.
У вступній частині акту службового розслідування зазначаються підстави призначення та проведення службового розслідування.
В описовій частині акту службового розслідування зазначаються: посада, військове звання, прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, освіта, термін військової служби та термін перебування на останній посаді військовослужбовця, стосовно якого проведено службове розслідування; неправомірні дії військовослужбовця; зв'язок правопорушення з виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби (якщо такий є); вина військовослужбовця; причинний зв'язок між неправомірними діями військовослужбовця та подією, що трапилась; вимоги нормативно-правових актів, інших актів законодавства, які було порушено; причини та умови, що сприяли правопорушенню; заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення.
У резолютивній частині акту службового розслідування зазначаються: висновки службового розслідування; пропозиції щодо притягнення винної особи (винних осіб) до відповідальності; інші заходи, спрямовані на усунення причин та умов, що призвели до правопорушення, які пропонується здійснити.
Після підписання акт службового розслідування подається на розгляд командиру (начальнику), який призначив розслідування. До акту службового розслідування додаються всі матеріали службового розслідування.
Згідно з Розділом IV Порядку №608 особи, які проводять службове розслідування, зобов'язані:
- дотримуватися вимог законодавства України, вживати всіх передбачених законодавством заходів для всебічного, повного, своєчасного і об'єктивного розслідування обставин вчиненого правопорушення;
- виявляти (з'ясовувати) обставини, які підтверджують або спростовують інформацію щодо скоєння правопорушення, а також встановлювати обставини, які пом'якшують або обтяжують відповідальність правопорушника;
- розглядати заяви і клопотання військовослужбовця, правопорушення якого підлягає службовому розслідуванню, що були подані під час проведення службового розслідування та стосуються його проведення.
У разі відмови військовослужбовця надати письмові пояснення по суті службового розслідування особа, яка проводить службове розслідування, складає акт про відмову, який засвідчується підписами не менше двох присутніх осіб.
Особи, які проводять службове розслідування, мають право:
- запрошувати до місця проведення службового розслідування військовослужбовців, стосовно яких проводиться службове розслідування, інших військовослужбовців, цивільних осіб (за їх згодою), які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення (далі - учасники службового розслідування);
- отримувати письмові пояснення (заповнені від руки або надруковані);
- з дозволу командира (начальника) військовослужбовця, який скоїв правопорушення, отримувати необхідні документи, які стосуються службового розслідування;
- за погодженням з особами, які опитуються, фіксувати їх пояснення технічними засобами з подальшим оформленням їх у письмовому вигляді;
- ознайомлюватися з необхідними документами, за потреби - знімати з них (отримувати) копії та долучати до матеріалів службового розслідування;
- отримувати інформацію, пов'язану із службовим розслідуванням, від юридичних і фізичних осіб з дотриманням вимог законодавства на підставі запиту посадової (службової) особи, яка призначила службове розслідування, чи інших уповноважених осіб відповідно до вимог законодавства України;
- проводити огляд місцевості, приміщення, предметів та документів, що стосуються службового розслідування, за результатами якого складати акт огляду з обов'язковим зазначенням:
- предмета огляду та його стислого опису;
- часу, дати, місця (населеного пункту) огляду;
- посади, військового звання, прізвища та імені особи, яка складає документ;
- військового звання, прізвища та імені посадової (службової) особи, яка бере участь у службовому розслідуванні (за необхідності);
-прізвища, імені, по батькові та фактичної адреси проживання двох присутніх осіб;
- фактичного місцезнаходження військової частини, установи, підприємства тощо;
- місця складання документа (номер службового кабінету або іншого приміщення);
- у разі використання технічних (відео-, фото- або аудіо-) засобів - цифрового пристрою, його назви, моделі;
- підписів присутніх осіб на кожному аркуші та їх прізвищ, ініціалів, підписів на останньому аркуші;
- підпису особи, яка склала акт огляду, на останньому аркуші.
Пунктами 1, 2, 3, 5 розділу VI Порядку №608 передбачено, що за результатами розгляду акту та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу.
Вид дисциплінарного стягнення зазначається особисто службовою особою, яка призначила службове розслідування, в аркуші резолюції або на висновку за результатами службового розслідування.
Дисциплінарне стягнення накладається у строки, визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України. Наказ (витяг з наказу) про притягнення до відповідальності доводиться до військовослужбовця у частині, що його стосується, під підпис із зазначенням дати доведення. У разі відмови військовослужбовця поставити свій підпис про ознайомлення з наказом (витягом з наказу) про притягнення його до відповідальності складається акт про відмову. Зміст акту про відмову засвідчується підписами не менше двох свідків цього факту.
