Рівненський апеляційний суд
Іменем України
17 вересня 2024 року м. Рівне
Справа № 572/3524/21
Провадження № 11-кп/4815/406/24
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду у складі :
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника-адвоката ОСОБА_6 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за апеляційної скаргою захисника-адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Сарненського районного суду Рівненської області від 05 квітня 2024 року, якою звільнено ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 125 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, у кримінальному провадженні №12021186200000447,
Ухвалою Сарненського районного суду Рівненської області від 05 квітня 2024 року на підставі ст. 49 Кримінального кодексу України (далі - КК) звільнено ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 125 цього Кодексу у зв'язку із закінченням строків давності та закрито кримінальне провадження.
Судом задоволено цивільний позов ОСОБА_8 та стягнуто із ОСОБА_5 на її користь 20 000 грн. компенсації моральної шкоди та 5000 грн. на відшкодування витрат на правничу допомогу.
В апеляційній скарзі захисник-адвокат ОСОБА_6 просить вказану ухвалу змінити в частині вирішення цивільного позову, а саме цивільний позов потерпілої ОСОБА_8 до ОСОБА_5 про стягнення моральної шкоди залишити без розгляду, у задоволенні позовних вимог щодо стягнення витрат на правову допомогу - відмовити.
На обґрунтування цих вимог зазначив, що у разі звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за закінченням строків давності, суд не вправі вирішувати цивільний позов, а такі вимоги повинні вирішуватись у порядку цивільного судочинства.
У запереченнях на цю скаргу потерпіла ОСОБА_9 просила апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_6 відхилити та залишити без зміни вказане рішення місцевого суду.
До початку апеляційного розгляду цього провадження по суті від представника потерпілої - адвоката ОСОБА_10 надійшло клопотання щодо проведення розгляду цього провадження без участі потерпілої та її представника. Урахувавши думку учасників, колегія суддів задовольнила вказане клопотання.
Заслухавши суддю-доповідача, захисника-адвоката ОСОБА_6 та обвинуваченого ОСОБА_5 , які підтримали вимоги цієї скарги, думку прокурора ОСОБА_4 про законність оскарженої ухвали, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.
За приписами ч.1 ст. 404 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Висновок суду про звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 272 КК, у зв'язку з закінченням строків давності та закриття кримінального провадження відповідає фактичним обставинам справи і є обґрунтованим, що в апеляційних скаргах не оспорюється, а тому не підлягає перевірці судом апеляційної інстанції.
Згідно вимог ст. 370 КПК, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до приписів ст. 409 КПК підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є: 1) неповнота судового розгляду; 2) невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження; 3) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; 4) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд апеляційної інстанції керується статтями 412-414 КПК.
Згідно вимог ч. 1 ст. 413 КПК неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є: 1) незастосування судом закону, який підлягає застосуванню; 2) застосування закону, який не підлягає застосуванню; 3) неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту; 4) призначення більш суворого покарання, ніж передбачено відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Положення, які стосуються процесуальних витрат, регламентовані Главою 8 КПК.
Так, процесуальні витрати виникають та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, є матеріальними витратами органів досудового розслідування, прокуратури, суду та інших учасників кримінального провадження.
Приписами ст. 118 КПК встановлено, що процесуальні витрати складаються з: витрат на правову допомогу; витрат, пов'язаних із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження; витрат, пов'язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів; витрат, пов'язаних із зберіганням і пересиланням речей і документів.
Натомість положення, які стосуються цивільного позову, визначені Главою 9 КПК. Це свідчить про різну правову природу процесуальних витрат та шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням.
Зі змісту оскарженої ухвали неможливо дійти висновку, чи було враховано місцевим судом норми, які регулюють пропорційність компенсації розміру витрат, оскільки обмеженість відшкодування витрат на правову допомогу передбачено ч. 3 ст. 120, ч. 5 ст. 121 КПК та Порядком оплати послуг та відшкодування витрат адвокатів і Методикою обчислення розміру винагороди адвокатів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 465 від 17 вересня 2014 року. Зі змісту позовної заяви вбачається, що витрати на правничу допомогу кореспондуються із заявленим потерпілою цивільним позовом про компенсацію моральної (немайнової) шкоди.
Вказані порушення, на переконання колегії суддів, є істотними, а тому ухвалу Сарненського районного суду Рівненської області від 05 квітня 2024 року, якою звільнено ОСОБА_11 в частині вирішення цивільного позову не може визнати законною й обґрунтованою.
Однак, зважаючи на те, що в силу приписів ст. 404 КПК колегія суддів позбавлена підстав для повторного дослідження доказів задля усунення вказаних недоліків на стадії апеляційного розгляду.
Також колегія суддів зауважує, що порушення судом першої інстанції вимог ст. 370 КПК та загальних засад судочинства не відноситься до переліку підстав для призначення нового розгляду в суді першої інстанції, передбаченого ч.1 ст. 415 КПК. Однак, відповідно до вимог ч.6 ст. 9 КПК, у випадках, коли положення КПК не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч.1 ст. 7 КПК. Такими загальними засадами кримінального провадження у даному випадку є передбачені п.п. 1, 2 ч.1 ст. 7 КПК верховенство права, законність, та одночасно обґрунтованості і вмотивованості судового рішення, що передбачено як обов'язкові вимоги у ст. 370 КПК. Разом з цим належить врахувати те, що необхідність дотримання при судовому розгляді вказаних загальних засад судочинства підтверджується практикою Європейського суду та змістом норм Європейської конвенції з прав людини, які відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства.
Як визначено ст.2 КПК завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Такою правовою процедурою є новий розгляд місцевим судом цього цивільного позову.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить висновку, що, на підставі ч.1 ст. 412 КПК, вказаний вирок в частині вирішення цивільного позову підлягає скасуванню з призначенням в цій частині нового розгляду у суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 412, 418, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Ухвалу Сарненського районного суду Рівненської області від 05 квітня 2024 року, якою звільнено ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.125 КК України - скасувати в частині вирішення цивільного позову і призначити новий розгляд в суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства. В решті цю ухвалу залишити без змін.
Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3