23 вересня 2024 року справа № 580/6324/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилюка В.О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Черкаської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним та скасування рішення і зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 , позивач) подав позов до Черкаської міської ради (далі - міська рада, відповідач), в якому, з урахуванням заяви від 18.07.2024, просить:
- визнати бездіяльність та рішення Черкаської міської ради протиправними та скасувати рішення Черкаської міської ради від 08 квітня 2024 № 55-67 “Про відмову в передачі земельної ділянки у власність по АДРЕСА_1 , громадянину ОСОБА_1 (вільна земельна ділянка, інвалід 3 групи)»;
- зобов'язати Черкаську міську раду затвердити проект землеустрою щодо відведення та передачу у власність шляхом безоплатної передачі громадянину України ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) земельну ділянку по АДРЕСА_1 площею 0,0900 га кадастровий номер 7110136700:02:020:0764 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що подав до відповідача погоджений проект землеустрою щодо передачі земельної ділянки у власність по АДРЕСА_1 , однак відповідач з порушенням встановленої процедури прийняв протиправне рішення, яким відмовив у такій передачі. Крім того, позивач зазначає, що враховуючи теперішні обставини є всі підстави для відстрочення виконання рішення до припинення (скасування) в Україні воєнного стану.
Ухвалою від 23.07.2024 суддя Черкаського окружного адміністративного суду відкрив провадження у справі, вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
08.08.2024 представник відповідача подав до суду відзив на позов, у якому просив відмовити у задоволенні позову, зазначивши, що проект спірного рішення погоджений заступником начальника управління-начальником відділу загально-правових питань юридичного управління департаменту управління справами та юридичного забезпечення, який здійснює загально-правову експертизу проектів рішень з земельних питань. Крім того, відповідно до п. 26 Регламенту проекти рішень з земельних питань не підлягають обов'язковому розгляду всіма постійними комісіями, а обов'язковому розгляду підлягають лише постійною комісією з питань земельних відносин та архітектури, яка погодила проект рішення. У зв'язку із зазначеним доводи позивача щодо порушення процедури піл час прийняття рішення вважає необґрунтованими. Наведенні позивачем обставини справи не вказують на наявність ні потенційного, ні реального інтересу, про які б мало здійснюватися повідомлення. Крім того зазначив, що представники департаменту архітектури та містобудування, як розробники відповідного проекту рішення, доповідали по питанню порушеному в проекті рішення як членам постійній комісії, так і під час розгляду проекту рішення на засіданні сесії депутатів міської ради, а оскільки такі доповіді передбачені регламентом Черкаської міської ради, відповідно аргументи позивача про порушення законодавства вважає не підтвердженими. Також звернув увагу, що Черкаська міська рада діяла у відповідності до положень підпункту 5 пункту 27 розділу “Перехідні положення» ЗК України, оскільки інших альтернативних дій не вправі була вчиняти.
Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розпочато через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив таке.
Рішенням від 14.02.2022 у справі № 580/9800/21 Черкаський окружний адміністративний суд визнав протиправним та скасував рішення Черкаської міської ради від 08.04.2021 № 5-112 “Про відмову у передачі земельної ділянки у власність по АДРЕСА_1 , громадянину ОСОБА_1 (вільна земельна ділянка, інвалід 3 групи)». Зобов'язав Черкаську міську раду у встановленому законом порядку на сесії міської ради повторно розглянути проект землеустрою ОСОБА_1 щодо передачі у власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 , площею 0,0900 га, кадастровий номер 7110136700:02:020:0764, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), та відповідно до вимог Земельного кодексу України прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням правової оцінки суду наданої у цьому рішенні суду.
Відповідно до протоколу від 04.04.2024 на засіданні сесії Черкаської міської ради прийняте рішення № 55-67 “Про відмову в передачі земельної ділянки у власність по АДРЕСА_1 , громадянину ОСОБА_1 (вільна земельна ділянка, інвалід 3 групи)».
Вказаним рішенням відмовлено у передачі у власність шляхом безоплатної передачі громадянину України ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) земельну ділянку по АДРЕСА_1 площею 0,0900 га кадастровий номер 7110136700:02:020:0764 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), відповідно до Закону України № 2145-IX від 24.03.2022, та у зв'язку із відсутністю на земельній ділянці об'єктів нерухомого майна.
