справа №176/2435/24
провадження №1-кп/176/197/24
Іменем України
17 вересня 2024 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Жовті Води в залі суду кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженеця м. П'ятихатки, Дніпропетровської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , перебуваю чого на військовому обліку призовників в 4 відділі у м.Жовті Води Кам?янського РТЦК, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України та кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.361 КК України, відомості про які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 лютого 2024 року за №12024041220000080,
за участю прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 , -
В кінці грудня місяця 2023 року, більш точного часу не встановлено, потерпіла ОСОБА_6 знаходячись за місцем свого мешкання за адресою. АДРЕСА_2 , також в неї в гостях перебували її онука ОСОБА_7 , хлопець онуки ОСОБА_3 та ОСОБА_6 попрохала ОСОБА_3 , щоб останній розблокував застосунок «Приват24» на її мобільному телефоні. Після чого, ОСОБА_6 передала ОСОБА_3 свій мобільний телефон, останній відновив доступ до мобільного додатку «Приват24» ОСОБА_6 ввівши новий логін та пароль.
Так, 06.01.2024 приблизно о 16 год. 35 хв., більш точного часу не встановлено, у ОСОБА_3 перебуваючи вдома у ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 , виник злочинний умисел на несанкціоноване втручання до автоматизованої системи «Приват24», яка належить АТ КБ «ПриватБанк».
Того ж дня, 06.01.2024 приблизно о 16 год. 40 хв., більш точного часу не встановлено, ОСОБА_3 реалізуючи свій злочинний умисел на несанкціоноване втручання до автоматизованої системи «Приват24», яка належить АТ КБ «ПриватБанк», попрохав мобільний телефон у ОСОБА_6 для тимчасового користування, остання передала йому мобільний телефон та ОСОБА_3 , впевнившись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає та не контролює, відсутністю можливих свідків та очевидців, переслідуючи прямий умисел, направлений на здійснення протиправних дій у сфері автоматизованих систем, з корисливих мотивів, перебуваючи за місцем мешкання ОСОБА_6 здійснив несанкціоноване втручання в роботу автоматизованої системи «Приват24», який згідно із Законом України «Про платіжні послуги» є електронним платіжним засобом та системою призначеною для дистанційного керування банківськими рахунками АТ КБ «ПриватБанк» та відповідно до Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» є автоматизованою системою, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, самочинно, без дозволу власника ОСОБА_6 в порушення вимог ч.2 ст.11, ч.І ст.21 Закону України «Про інформацію», ст.3, ч.1 ст.5 Закону України «Про захист персональних даних», маючи авторизацію до особистого кабінету потерпілої, попередньо знаючи її логін та пароль, здійснив вхід до особистого кабінету в автоматизовану систему «Приват24» ОСОБА_6 в результаті чого отримав повний доступ до банківського рахунку НОМЕР_1 , банківської картки за № НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_6 , що призвело до несанкціонованого втручання в роботу автоматизованої системи «Приват24», яка належить АТ КБ «ПриватБанк» та отримав інформацію про поточний стан рахунку потерпілої, що відповідно до ст. 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність», є банківською таємницею.
В результаті протиправних дій ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснено несанкціоноване втручання в роботу автоматизованої системи «Приват24», яка належить АТ КБ «ПриватБанк».
Таким чином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у несанкціонованому втручанні в роботу автоматизованих систем, тобто, у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 361 КК України.
Відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено воєнний стан в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Неодноразово безперервно продовжений, останній раз - Указом Президента України №3891-IX від 23.07.2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні " продовжено з 12.08.2024 на 90 діб.
Крім того, ОСОБА_3 попередньо через власний мобільний телефон в мобільному додатку «Telegram» зв'язався з ОСОБА_8 та домовився про купівлю криптовалюти (USDT), ОСОБА_8 надав банківську картку «ПриватБанк» № НОМЕР_3 .
Так, 06.01.2024 приблизно о 16 год. 40 хв., більш точного часу не встановлено, у ОСОБА_3 перебуваючи вдома у ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 , виник злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна.
Того ж дня, 06.01.2024, реалізуючи свій злочинний умисел, маючи мобільний телефон ОСОБА_6 та здійснивши вхід до особистого кабінету в автоматизовану систему «Приват24» ОСОБА_6 в результаті чого отримав повний доступ до банківського рахунку НОМЕР_1 , банківської картки за № НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_6 , розуміючи, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає та не контролює, відсутністю можливих свідків та очевидців, визначивши предметом свого злочинного посягання грошові кошти, які знаходились на банківській картці № НОМЕР_2 АТ КБ «ПриватБанк», НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_6 , будучи обізнаним, про дію в Україні воєнного стану, переслідуючи прямий умисел та корисливий мотив, спрямований на заволодіння чужим майном, таємно, використовуючи мобільний телефон, котрий належить ОСОБА_6 здійснив дві транзакції, а саме:
о 16 год. 43 хв. здійснив переказ грошових коштів у сумі 5150 грн. 00 коп. на банківську картку AT «ПриватБанк» № НОМЕР_3 , яка належить ОСОБА_8 ,
о 16 год. 47 хв. здійснив переказ грошових коштів у сумі 3605 грн. 00 коп. на банківську картку AT «ПриватБанк» № НОМЕР_3 , яка належить ОСОБА_8 , тобто, ОСОБА_3 таємно викрав вище вказані грошові кошти та розпорядився ними на власний розсуд.
