17.09.2024 Справа №607/19001/24 Провадження №3/607/8047/2024
м. Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Вийванка О.М.
при секретарі с/з Кузьменкової О. І.
за участю
прокурора Яцків О. П.
особи, яка притягується до адміністративної
відповідальності ОСОБА_1
розглянувши матеріали, що надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Тернопільській області ДСР Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, працюючої лікарем - фтизіатром спеціалізованої міжрайонної фтизіо - пульмонологічної МСЕК Тернопільського обласного центру медико-соціальної експертизи, раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася,
за ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 , будучи членом (лікарем-фтизіатром) спеціалізованої міжрайонної фтизіо-пульмонологічної МСЕК Тернопільського обласного центру медико-соціальної експертизи, відповідно до підпункту «ґ» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-6 КУпАП, будучи суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язане з корупцією, в порушення вимог ч. 1 ст. 45 Закону, несвоєчасно, без поважних причин, а саме 26.07.2024 о 12:36 год. подала на офіційний веб-сайт Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У судовому засіданні ОСОБА_1 , свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, визнала, щиро розкаялася та підтвердила факт несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік.
Прокурор в судовому засіданні просить притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накласти адміністративне стягнення, так як вважає, що в її діях наявний склад адміністративного корупційного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оглянувши та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно із статтею 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи» затверджено Положення про медико-соціальну експертизу.
Згідно цього Положення медико-соціальну експертизу проводять медико- соціальні експертні комісії (далі - комісії), з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров'я при Міністерстві охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій. Центр (бюро) очолює головний лікар, який призначається Міністром охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, керівником управління охорони здоров'я обласної (міської) держадміністрації. Комісії перебувають у віданні МОЗ і утворюються за таким територіальним принципом: Кримська республіканська; обласні; центральні міські у мм. Києві та Севастополі (далі - центральні міські); міські, міжрайонні, районні. Міські та районні комісії утворюються з розрахунку одна комісія на 100 тис. чоловік віком 18 років і старше, міжрайонні - у районах і містах з кількістю населення менш як 100 тис. чоловік. МОЗ утворює Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ, яку очолює головний лікар. Утворення, реорганізація та ліквідація Центральної медико - соціальної експертної комісії МОЗ, Кримської республіканської, обласних, центральних міських, міських, міжрайонних, районних медико-соціальних експертних комісій та призначення і звільнення їх керівників визначається Положенням про Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ та Положенням про Кримський республіканський, обласний, Київський та Севастопольський міський центр (бюро) медико-соціальної експертизи, які затверджуються МОЗ.
Комісії у своїй роботі керуються Конституцією і законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами відповідних державних замовників, інших центральних органів виконавчої влади, що регулюють відносини державних замовників, інших центральних органів виконавчої влади, що регулюють відносини у зазначеній сфері, та цим Положенням, іншими нормативно-правовими актами з питань медико-соціальної експертизи.
Згідно Статуту Тернопільського обласного центру медико-соціальної експертизи, затвердженого рішенням Тернопільської обласної ради від 26.05.2021 № 156, Тернопільський обласний центр медико-соціальної експертизи (далі - «ТОЦ МСЕ») є закладом охорони здоров'я, спеціалізованою медичною установою, призначеною забезпечувати медико-соціальну експертизу хворих, і правонаступником усього майна, всіх прав, обов'язків та зобов'язань комунальної установи Тернопільської обласної ради «Тернопільський обласний центр медико - соціальної експертизи» та є об'єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області в особі Тернопільської обласної ради.
Власником і засновником «ТОЦ МСЕ» є Тернопільська обласна рада, яка здійснює управління закладом. «ТОЦ МСЕ» підпорядкований, підзвітний і піконтрольний Тернопільській обласній раді, а в галузевому відношенні підпорядковується управлінню охорони здоров'я Тернопільської обласної державної адміністрації.
Згідно п. 4 вищевказаного Статуту «ТОЦ МСЕ» у своєму складі має структурні підрозділи в тому числі і спеціалізовану міжрайонну фтизіо-пульманологічну МСЕК.
Відповідно до розділу 3 Положення про спеціалізовану міжрайонну фтизіо- пуль монологічну медико-соціальну експертну комісію обласного Центру медико - соціальної експертизи Фтизіо - пульмологічна МСЕК складається з лікарів: двох фтизіатрів, терапевта. Головою МСЕК призначається один з лікарів, який входить до неї.
Як вбачається із матеріалів справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, відповідно до наказу № 154-к від 20.09.2021 Тернопільського обласного центру медико-соціальної експертизи «Про прийняття на роботу» ОСОБА_2 прийнята, як зовнішній сумісник на 0,5 ставки посади лікаря-фтизіатра спеціалізованої міжрайонної фтизіо-пульмонологічної МСЕК.