Позивач вважає вказане рішення протиправним, а тому звернувся в суд з цим позовом.
Під час вирішення спору по суті суд зазначає таке.
Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Законом, який регулює земельні правовідносини, є Земельний кодекс України від 25.10.2001 № 2768-III (далі - ЗК України), а також прийняті відповідно до Конституції України та цього Кодексу нормативно-правові акти.
Відповідно до п. “б» ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
Частинами 1-3 ст. 116 ЗК України встановлено, що громадяни набувають права власності земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (п. “в» ч. 3 ст. 116 ЗК України).
У статті 121 ЗК України передбачено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам. Зокрема, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в містах - не більше 0,10 гектара.
Абз. 2 ч. 1 ст. 123 ЗК України передбачено, що рішення про надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Згідно з ч. 9-11 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду питання вирішується в судовому порядку.
Отже ст. 118 ЗК України передбачає три альтернативні варіанти правомірної поведінки уповноваженого органу: а) затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність; б) надання мотивованої відмови у передачі земельної ділянки у власність; в) залишення клопотання без розгляду.
Суд зазначає, що указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Воєнний стан неодноразово продовжувався та тривав як станом на час прийняття спірного рішення, так і триває станом на час розгляду цієї справи.
Відповідно до пп. 5 п. 27 Земельного кодексу (у редакції чинній станом на час прийняття спірного рішення) під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей: безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється. Положення цього підпункту не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом.
Аналіз зазначених положень вказує на те, що під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються положеннями Земельного кодексу України з урахуванням особливостей, внесених зокрема пп. 5 п. 27 Розділу X “Перехідні положення» Земельного кодексу України, що забороняють, зокрема, безоплатну передачу земель державної, комунальної власності у приватну власність. При цьому передбачається лише 2 виключення із вказаної заборони.
Суд зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази наявності права приватної власності позивача на нерухоме майно на земельній ділянці площею 0,0900 га кадастровий номер 7110136700:02:020:0764, як і відсутні жодні докази передачі вказаної земельної ділянки позивачу до набрання чинності цим Кодексом.
Суд врахував, що спірне рішення про відмову позивачу у передачі земельної ділянки у власність прийняте 04.04.2024, тобто після набрання чинності вказаних змін до Земельного Кодексу України, у зв'язку із чим відповідач, як орган місцевого самоврядування, у відповідності до статті 19 Конституції України, зобов'язаний діяти та приймати рішення з урахуванням чинних законодавчих норм.
З урахуванням зазначеного, беручи до уваги встановлену законом заборону безоплатної передачі земель державної, комунальної власності у приватну власність, суд доходить висновку, що спірне рішення відповідає чинним положенням Закону та є обґрунтованим.
Щодо доводів позивача про допущення відповідачем процедурних порушень, суд зазначає таке.
Статтею 26 Регламенту Черкаської міської ради, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 10.12.2020 № 1-2, зі змінами внесеними, зокрема рішенням від 02.03.2023 № 38-25 (далі - Регламент) визначений порядок підготовки земельних питань, що вносяться на розгляд Ради.
Регламент Черкаської міської ради знаходиться у відкритому публічному доступі на сайті Черкаської міської ради за посиланням http://chmr.gov.ua/ua/files.php.
Відповідно до п.п. 1, 2, 3 статті 26 Регламенту підготовка, погодження та внесення проектів рішень із земельних питань здійснюється з урахуванням особливостей, установлений цією статтею.
Земельними є питання, розгляд яких віднесено Земельним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами, до відання міських рад, зокрема питання, що стосуються: надання дозволу на розробку документації із землеустрою, надання (передача) земельних ділянок у власність або користування, поновлення договорів оренди земельних ділянок, надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки, продаж земельних ділянок, припинення права користування земельними ділянками, зміни призначення земельної ділянки; включення до переліків, які стосуються аукціону; внесення змін до рішень із зазначених питань та відмови з них.
Підготовка проектів рішень та інших документів із земельних питань здійснюється виконавчим органом ради, до повноважень якого віднесено питання розробки проектів рішень із земельних питань (розробник проекту) на підставі звернення замовника.
Розробник проекту рішення відповідальний за належну та своєчасну підготовку проекту, збереження та цілісність матеріалів, поданих замовником, організацію погодження та подання на розгляд постійної комісії та міської ради.
