Справа №127/28824/24
Провадження №1-кс/127/12489/24
10 вересня 2024 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
заявника ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 ,
слідчого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого СВ Відділу поліції № 3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_5 від 31.07.2024 про закриття кримінального провадження №12021020050000142 від 01.04.2021,-
ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою на постанову старшого слідчого СВ Відділу поліції № 3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_5 від 31.07.2024 про закриття кримінального провадження №12021020050000142 від 01.04.2021.
Скарга мотивована тим, що під час досудового розслідування слідчим не було вжито всіх заходів для здійснення всебічного, повного та неупередженого розслідування кримінального провадження.
Враховуючи викладене, заявник просить скасувати вищевказану постанову про закриття кримінального провадження.
Заявник ОСОБА_3 в судовому засіданні скаргу підтримав.
Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення скарги.
Слідчий ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення скарги.
Вислухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали скарги та кримінального провадження, слідчий суддя прийшов до висновку про задоволення скарги з наступних підстав.
Згідно ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Крім того, на прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого покладається обов'язок надати доказам належну правову оцінку за правилами ч.1 ст. 94 КПК України, та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до ст. 91 КПК України доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Судом встановлено, що СВ Відділу поліції № 3 ВРУП ГУНП у Вінницькій області здійснювалось досудове розслідування кримінального провадження №12021020050000142 від 01.04.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КПК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що відповідно до постанови Вінницького апеляційного суду від 19.03.2020 по справі №128/2734/17 роз'яснено ОСОБА_6 про усунення перешкод в користуванні ОСОБА_3 житловим будинком та ділянкою, шляхом демонтажу за власний рахунок частини паркану у вигляді металевого профілю до висоти 1,5 метрів вздовж межі із земельною ділянкою по АДРЕСА_1 .
Відповідно до Постанови Верховного суду України від 24.07.2020 касаційну скаргу ОСОБА_3 , що полягала у зміні постанови Вінницького апеляційного суду від 19.03.2020, виключити з її резолютивної частини слова «до висоти 1,5м», посилаючись на порушення судом норм процесуального права, було залишено без задоволення, оскільки апеляційним судом не порушено норми процесуального права.
Під час досудового слідства, 24.11.2022 проведено огляд території домоволодіння, що розташоване за адресою АДРЕСА_1 та встановлено, що ОСОБА_6 виконав постанову Вінницького апеляційного суду від 19.03.2020 по справі №128/2734/17 та частково демонтував за власний рахунок частину паркану у вигляді металевого профілю до висоти 1,5 метрів вздовж межі із земельною ділянкою по АДРЕСА_1
Старшим державним виконавцем Вінницького районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ОСОБА_7 на підставі виконавчого листа № 128/2734/17 від 29.11.2019 було розпочато виконавче провадження.
В подальшому виконавче провадження 22.10.2020 за № 60769068 завершено, у зв'язку з виконанням рішення суду.
Проведеними допитами свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 встановлено, що ОСОБА_6 виконано рішення суду та демонтовано паркан.
За результатами проведення досудового розслідування 31.07.2024 слідчим ОСОБА_5 винесено постанову про закриття кримінального провадження у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, яким слідчий керувався під час винесення оскаржуваної постанови, кримінальне провадження закривається у разі, якщо в діянні встановлено відсутність складу кримінального правопорушення.
При цьому, виходячи зі змісту положень ч. 2 ст. 9 КПК України, слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні, окрім іншого, підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини кримінального правопорушення), а також обставини, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою для закриття кримінального провадження. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Згідно ч. 1 ст. 92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених КПК України випадках,- на потерпілого.
Разом з тим, при дослідженні матеріалів кримінального провадження судом встановлено, що слідчим за період досудового розслідування не було проведено усіх слідчих дій для встановлення дійсних обставин справи, розгляд справи проведено поверхнево, не враховано пояснень потерпілого, який вказує, що фактично рішення суду не виконано.