Якщо військовослужбовець вважає, що не вчинив правопорушення, він має право протягом місяця з дня накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командиру (начальнику) або звернутися до суду у визначений законом строк.
Судом встановлено, що на підставі рапорту позивача від 30.08.2023 наказом командира військової частини НОМЕР_1 було призначено службове розслідування по факту встановлення обставин отримання поранення військовослужбовцем військової частини.
За результатами службового розслідування викладеними у акті від 27.09.2023 встановлено, що факт отримання солдатом ОСОБА_1 травми (поранення, контузії, каліцтва) 31.01.2023 під час виконання обов?язків військової служби в районі проведення бойових дій на території Донецької та Луганської областей під час захисту Батьківщини не знайшов свого підтвердження. На підставі вказаного акту службового розслідування командиром військової частини НОМЕР_1 було видано наказ №7573 від 27.09.2023, яким затверджено висновки викладені у акті службового розслідування.
Згідно цього Акту в ході проведення розслідування встановлено:
факт несення чергування солдатом ОСОБА_1 здійснювалась охорона військової техніки поблизу с.Майське;
факт отримання травми/контузії під час проходження військової служби у роті контрдиверсійної боротьби, не пов'язаної із бойовим ураженням ворога;
факт відсутності інформації у журналі ведення бойових дій про санітарні травми солдата ОСОБА_1 за січень-лютий 2023 року;
факт відсутності отримання травм солдатом ОСОБА_1 у січні-лютому 2023 року за даними Книги обліку осіб, які отримали травматичне пошкодження з втратою працездатності.
Запропоновано вважати отримання захворювання солдатом ОСОБА_1 таким, що сталося 03.06.2022 у населеному пункті Андріївка Донецької області та не пов?язане з виконанням обов?язку військової служби і захистом Батьківщини, не є бойовою травмою чи пораненням.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 27.09.2023 №7573 «Про результати проведення службового розслідування» наказано Службове розслідування вважати завершеним.
Факт отримання травми (поранення, контузі, каліцтва) солдатом ОСОБА_1 31.01.2023 під час виконання обов?язків військової служби в районі проведення бойових дій на території Донецької та луганської областей під час захисту Батьківщини вважати таким, що не знайшов свого підтвердження.
Як встановлено судом з матеріалів службового розслідування, позивач здійснював службу з водієм-електриком 2 самохідного артилерійського взводу 1 самохідної артилерійської батареї 2 самохідного артилерійського дивізіону солдат ОСОБА_2 , який у своєму письмовому поясненні повідомив, у січні 2023 року він проходив службу в реактивному артилерійському дивізіоні та знаходився згідно бойового розпорядження у Донецькій області у с.Майське. Він разом з солдатом ОСОБА_3 здійснював охорону військової техніки, а саме за селищем Майське згідно усного наказу командира. У вечірній час, коли вони чергували, неподалік від них відпрацювала БМ-21 іншої частин, після чого поїхали. Через деякий час почався обстріл артилерії у напрямку того місця, звідки працював БМ-21. Коли їх змінював солдат ОСОБА_4 , то солдат ОСОБА_1 скаржився на біль у лівому коліні та попереку. Коли вони йшли із чергування, то солдат ОСОБА_1 накульгував на ліву ногу, а солдат ОСОБА_2 допоміг йому дійти до місця мешкання.
Як встановлено судом з наявних у справі документів, позивач проходив лікування у медичних закладах в період з 16.02.2023 по 03.03.2023, де йому проведено оперативне втручання, 19.07.2024 медико-соціальною експертною комісією ОСОБА_1 встановлено 3-ю групу інвалідності, причина - травма, пов'язана з проходженням військової служби.
Суд зазначає, що відповідачем, з метою встановлення об'єктивної істини, з'ясування характеру травми позивача та причин, які призвели до цього, не направлялися запити до медичних закладів та не витребовувалися жодні пояснення від них.
Суд критично відноситься до тверджень відповідача щодо встановлення факту відсутності отримання травми солдатом ОСОБА_1 на підставі інформації у журналі ведення бойових дій про санітарні травми солдата за січень-лютий 2023 року та за даними Книги обліку осіб, які отримали травматичне пошкодження з втратою працездатності за січень-лютий 2023 року, оскільки таких доказів до суду надано не було.
Також суд зазначає, що відсутність записів в журналі не звільняє відповідача від обов'язку провести відповідне розслідування з метою уточнення причин та умов, що сприяли травмуванню.