Таким чином, своїми умисними протиправними діями ОСОБА_3 заподіяв потерпілій ОСОБА_6 матеріальний збиток на загальну суму 8755 грн. 00 копійок (вісім тисяч сімсот п'ятдесят п'ять гривень 00 коп.).
Таким чином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), в умовах воєнного стану, тобто, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
11 вересня 2024 року між прокурором Жовтоводської окружної прокуратури ОСОБА_4 , якій на підставі ст.36,37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні за №12024041220000080, та обвинуваченим ОСОБА_3 , в присутності захисника ОСОБА_5 , в порядку, передбаченому ст.ст.468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.
Відповідно до зазначеної угоди, обвинувачений ОСОБА_3 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень. При вирішенні питання щодо виду та міри покарання обвинуваченому, сторони враховують ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, матеріали, які характеризують особу обвинуваченого, його відношення до вчиненого, наявність обставин, що пом'якшує його покарання - щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданих збитків потерпілій та обставину, що обтяжує покарання - вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку. На підставі наведеного сторони дійшли згоди про призначення ОСОБА_3 покарання:
за ч.1 ст.361 КК України - у вигляді обмеження волі строком на 1 рік;
за ч.4 ст.185 КК України - у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання, більш суворим покаранням остаточно призначити за дані кримінальні правопорушення покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
Враховуючи, що на думку сторін виправлення ОСОБА_3 можливе без відбування покарання, сторони узгодили звільнення обвинуваченого від відбування покарання на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком, термін якого буде визначено судом, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.76 КК України на розсуд суду.
В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченому.
Потерпілим у кримінальному провадженні ОСОБА_6 в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 469 КПК України, надано письмову згоду прокурору у вказаному кримінальному провадженні на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим, а також заяву про розгляд справи без її участі.
Розглядаючи, в порядку п.1 ч.3 ст.314 КПК України, питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.ст.468, 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: 1) кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів; 2) особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами; 3) особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами.
Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні вважав, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання. Зазначив, що судові витрати та речові докази відсутні. Запобіжний захід просив залишити в силі. Цивільний позов підтримав просив його задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_3 в підготовчому судовому засіданні також просив вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.361, ч.4 ст.185 КК України в обсязі підозри та обвинувачення, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання. Зазначив, що наслідки укладення та затвердження угоди йому роз'яснені та зрозумілі. Окрім цього, зрозумілі йому наслідки невиконання угоди про визнання винуватості. Укладення угоди є добровільним.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні просила затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між обвинуваченим та прокурором в її присутності. Зазначила, що угода про визнання винуватості відповідає вимогам КПК України та КК України, обвинувачений визнає вину в інкримінованих кримінальних правопорушеннях, просила призначити мінімальний іспитовий строк для обвинуваченого.
Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких ОСОБА_3 повністю і беззастережно визнав себе винуватим, згідно ст.12 КК України, за ч.4 ст.185 та ч.1 ст.361 КК України, відносяться до тяжкого злочину та кримінального проступку.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, відповідно до ст.66 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та добровільне відшкодування завданих збитків потерпілій.
Обставина, що обтяжує покарання обвинуваченого, відповідно до ст.67 КК України - є вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.
Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди між сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому, судом з'ясовано, що ОСОБА_3 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені ст.474 ч.4 п.1 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ст.473 ч.2 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст.476 КПК України.
Враховуючи вищевикладене та те, що умови угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_3 , в присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , відповідають вимогам КПК України та КК України, суд, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження даної угоди.
За таких обставин, суд вважає доведеним в підготовчому судовому засіданні те, що ОСОБА_3 вчинив умисні дії, які виразились у несанкціонованому втручанні в роботу автоматизованих систем, а також таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.
Дії ОСОБА_3 вірно кваліфіковано:
-за ч.1 ст.361 КК України, як несанкціоноване втручанні в роботу автоматизованих систем;
-за ч.4 ст.185 КК України, як таємноме викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.
Обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити узгоджений сторонами угоди про визнання винуватості вид та строк покарання.
Судові витрати по справі відсутні. Запобіжні заходи не застосовувались.
Оскільки суд приходить до висновку про затвердження угоди про визнання винуватості між обвинуваченим та прокурором, суд, на підставі ст.475 КПК України, з урахуванням вимог ст.374 КПК України, повинен вирішити питання про долю речових доказів, а саме: CD-R диск з надписом вх.404 ВБ та DVD-R диск з надписом 5865-Т, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження слід залишити в матеріалах кримінального провадження
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 314, 373, 374-376, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості від 11 вересня 2024 року у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.361, ч.4 ст.185 КК України, яка укладена між прокурором Жовтоводської окружної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 у присутності захисника ОСОБА_5 .
Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.361, ч.4 ст.185 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання:
за ч.1 ст.361 КК України - у вигляді обмеження волі строком на 1 рік;
за ч.4 ст.185 КК України - у вигляді позбавлення волі строком на 5 років.
На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку 1 (один) рік.
Відповідно до вимог п.п.1,2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки:
-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом пробації.
Речові докази: CD-R диск з надписом вх.404 ВБ та DVD-R диск з надписом 5865-Т, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження слід залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений обвинуваченим, прокурором виключно з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.
Роз'яснити ОСОБА_3 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.
Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку обвинуваченим, виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди. Прокурором виключно з підстав призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, його захиснику та прокурору.
Суддя Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1