Обмін інформацією та документами між підрозділами щодо земельних питань як правило здійснюється в електронній формі.
Згідно з п. 6 Регламенту розробник проекту забезпечує розгляд, аналіз поданих замовником матеріалів, їх перевірку на відповідність законодавству та установленим вимогам.
Після підготовки проекту рішення та його погодження керівником виконавчого органу (розробника проекту), проект із відповідними матеріалами подається до юридичної служби, яка проводить загальну правову експертизу.
Після проведення загальної правової експертизи проекту рішення, розробник подає його до відділу з питань роботи ради, який реєструє проект рішення, присвоює йому номер. Після надання розробником проекту рішення на електронному та паперовому носіях в необхідній кількості відділ з питань роботи ради забезпечує публікацію проекту згідно із законодавством про доступ до публічної інформації.
Зареєстрований та опублікований проект рішення разом з відповідними матеріалами передається відділом з питань роботи ради на розгляд до постійних комісій.
Постійна комісія з питань земельних відносин розглядає проект на найближчому засіданні, погоджує його (або висловлює свої зауваження) та вносить на розгляд сесії Ради.
У випадку відмови постійної комісії з питань земельних відносин у винесенні проекту рішення на розгляд сесії Ради, або відсутності результатів розгляду більш як 10 робочих днів з дня подачі проекту на розгляд комісії, відділ з питань роботи ради протягом У робочого дня подає зазначений проект міському голові для внесення його на сесію Ради. У такому випадку проект рішення вважається таким, що розглянутий постійною комісією, про що відділом з питань роботи ради робиться відповідна відмітка у листі погодження.
Відповідно до Положення про департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 02.09.2021 № 9-22 (розміщеного на офіційному сайті Черкаської міської ради за посиланням http://chmr.gov.ua/mYrada/html/300686.php), до основних напрямків діяльності департаменту та його повноважень відноситься, зокрема: здійснення підготовки проектів рішень міської ради з питань передачі у власність, оренду та ін. земельних ділянок.
З листа погодження (а.с. 86) проекту рішення Черкаської міської ради “Про відмову в передачі земельної ділянки у власність по АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_1 (вільна земельна ділянка, інвалід 3 групи)» суд встановив, що проект рішення погоджений заступником начальника управління-начальником відділу загально-правових питань юридичного управління департаменту управління справами та юридичного забезпечення - Гордієнком Олексієм, у зв'язку із чим посилання позивача у цій частині суд вважає необґрунтованими.
Крім того, за п. 26 Регламенту проекти рішень з земельних питань підлягають обов'язковому розгляду лише постійною комісією з питань земельних відносин та архітектури. Суд врахував, що лист погодження містить належні відомості про погодження проекту спірного рішення також постійною комісією з питань земельних відносин та архітектури. При цьому, Регламент не містить положень, що вказували б на обов'язковий розгляд проект рішення всіма постійними комісіями ради, у зв'язку із чим доводи позивача і цій частині суд вважає необґрунтованими.
Щодо доповідача по проекту спірного рішення, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 24 Регламенту ініціатор внесення має право на визначення (заміну) доповідача (доповідати самостійно, або доручити на власний розсуд це будь-який іншій особі). Таким чином, доповідь посадової особи департаменту архітектури та містобудування по спірному рішенню не є порушенням Регламенту ради.
Стосовно доводів позивача про наявність потенційного конфлікту інтересів, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про запобігання корупції» потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Разом з тим, належні докази, що вказували б на потенційний конфлікт інтересів посадових осіб відповідача під час прийняття спірного рішення матеріали справи не містять, у зв'язку із чим доводи позивача у цій частині є не обґрунтованими.
Суд також враховує інші аргументи сторін, зазначені у заявах по суті справи, однак зауважує, що встановлені судом обставини є самостійними та достатніми підставами для прийняття рішення по суті спору.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, в задоволенні яких слід відмовити.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.
Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на те, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Розподіл судових витрат не здійснювати.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Учасники справи:
1) позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 );
2) відповідач - Черкаська міська рада (18001 м. Черкаси, вул. Байди Вишневецького, 36, код ЄДРПОУ 25212542).
Рішення складене у повному обсязі та підписане 23.09.2024.
Суддя Василь ГАВРИЛЮК