Справа № 127/31271/24
Провадження № 1-кс/127/13478/24
Іменем України
20 вересня 2024 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді: ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання: ОСОБА_2
за участю:
прокурора: ОСОБА_3 ,
підозрюваного: ОСОБА_4 , його захисника: адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції №3 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , неодруженого, раніше судимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України -
Слідчий СВ відділу поліції №3 ВРУП ГУНП у Вінницькій області капітан поліції ОСОБА_6 20.09.2024 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо підозрюваного ОСОБА_4 .
Клопотання мотивовано тим, що СВ відділу поліції №3 ВРУП ГУНП у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за №12024020050000845 від 18.09.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
В межах даного кримінального провадження 19.09.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у інше приміщення, вчинена повторно в умовах воєнного стану, яке було вручено йому особисто.
Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відповідно до ст. 177 КПК України, до ОСОБА_4 є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 5) вчиняти інші кримінальні правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування вказаного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Так, підозрюваний ОСОБА_4 неодноразово судимий, вчинив умисний тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років, він не має жодних законних джерел заробітку та соціально стримуючих факторів (місця роботи, нерухомого майна, з сім'єю не проживає, тощо), а тому без обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, через усвідомлення можливої втрати свободи на тривалий строк зможе ухилитися від органу досудового розслідування та суду, залишивши район, область, де він проживає, що унеможливить своєчасне виконання процесуальних рішень та призначення йому покарання за скоєний злочин.
- незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий, нещодавно звільнився з місць позбавлення волі та неодноразово відбував покарання за злочини проти власності. Таким чином існує ризик, що ОСОБА_4 може продовжити вчиняти суспільно-небезпечні діяння.
Всі вищевказані обставини, у своїй сукупності свідчать про те, що застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_4 в рамках даного кримінального провадження є недоцільним та малоефективним, оскільки вони не можуть запобігти наявним ризикам.
На підставі викладеного, слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до суду з вищевказаним клопотанням та просив його задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав, просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечували, щодо поданого клопотання, просили застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Суд, дослідивши вказане клопотання, матеріали кримінального провадження №12024020050000845, заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваного та його захисника, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводяться надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з часиною першою статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
За приписами частини другої статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Статтею 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що СВ відділу поліції №3 ВРУП ГУНП у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за №12024020050000845 від 18.09.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Зокрема, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 будучи неодноразово судимим, востаннє 06.02.2024 вироком Вінницького міського суду Вінницької області за ч. 2 ст. 190, ст. 395 КК України до покарання у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі, та будучи обізнаним у тому, що відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан, який, у подальшому, неодноразово продовжувався, у тому числі Указом Президента України від 09.05.2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 12.08.2024 строком на 90 діб, повторно вчинив умисне кримінальне правопорушення проти власності за таких обставин.
Так, 14.09.2024, близько 19-00, ОСОБА_4 вирішив таємно викрасти чуже майно, з метою, у подальшому, розпорядитись ним як своїм власним, у тому числі продати, сховати, подарувати, використати на свої потреби, тощо, для чого прийшов до території домоволодіння, що за адресою: АДРЕСА_1 .
Реалізуючи прямий умисел на крадіжку, ОСОБА_4 , розуміючи протиправність своїх дій та їх суспільно небезпечних наслідків, діючи повторно, не маючи ані дійсного ані уявного права на власність потерпілого, з метою власного незаконного збагачення та заволодіння чужим майном, діючи поза волею власника майна, з корисливих мотивів і корисливою метою, таємно проник на територію домоволодіння за вищезазначеною адресою та, шляхом відкриття незачинених дверей двох окремих господарських споруд проник у їх середину, звідки викрав: бензинову косу салатового кольору, марки «FORESTA FC-43», вартістю 2000 гривень, ручну стаціонарну циркулярку «BULLCRAFT», вартістю 4000 гривень, рубанок електричний марки «Фиолент», вартістю 1700 гривень, електролобзик червоного кольору, вартістю 1000 гривень, болгарку червоного кольору, вартістю 2000 гривень, паяльну лампу, вартістю 100 гривень, дві сокири з дерев'яним руків'ям, вартістю по 100 гривень кожна, термопаяльник зеленого кольору, вартістю 100 гривень.
Таємно вилучивши майно потерпілого, ОСОБА_4 , не маючи на меті повертати викрадене, оплачувати його вартість чи відшкодовувати її будь-яким еквівалентом, непомітно покинув з ними територію домогосподарства, а згодом викраденим майном розпорядився як своїми власними.
Своїми злочинними діями ОСОБА_4 завдав майнової шкоди потерпілому ОСОБА_7 у розмірі 11 100 гривень.
18 вересня 2024 року о 19 год. 00 хв. ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
19 вересня 2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у інше приміщення, вчинена повторно в умовах воєнного стану.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд зважає на те, що, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Також, суд звертає увагу на те, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування (рішення у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984).
Проаналізувавши зміст клопотання про застосування запобіжного заходу, а також доданих до клопотання доказів, а саме: витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024020050000845 від 18.09.2024; протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 18.09.2024; протоколів огляду місця події від 18.09.2024; протоколу допиту потерпілого від 16.09.2024; протоколів допитів свідків; протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 18.09.2024; повідомлення про підозру від 19.09.2024, інших матеріалів кримінального правопорушення та пояснень підозрюваного наданих в судовому засіданні, слідчий суддя дійшов висновку, що на час розгляду даного клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України обґрунтована.
У відповідності з пунктом 5 частини другої статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання, неодружений, раніше судимий.
На теперішній час органом досудового розслідування ОСОБА_4 оголошено про підозру у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми.
Таким чином, враховуючи обставини кримінального правопорушення, його наслідки, тяжкість покарання за злочин по якому оголошено підозру, особу підозрюваного, суд під час розгляду клопотання дійшов висновку, що підозрюваний ОСОБА_4 перебуваючи на волі може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, здійснювати незаконний вплив на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Суд також враховує вік та стан здоров'я підозрюваного та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
При вирішенні питання щодо обґрунтованості клопотання слідчий суддя враховує, що слідчим та прокурором доведено, що встановлені під час розгляду клопотання обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, а тому дійшов висновку про доцільність задоволення клопотання та застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Крім того, слідчим суддею врахована практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно до вимог частини третьої статті 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених названим Кодексом, а тому слідчий суддя вважає, що, з метою надання права на альтернативний вид запобіжного заходу, ОСОБА_4 необхідно визначити заставу.
Згідно з частиною четвертою статті 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Пунктом 2 частини п'ятої статті 182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на вищевикладене, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави з урахуванням вимог статті 182 КПК України, а саме вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 242 240,00 грн.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 182, 183, 184, 186, 193, 196, 197, 372, 400 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою діє протягом 60 (шістдесят) днів з моменту затримання ОСОБА_4 , тобто до 19:00 год. 16 листопада 2024 року.
Строк дії ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 16 листопада 2024 року.
Одночасно визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240,00 грн. (двісті сорок дві тисячі двісті сорок гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленим Кабінетом Міністрів України.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , у разі внесення застави, наступні обов'язки:
- прибувати на виклики слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- не відлучатись з населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утриматись від спілкування із особами, які являються свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків покладених судом, у разі внесення застави визначити на час дії ухвали суду.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти, внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
У разі невиконання ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя