про залишення позовної заяви без руху
23 вересня 2024 року справа № 520/18917/24
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Рідзель О.А., перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
16.09.2024 у Черкаський окружний адміністративний з Харківського окружного адміністративного суду за територіальною підсудністю надійшла справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до військової частини НОМЕР_1 (далі -відповідач), в якій позивач просить:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди у розмірі, збільшеному до 100000 гривень на місяць, передбаченої п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, за період перебування останнього на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних) після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово - лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії за період з 01.06.2023 по 30.06.2023 та з 01.09.2023 по 27.09.2023 включно;
зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень на місяць, передбачену п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, за період перебування останнього на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (в тому числі закордонних) за висновком (постановою) військово - лікарської (лікарсько - експертної, медичної) комісії за період з 01.06.2023 по 30.06.2023 та з 01.09.2023 по 27.09.2023 включно, з урахуванням раніше виплачених сум;
зобов'язати відповідача нарахувати та виплати позивачу компенсацію втрат доходів, у зв'язку з порушенням термінів виплати додаткової винагороди у розмірі, збільшеному до 100000 гривень на місяць, передбачену п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, за період перебування останнього на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (в тому числі закордонних) за висновком (постановою) військово - лікарської (лікарсько - експертної, медичної) комісії за період з 01.06.2023 по 30.06.2023 та з 01.09.2023 по 27.09.2023 по день її фактичної виплати - відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів, у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.
За наслідками автоматизованого розподілу визначено головуючого суддю Рідзеля О.А. для розгляду цієї справи.
Оскільки ухвалою від 17.07.2024 Харківський окружний адміністративний суд відкрив спрощене провадження справі, суд ухвалою від 23.09.2024 прийняв справу до свого провадження та вирішив здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
Вирішуючи можливість розгляду справи, суд вирішив залишити позовну заяву без руху, з огляду на таке.
На підставі п.5 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що ч.2 ст.233 КЗпП України (у редакції до 19.07.2022) було визначено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Разом з тим, Законом України від 01.07.2022 №2352-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», який набрав чинності 19.07.2022, внесено зміни до ч.2 ст.233 КЗпП України та викладено її у такій редакції: «Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).».
Таким чином, у даній правовій ситуації перебіг тримісячного строку звернення до суду, установленого ч.2 ст.233 КЗпП України, має обчислюватись з моменту набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», тобто з 19.07.2022.
Отже, з 19.07.2022 законодавцем змінено правове регулювання строку звернення з позовом до суду у справах про стягнення належних працівникові сум, зокрема, й заробітної плати, а саме: встановлено тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Суд зазначає, що позивач просить здійснити перерахунок грошового забезпечення за період з 01.06.2023 по 30.06.2023 та з 01.09.2023 по 27.09.2023.
Однак, позивач звільнений зі служби наказом від 24.11.2023.
Разом з тим, позов поданий в суд 05.07.2024, тобто з пропуском встановленого ст.233 КЗпП України (у редакції з 19.07.2022) строку звернення в суд.
Отже, на переконання суду, позивач пропустив строк звернення в суд з цим позовом.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Зважаючи на встановлені строки на звернення до суду, позивач має надати відповідно до вимог ч.6 ст.161 КАС України обґрунтовану заяву про поновлення пропущеного строку з доказами на її підтвердження.
Крім того, частиною 3 ст.161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач не надав доказів сплати судового збору за подання цього позову.
Оцінюючи наявність у позивача пільг щодо сплати судового збору за подання цього позову, суд врахував, що відповідно до ст.9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону №3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати.
Тому позивач звільнений від сплати судового збору за подання цього позову в частині зобов'язання виплати йому додаткового грошового забезпечення.
Щодо позовної вимоги про виплату позивачу компенсації втрати доходів, у зв'язку з порушенням термінів виплати додаткової винагороди, суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі №910/4518/16, які обов'язкові для врахування судами нижчих інстанцій відповідно до ч.5 ст.242 КАС України.
У пунктах 30-33 цієї постанови Велика Палата Верховного Суду вказала, що структура заробітної плати визначена статтею 2 Закону України “Про оплату праці», за змістом якої заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат. На підставі статті 2 Закону України “Про оплату праці» структуру заробітної плати можна визначити, беручи до уваги положення Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року №5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713 (далі - Інструкція №114/8713).
Відповідно до пункту 1.3 Інструкції № 114/8713 для оцінки розміру заробітної плати найманих працівників застосовується показник фонду оплати праці. До фонду оплати праці включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат. Фонд оплати праці складається з: фонду основної заробітної плати; фонду додаткової заробітної плати; інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
Інші виплати, що не належать до фонду оплати праці, встановлені в розділі 3 Інструкції №114/8713. Згідно з пунктом 3.9 Розділу 3 цієї Інструкції до них відносяться суми, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні.
Проаналізувавши наведені норми чинного законодавства суд дійшов висновку, що компенсація втрати доходів, у зв'язку з порушенням термінів виплати додаткової винагороди за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні статті 2 Закону України “Про оплату праці».
З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена п.1 ч.1 ст.5 Закону №3674-VI, згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на позовні вимоги в частині зобов'язання виплати позивачу компенсації втрати доходів, у зв'язку з порушенням термінів виплати додаткової винагороди.
Тому позивач мав сплатити судовий збір за вказану позовну вимогу.
Пунктом 3 ч.2 ст.4 Закону №3674-VI встановлено, що за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, судовий збір справляється у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року розміром 3028 грн.
Тому ставкою судового збору є 1211,20 грн.
Отже, позивач має надати суду доказ сплати судового збору у вказаному розмірі на рахунки Черкаського окружного адміністративного суду або належні докази звільнення від його сплати.
Відповідно до ч. 13 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
З метою забезпечення права позивача на судовий захист своїх прав та інтересів наявні підстави надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дня отримання ухвали.
Керуючись ст. ст.2, 5, 46, 160, 169, 171, 243, 248, 287 КАС України, суддя
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
2. Позивачу надати строк для усунення викладених у мотивувальній частині ухвали недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дати отримання ним ухвали.
3. Роз'яснити, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
5. Копію ухвали направити позивачу.
Суддя Олексій РІДЗЕЛЬ