справа №176/996/24
провадження №2/176/727/24
(заочне)
16 вересня 2024 року Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Волчек Н.Ю.,
з участю секретаря с/з Коваленко О.В.,
розглянувши цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження за позовом Акціонерного товариства «ІДЕЯ БАНК», представник позивача, ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-
11 квітня 2024 року позивач звернувся до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області з вищезазначеним позовом.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10.02.2021 між АТ «Ідея Банк" та ОСОБА_2 було укладено договір кредиту та страхування №А03.21840.007575525. Згідно кредитног7о договору відповідач отримав кредит в розмірі 66893 грн. зі сплатою 1,99% річних, з поверненням. Сплатою кредиту та інших платежів, у тому числі процентів у терміни, передбачені встановленим кредитним договором, графіком щомісячних платежів. Позивач повністю виконав свої зобов'язання згідно кредитного договору, що підтверджується меморіальними ордерами. Сума боргу відповідача за кредитним договором станом на 08.03.2024 рік становить 102390, 21 грн., з яких прострочений борг 58629,4 грн., прострочені проценти 2022, 44 грн., 41738,37 прострочена плата за обслуговування кредиту. Станом на дату подання цієї заяви відповідач не повернув отриманий кредит, не сплатив нараховані інші платежі, у тому числі проценти за кредитним договором, у зв'язку з чим позивач був змушений звернутись до суду.
Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 25 квітня 2024 року відкрито провадження у вказаній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відзиву на позов від відповідача до суду не надходило.
Відповідачу, відповідно до вимог ЦПК України, направлено копію позовної заяви та додатків до неї, копію ухвали суду про відкриття провадження у справі. Надано строк для подачі заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного провадження, відзиву на позовну заяву з наданням суду доказів в обґрунтування свого відзиву. Поштове відправлення відповідачка отримала 09.05.2024 року про що свідчить поштове повідомлення в матеріалах справи.
Приймаючи до уваги те, що судом виконані вимоги щодо повідомлення відповідача про день та час розгляду справи у спосіб, передбачений законом та з огляду на те, що відповідач не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву, а позивач не заперечував проти заочного розгляду справи, суд вважає можливим розглянути спір відповідно до ст.ст. 280-282 ЦПК України та на підставі матеріалів справи постановити заочне рішення.
З урахуванням вищезазначеного, суд вважає за можливе провести розгляд справи на підставі наявних у справі письмових доказів та у відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Повно, всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має права на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно частин 1 та 2 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
10.02.2021 між сторонами укладено договір кредиту та страхування №А03.21840.007575525 відповідно до якого банк відкриває та надає позичальнику ередит, а позичальник отримує 66893, 00 грн. сума кредиту, процентна ставка 1,99 % річних фіксована, строк кредиту 60 місяців. Дата повернення кредиту 10.02.2026 року.
Відповідно до п. 1.7 договору банк надає кредит позичальнику для власних потреб шляхом переказу коштів в розмірі 63707,62 грн. на рахунок, позичальника, який відкритий в АТ «ІДЕЯ БАНК» та позичальник доручає банку оплатити страховий внесок за рахунок кредиту в розмірі 3185,38 грн. (а.с.4).
Позивач повністю виконав свої зобов'язання згідно кредитного договору, що підтверджується меморіальними ордерами. (а.с.17 та 17 зворот)
Однак відповідач не повернув отриманий кредит у встановлений кредитним договором термін не сплатив нараховані інші платежі у тому числі проценти, остання сплата по кредитному договору здійснювалась 12.08.2022 року.
Відповідно до розрахунку заборгованості сума боргу за кредитним договором станом на 08.03.2024 року становить 102390,22 грн. з яких 58629,40 грн. - прострочений борг, 2022,44 грн. - прострочені проценти, 41738.37 грн. прострочена плата за обслуговування кредиту. (а.с.21)
Позивачем 03.01.2024 року направлено ОСОБА_2 вимогу про усунення порушення кредитних зобов'язань. Згідної даної вимоги АТ «Ідея Банк» вимагало терміново, протягом 30 календарних днів з дня направлення вимоги виконати зобов'язання по кредитному договору. Також відповідачу було повідомлено, що у випадку непогашення заборгованості будуть здійсненні заходи щодо примусового стягнення із відповідача заборгованості за кредитним договором на власний вибір кредитора. (а.с.22)
Згідно з положеннями ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання, згідно зі ст. ст. 610, 611 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), правовими наслідками, зокрема, є відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України передбачено якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
За приписами ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Кредитним договором між банком та позичальником чітко визначені умови відповідальності за повне або часткове невиконання сторонами умов договору.
