Справа № 524/8284/24
Провадження №2/524/2935/24
23.09.2024 року
Суддя Автозаводського районного суду міста Кременчука Ковальчук Т. М., за участю секретаря судового засідання Воблікової І. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
05 серпня 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), звернувся до Автозаводського районного суду міста Кременчука із зазначеною позовною заявою, в якій просив розірвати шлюб, зареєстрований з ОСОБА_2 (далі - відповідач, ОСОБА_2 ) у Кременчуцькому міському відділі реєстрації актів громадянського стану Полтавського обласного управління юстиції за актовим записом № 777 28 вересня 2002 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28 вересня 2002 року між позивачем та відповідачем зареєстровано шлюб, від якого мають спільну доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Причиною розірвання шлюбу є відсутність почуття любові і взаємоповаги, фактичне припинення шлюбних відносин та ведення спільного господарства. Позивач зазначає, що подальше перебування у шлюбі буде суперечити його інтересам.
Ухвалою від 21 серпня 2024 року суд прийняв позовну заяву, відкрив провадження та призначив судове засідання для розгляду справи по суті.
Позивач у судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій позов підтримав та просив проводити судовий розгляд справи без його участі. Відповідач у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, звернулася до суду з заявою, в якій позов визнала, просила проводити розгляд справи без її участі. Окрім цього, відповідач ОСОБА_2 надала суду заяву, в якій просила у зв'язку з визнанням нею позову при розподілі судових витрат вирішити питання про повернення позивачу ОСОБА_1 з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого при поданні позову.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши зібрані в справі письмові докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на таке.
Зі змісту частини другої статті 1 Сімейного Кодексу України (далі - СК України) убачається, що побудова сімейних відносин відбувається на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємоповаги та підтримки.
Частиною другою статті 24 СК України встановлено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з частиною першої статті 51 СК України дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань.
Дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній (частина перша статті 55 Сімейного кодексу України).
Суд установив, що 28 вересня 2002 року між сторонами було укладено шлюб, який зареєстрований у Кременчуцькому міському відділі реєстрації актів громадянського стану Полтавського обласного управління юстиції, про що складено актовий запис № 777, та підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 .
Від шлюбу сторони мають спільну дитину: доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно з частиною третьою статті 56та частиною другою статті 104 СК України кожен з подружжя має право на припинення шлюбних відносин; шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до частини третьої статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Як роз'яснено у пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року за № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Строк на примирення надавати недоцільно, оскільки жоден з подружжя цього не бажає.
Ураховуючи, що сторони фактично не підтримують шлюбно-сімейних відносин, не мають наміру щодо збереження шлюбу, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, інакше існує ймовірність, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам цих осіб.
Згідно з частиною другою статті 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Частиною третьою статті 115 СК України визначено, що документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Відповідно до статті 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Згідно з частиною першою статті 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Ураховуючи, що позов підлягає задоволенню, на виконання вимог пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь позивача 605 грн 60 коп. сплаченого судового збору.
Керуючись статтями 141, 178, 247, 263-265 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 28 вересня 2002 року у Кременчуцькому міському відділі реєстрації актів громадянського стану Полтавського обласного управління юстиції за актовим записом № 777, - розірвати.
Після розірвання шлюбу залишити відповідачу прізвище, набуте у шлюбі, - « ОСОБА_4 ».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп. судового збору.
Повернути позивачу ОСОБА_1 з державного бюджету 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп. в рахунок 50 відсотків сплаченого судового збору.
Головному управлінню державної казначейської служби України у Полтавській області (36011, м. Полтава, вул. Шевченка, 1) повернути ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп., сплачений згідно з платіжним дорученням № 0.0.3791628564.1 від 29 липня 2024 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Т. М. Ковальчук