ОСОБА_1 здійснює обов'язки члена спеціалізованої міжрайонної фтизіо-пульмонологічної МСЕК відповідно до Посадової інструкції лікаря-фтизіатра спеціалізованої міжрайонної фтизіо-пульмонологічної МСЕК, затвердженої головним лікарем - головним експертом Тернопільського обласного Центру медико-соціальної експертизи 21.09.2021.
У відповідності до підпункту «ґ» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», голови та члени медико-соціальних експертних комісій, а також голови, їх заступники, члени та секретарі позаштатних постійно діючих військово-лікарських і лікарсько-льотних комісій є суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону.
Враховуючи зазначене, ОСОБА_1 є суб'єктом декларування на якого розповсюджується дія Закону України «Про запобігання корупції».
Частиною 1 статті 45 Закону передбачено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «б»-«ґ» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 розділу II Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агентства з питань запобігання корупції № 449/21 від 23.07.2022, щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до частини першої статті 45 Закону у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня, та охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.
Законом можуть бути встановлені інші строки подання щорічної декларації.
Таким чином, суб'єкти декларування зобов'язані були подати щорічну декларацію за 2023 рік до 31.03.2024.
Отже, ОСОБА_1 зобов'язана була подати щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік до 00:00 год. 01.04.2024.
Однак, як вбачається з даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_3 подала щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік, лише 26.07.2024 о 12:36 год., тобто несвоєчасно.
Про необхідність подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування неодноразово повідомлялось на сайті НАЗК та публікувалось у засобах масової інформації.
Пунктом 5 розділу II Порядку передбачено, що суб'єкт декларування підписує декларацію шляхом накладання на неї особистого кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису відповідно до вимог законодавства.
Подання декларації до Реєстру підтверджується шляхом надсилання повідомлення суб'єкту декларування на адресу його електронної пошти, зазначену в персональному електронному кабінеті, та до персонального електронного кабінету суб'єкта декларування.
ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді лікаря-фтизіатра спеціалізованої міжрайонної фтизіо-пульмонологічної МСЕК Тернопільського обласного центру медико-соціальної експертизи та будучи членом спеціалізованої міжрайонної фтизіо-пульмонологічної МСЕК була ознайомлена із Законом України «Про запобігання корупції», що підтверджується наказом № 140-к від 25.10.2023 «Про набуття статусу суб'єктів декларування», де стоїть підпис останньої про ознайомлення.
ОСОБА_1 вказаних вимог Закону не дотрималась.
Згідно з ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення відповідальність за вказаною статтею настає за умови несвоєчасного подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до роз'яснень, викладених в листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією» № 223-943/0/4-17 від 22.05.2017 року, під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв'язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою тощо.
Поважні причини щодо несвоєчасного подання щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік, у ОСОБА_1 відсутні.
Інших доказів та доводів, які б спростовували вищевказані дані та обставини про вчинене адміністративне правопорушення, при розгляді справи не встановлено.
Тобто, ОСОБА_1 , будучи членом (лікарем-фтизіатром) спеціалізованої міжрайонної фтизіо-пульмонологічної МСЕК Тернопільського обласного центру медико-соціальної експертизи, відповідно до підпункту «ґ» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-6 КУпАП, будучи суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язане з корупцією, в порушення вимог ч. 1 ст. 45 Закону, несвоєчасно, без поважних причин, а саме 26.07.2024 о 12:36 год. подала на офіційний веб-сайт Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно ст. 23 КУПАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Разом з тим, вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення суд враховує, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, поваги до правил співжиття, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.
При накладенні стягнення, враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставину, яка пом'якшує відповідальність за адміністративне правопорушення - це щире розкаяння винного, відсутність обставин, які обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, а тому, суд дійшов до переконання, що до ОСОБА_1 , слід застосувати стягнення у виді штрафу, передбаченого санкцією статті, за якою він притягується до відповідальності і це буде необхідним та достатнім для досягнення мети адміністративного стягнення.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення.
Тому, у відповідності до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_1 , слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі наведеного, керуючись ст. 33, 40-1, ч. 1 ст. 172-6, ст. 283, 284, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн (вісімсот п'ятдесят гривень 00 копійок), який стягнути в дохід держави.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700,00 грн (тисячу сімсот гривень 00 копійок) в дохід держави та витрати на облік зазначеного правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційним судом.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Головуючий суддяО. М. Вийванко