Згідно з ч. 3 ст. 1 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до вимог ст. 76, 77, ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності суд приходить до висновку, що з відповідачки має бути стягнута сума у розмірі 60651,84 грн. з яких 58629,40 грн. - прострочений борг, 2022,44 грн. - прострочені проценти .
Щодо стягнення заборгованості по простроченій платі за обслуговування кредиту у сумі 41738,37 грн. суд виходить з наступного.
Згідно з пунктом 1.5 договору кредиту та страхування під час користування кредитом банк надає позичальнику послуги з щомісячного обслуговування кредитної заборгованості, що включає в себе комісійну винагороду за переказ коштів та приймання готівки, інші комісії за відкриття і ведення рахунку та інше.
Частиною четвертою статті 42 Конституції України передбачено, що держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.
Згідно зі статтею 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв'язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Положення частин першої, другої, п'ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними, проте, враховуючи активну форму дії Закону України «Про захист прав споживачів», визначені ним наслідки включення до договору споживчого кредиту умови, якою встановлено плату за надання інформації щодо кредиту, підлягають перевірці на відповідність змісту положень Закону України «Про споживче кредитування».
Тобто, умови, викладені пунктом 1.5 кредитного договору, обмежують права відповідачки в порівнянні з правами визначеними у ЗУ «Про споживче кредитування».
Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемним.
Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.
Згідно частини третьої статті 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Відповідно до статті 3 ЦК України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків, що зокрема підтверджується змістом частини третьої статті 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті ЦК України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов'язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.
Виходячи зі змісту вказаних норм, надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов'язком банку, виконання такого обов'язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов'язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Оскільки надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при реалізації прав та обов'язків за кредитним договором, тому такі дії банку не є послугами, що об'єктивно надаються клієнту-позичальнику.
Отже, виходячи із принципів справедливості, добросовісності на позичальника не може бути покладено обов'язок сплачувати платежі за послуги, які ним фактично не замовлялись і які банком фактично не надавались, а встановлення платежів за такі послуги було заборонено нормативно-правовими актами.
Оскільки сплата позичальником винагороди за надання фінансового інструменту та винагороди за проведення додаткового моніторингу є платою за послуги, що супроводжують кредит в даному випадку, тому пункти договору, які передбачають сплату такої винагороди є нікчемними, у зв'язку з чим підстави для нарахування банком комісії на підставі нікчемних умов договору є безпідставними і вказані кошти не підлягають сплаті позичальником.
Такі висновки викладені Верховним Судом в постанові від 07 червня 2023 року у справі №686/14530/15 (провадження №61-13299св22).
Враховуючи те, що відповідачу встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, суд приходить до висновку про те, що положення пункту 1.5 договору кредиту та страхування від 10.02.2021 є нікчемними.
Таким чином, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості по комісії за обслуговування кредиту в сумі 41738,37 грн. необхідно відмовити з підстав їх необґрунтованості.
Отже, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню в частині стягнення з відповідачки суми заборгованості в розмірі 60651,84 грн. з яких: 58629,40 грн. - прострочений борг, 2022,44 грн. - прострочені проценти .
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст.141 ЦПК України, та вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому з відповідача слід стягнути на користь позивача понесені судові витрати у розмірі 3028,00 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 19, 42, 76, 89, 263-264, 265, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позов Акціонерного товариства «ІДЕЯ БАНК», представник позивача, ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 на користь Акціонерного Товариства «Ідея Банк» ЄДРПОУ 19390819 заборгованість за кредитним договором у розмірі 60651,84 грн. з яких: 58629,40 грн. - прострочений борг, 2022,44 грн. - прострочені проценти.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 на користь Акціонерного Товариства «Ідея Банк» ЄДРПОУ 19390819 заборгованість судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення/складання повного тексту шляхом подання безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду апеляційної скарги.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. В разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили, якщо його не скасовано, після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Жовтоводського міського суду
Дніпропетровської області Н.Ю. ВОЛЧЕК