Провадження № 1-КП-932-294-24
Справа № 200/9281/19
іменем УКРАЇНИ
20 вересня 2024 року Бабушкінський районний суд
м.Дніпропетровська
у складі:
головуючого-судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю:
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро кримінальну справу за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця мДніпропетровська, громадянина України, який має неповну середн освіту, не працює, не одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12019040640000939 від 13.04.2019, -
У провадженні Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 , який обвинувачуються у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_4 заявила клопотання щодо закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_5 на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, оскільки 09.08.2024 набрав чинності Закон України, відповідно до якого стаття 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення була викладена в новій редакції, внаслідок чого дрібним викраденням чужого майна наразі вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Отже внаслідок прийняття закону втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, у якому обвинувачується ОСОБА_5 , оскільки вартість майна становила відповідно 825 грн 06 коп.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав клопотання захисника, просив закрити кримінальне провадження відносно нього. Наслідки закриття кримінального провадження із зазначених підстав йому роз'яснені та зрозумілі.
Прокурор заперечував проти закриття відносно ОСОБА_5 кримінального провадження.
Вислухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали кримінального провадження № 12019040640000939 від 13.04.2019, суд вважає за можливе задовольнити клопотання захисника та закрити кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 , який обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 України, на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України, з наступних підстав.
Відповідно обвинувального акту, ОСОБА_5 у невстановленому слідством місці та час вступив у попередню змову з раніше знайомими особами матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, на таємне викрадення чужого майна та розподілили між собою ролі у скоєнні кримінального правопорушення.
13 квітня 2019 року, приблизно о 14 години 00 хвилин, співучасники разом прибули до будинку АДРЕСА_3 , де побачили зачинений колодязь кабельної каналізації, який визначили об'єктом свого злочинного посягання. Особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, та ОСОБА_5 , діючи згідно відведеної їм ролі у скоєнні злочину, діючи з єдиним спільним умислом, залишились біля колодязю з кабелями та спостерігали за навколишнім середовищем з метою попередження співучасника, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, про зміну обстановки вчинення злочину.
Особа, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, діючи згідно відведеної йому ролі у скоєнні злочину, реалізовуючи свій спільний злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням до сховища, за попередньою змовою групою осіб, діючи з корисливих мотивів, вчиняючи кримінальне правопорушення повторно, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, та вони є таємними для оточуючих, шляхом зламу металевої кришки зачиненого люку, проник до колодязю кабельної каналізації, звідки викрав майно, що належить ПАТ «Укртелеком»:
-кабель ТГ 100*2*0,4 довжиною 2 м, вартістю 728 грн.;
-кабель ТПП 50*2*0,4 довжиною 2 м, вартістю 97 грн. 06 коп., а саме на загальну суму 825 грн. 06 коп., заподіявши збиток ПАТ «Укртелеком» на вказану суму.
Після чого, ОСОБА_5 разом з особами, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, з викраденим майном з місця скоєння злочину зникли, розпорядившись ним на власний розсуд та обернувши його на свою користь.
Умисні дії ОСОБА_5 , що виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням до сховища, кваліфікуються за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.
Частина 1 статті 2 КК України передбачає, що підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
Згідно ст.3 КК України, законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК України. Кримінальна протиправність діяння, а також його караність, та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки КК України, при цьому зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до КК України та/або до кримінально процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Так, за загальним правилом, закріпленим у ч.2 ст.4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК України, раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності.
Відповідно до ст.5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Згідно положень ст.9 КПК України, закони та інші нормативно-правові акти України, положення яких стосуються кримінального провадження, повинні відповідати цьому Кодексу. При здійсненні кримінального провадження не може застосовуватися закон, який суперечить цьому Кодексу. У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Статтею 7 КПК України визначено перелік загальних засад кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться верховенство права та законність.
Частиною 1 статті 8 КПК України визначено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
09.08.2024 набрав чинності Закон України № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (надалі Закон №3886-ІХ).
Відповідно до вказаного Закону, стаття 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення була викладена у новій редакції, внаслідок чого, дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з п.5 підрозділу 1 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Відповідно до пп.169.1.1 пункту 169.1 ст.169 Податкового кодексу України, податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.
Станом на 01.01.2024, розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» становить 3028 грн.
Таким чином, з 09.08.2024 дрібною крадіжкою вважається адміністративне правопорушення, якщо вартість викраденого майна становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто до 3028 грн.
З огляду на викладене, вищенаведені зміни в законодавстві призвели до часткової декриміналізації діяння, вони мають зворотну дію в часі і тому скасовують кримінальну відповідальність особи у разі заподіяння останньою шкоди у розмірі меншому, аніж встановлено нормою вищезазначеного закону.
Як вбачається з обвинувального акту та матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_5 обвинувачується у скоєнні ним крадіжки майна на суму 825 грн 06 коп і внаслідок прийняття Закону №3886-ІХ втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, у якому обвинувачується ОСОБА_5 , що скасовує його кримінальну відповідальність за вчинені ним дії.
Частина 3 ст.479-2 КПК України передбачено, що у разі якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п.4-1 ч.1 ст.284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.
Виходячи з вищевикладеного та враховуючи те, що внаслідок прийняття Закону № 3886-ІХ втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, у якому обвинувачується ОСОБА_5 , і обвинувачений не заперечує проти закриття кримінального провадження з підстав, передбачених п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України, суд вважає клопотання прокурора обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню та приходить до висновку про необхідність закриття кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 за ч.3 ст.185 КК України, у зв'язку з частковою декриміналізацією на підставі п. 4-1 ч.1 ст. 284 КПК України.
Керуючись ст.ст.4, 5 КК України, ст.ст.7, 9, 284, 371, 372, 479-2 КПК України суд, -
Клопотання захисника про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_5 на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України - задовольнити.
Кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12019040640000939 від 13.04.2019, відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, - закрити на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України.
Речові докази:
-пластикову обмотку, муфту, два мотка кольорового дроту, труборіз, які передані на зберігання до камери зберігання речових доказів ВП№7 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області, - знищити;
-DVD диск з відеозаписом, який зберігається в матеріалах кримінального провадження, - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
На ухвалу може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду, через Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська, протягом 7 днів з дня її оголошення.
Суддя
Бабушкінського районного суду ОСОБА_1
м.Дніпропетровська