Так само відповідачем не доведено, що позивач мав змогу відразу 31.01.2023 звернутися за наданням медичної допомоги та наявність на той час медика в підрозділі, де проходив службу ОСОБА_1 .
Суд звертає увагу відповідача на положення ст. 340 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України згідно якої особовому складові чергової зміни під час несення бойового чергування заборонено самовільно залишати бойовий пост чи інше місце несення бойового чергування.
Аналізуючи оскаржуване рішення, суд вказує, що принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 01.07.2003, яке, відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Отже, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.
При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб'єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.
Таким чином, висновки та рішення суб'єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.
Встановлені судом обставини свідчать про недотримання відповідачем вимог щодо всебічності, повноти та об'єктивності проведення службового розслідування, оскільки відображені в акті службового розслідування висновки належним чином не вмотивовані, не відповідають встановленим судом обставинам.
Відтак, наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 27.09.2023 №7573 «Про результати проведення службового розслідування» є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо позовної вимоги про скасування Акту службового розслідування щодо травмування солдата ОСОБА_1 суд зазначає наступне.
А ні висновки акту службового розслідування, а ні сам акт розслідування, в розумінні ч. 1 ст. 19 КАС України, не можуть бути предметом оскарження в рамках адміністративного судочинства, так як за своєю суттю вони не є рішеннями суб'єкта владних повноважень, на підставі яких виникають, змінюються чи припиняються права, свободи чи інтереси. Натомість, таким рішенням суб'єкта владних повноважень, у спірних правовідносинах, є рішення (наказ).
Щодо позовної вимоги про визнання травми, отриманої позивачем, а саме: «наслідки після закритої травми 01.2023 лівого колінного суглобу з розривом передньої хрестоподібної зв'язки, медіального меніску. Лікованого оперативно 20.02.2023 артроскопія лівого колінного суглобу, парціальна резекція медіального меніску, аутопластика передньої хрестоподібної зв'язки. Нестійка комбінована контрактура лівого колінного суглобу з помірним порушенням функції опору та пересування; вертеброгенна люмбалгія з стійким больовим синдромом на тлі ОХЗ, спонділоартрозу, спондільозу поперекового відділу хребта та кил L5-S1, протрузії м/х дисків в сегменті L4-C1. Вертеброгенна цервікалгія на тлі екструзії м/х СЗ-С4, протрузії м/х в сегменті С2-С7, ОХЗ, спонділоартрозу, спондильозу шийного відділу хребта, стадія нестійкої ремісії ; двобічна сенсоневральна приглухуватість четвертого ступеня (близька до глухоти). Залишкові явища акубаротравми з рубцовими змінами барабанної перетинки зліва» такими, що пов'язані із захистом Батьківщини, суд зазначає наступне.
Право особи на доступ до правосуддя гарантоване статтею 55 Конституції України, відповідно до якої кожному гарантується судовий захист його прав та свобод і можливість оскаржити до суду рішення, дії та бездіяльність органів державної влади, місцевого самоврядування, громадських об'єднань і посадових осіб.
Згідно з статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується, зокрема, за принципом спеціалізації, відповідно до якого з метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин діють адміністративні суди.
Отже, систему адміністративних судів в Україні утворено для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у сфері управлінської діяльності.
За приписами частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, і у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Отже, до юрисдикції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, вчинених при здійсненні ним публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є: суб'єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин - у їх сукупності. Необхідною ознакою відповідача у адміністративній справі є здійснення ним у спірних правовідносинах публічно-владних управлінських функцій.
Для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав призначене окреме провадження, яке здійснюється за правилами Розділу IV ЦПК України.
Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, наводиться у статті 256 ЦПК і не є вичерпним. У судовому порядку можуть бути встановлені й інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не передбачено іншого порядку їх встановлення.
У той же час нормами КАС України не передбачено прийняття адміністративним судом рішення про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав, не мають ознак публічно-правового спору.
На підставі викладеного в задоволенні даних позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до положень ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Як зазначено ч. 1ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем належним чином не доведено правомірність оскаржуваного позивачем наказу про результати службового розслідування і дій щодо винесення довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) позивача.
Враховуючи викладене, позов підлягає частковому задоволенню.
Розподіл судових витрат не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.
На підставі викладеного, керуючись статями139,243-246,250,262,295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати Наказ командира військової частини НОМЕР_1 №7573 від 27.09.2023.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Розподіл судових витрат - не здійснювати.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Маковська