Зокрема, в рамках вказаного провадження, ОСОБА_3 надано акт комісії в складі завідуючого сектору земельних відносин ОСОБА_10 , начальника КУ «Муніципальна інспекція з благоустрою» ОСОБА_11 , в присутності заявника ОСОБА_3 від 16.05.2024, щодо встановлення факту відновлення паркану на спільній межі із будинковолодінням ОСОБА_3 що знаходиться в АДРЕСА_2 , у якому зазначено: «Враховуючи постанову Вінницького апеляційного суду у справі № 128/2734/17 від 19.03.2020 року, щодо роз'яснення постанови Вінницького апеляційного суду від 24.10.2019 року, у якій йшлося про зобов'язання ОСОБА_6 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_3 житловим будинком та ділянкою, шляхом демонтажу за власний рахунок частини паркану у вигляді металевого профілю до висоти 1,5 метрів вздовж межі із земельною ділянкою по АДРЕСА_1 , комісія прийшла до висновку, що дана постанова станом на момент обстеження не виконана».
Однак, слідчим вказаний акт не взято до уваги, що призводить до невиправданої судової тяганини та порушенні прав потерпілого.
З огляду на вказане, постанова про закриття кримінального провадження побудована виключно на показаннях ОСОБА_6 та свідків, які зазначають про виконання рішення суду, однак не містить відомостей щодо надання правової оцінки показам інших свідків, потерпілого ОСОБА_3 та вищевказаного акту.
Таким чином, слідчим до винесення процесуального рішення у справі, не зібрано доказів як на підтвердження так і на спростування відомостей вказаних у заяві ОСОБА_3 .
Враховуючи вищевикладене, слідчим суддею встановлено, що при винесенні оскаржуваної постанови, слідчим в порушення вимог ч.2 ст. 9 КПК України щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, не надано належної правової оцінки обставинам кримінального правопорушення, не досліджені усі обставини справи та прийнято рішення про закриття кримінального провадження за відсутності складу кримінального правопорушення, яке не ґрунтується на достатніх, належних та допустимих доказах.
ЄСПЛ неодноразово вказував, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати те, що трапилось, та не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень (справа "Ассенов та інші проти Болгарії" (Assenov та Others v. Bulgaria). Вони повинні вживати всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, inter alia, показань очевидців та експертних висновків (рішення у справі "Танрікулу проти Туреччини" (Tanhkulu v. Turkey) [ВП], заява № 23763/94, п. 104 і подальші посилання, ECHR 1999-IV, "Ґюль проти Туреччини" (Gul v. Turkey), заява № 22676/93, п. 89, від 14 грудня 2000 року).
Виходячи з ч. 5 ст. 40 КПК України, слідчий суддя, позбавлений змоги надати конкретні вказівки (зобов'язання) слідчому у вказаному кримінальному провадженні на здійснення конкретних слідчих дій, адже останній є самостійним у своїй процесуальній діяльності, а слідчий суддя наділений лише правом судового контролю та оцінки зібраних слідством доказів на етапі розслідування і не може переймати на себе функції слідства (п. 18 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 22 КПК України), однак, слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити, що слідство зобов'язане провести у провадженні такий комплекс дій, який би не залишав місце сумнівам, про неналежне та неповне дослідження обставин кримінального провадження.
Статтею 94 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Згідно ч. 1 ст. 307 КПК України слідчий суддя за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляє ухвалу згідно з правилами цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Враховуючи вищевказане, слідчий суддя приходить до висновку, що постанова старшого слідчого СВ Відділу поліції № 3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_5 від 31.07.2024 про закриття кримінального провадження №12021020050000142 від 01.04.2021 була винесена передчасно, а тому не може залишатися в силі та підлягає скасуванню.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 303, 305, 306, 307, 309, 370, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Постанову старшого слідчого СВ Відділу поліції № 3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_5 від 31.07.2024 про закриття кримінального провадження №12021020050000142 від 01.04.2021- скасувати.
Ухвалу суду направити до СВ Відділу поліції № 3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій для виконання та організації проведення подальшого досудового розслідування.
Ухвала слідчого судді не підлягає апеляційному оскарженню.
Слідчий суддя