12 вересня 2024 року м. ПолтаваСправа №440/4435/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,
1. Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.
ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , у якому просив:
визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 24.02.2024 №1063 "Про результати проведення службового розслідування";
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України забезпечити виплату ОСОБА_1 премії та додаткової винагороди за квітень 2023 року, яких ОСОБА_1 був позбавлений у зв'язку із притягненням до дисциплінарної відповідальності.
Позовні вимоги обґрунтував посиланням на те, що 02.11.2022 він уклав контракт з Міністерством оборони України про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу строком на три роки та з 04.12.2022 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . 07.02.2023, за безпосередньої участі у бойових діях, позивач отримав вогнепальне уламкове сліпе поранення м'яких тканин правого стегна та з 08.02.2023 перебував на лікуванні. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 24.02.2024 №1063 "Про результати проведення службового розслідування" визначено, що солдат ОСОБА_1 у період з 14.03.2023 по 11.04.2023 був відсутній на службі без поважних причин. Згаданим наказом позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності шляхом оголошення суворої догани з позбавленням премії та додаткової винагороди за квітень 2023 року. Позивач з наказом не погоджується, оскільки у період з 14.03.2023 по 11.04.2023 він перебував на амбулаторному лікуванні у сімейного лікаря за місцем проживання внаслідок отриманого поранення.
2. Позиція відповідачів.
Електронний примірник ухвали суду про відкриття провадження у цій справі доставлений у електронний кабінет відповідача 22.04.2024, а примірник позовної заяви з доданими до неї документами - 15.04.2024, що підтверджено довідками /а.с. 50, зі звороту/.
Відповідач відзив на позов у строк, визначений частиною першою статті 261 КАС України, до суду не надав.
За змістом частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
А відповідно до частини шостої статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
3. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цій справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у порядку письмового провадження).
Згідно з частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
За відсутності клопотань учасників справи про розгляд справи у відкритому судовому засіданні чи за правилами загального позовного провадження, зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.
Обставини справи
Позивач, ОСОБА_1 , 02.11.2022 уклав із Міністерством оборони України в особі командира військової частини НОМЕР_2 контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу строком на 3 (три) роки /а.с. 12-13/.
06.11.2022 ОСОБА_1 прийняв військову присягу у військовій частині НОМЕР_2 /а.с. 17-19/.
З 04.12.2022 позивач проходив військову службу у складі 1 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 на посаді стрільця-номера обслуги, військове звання - солдат, що підтверджено копією військового квитка Серія НОМЕР_3 , виданого ІНФОРМАЦІЯ_1 08.11.2022 /а.с. 17/.
У період з 04.12.2022 по 07.02.2023 ОСОБА_1 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України в районі населеного пункту місто Мар'їнка Донецької області, що підтверджено копією довідки військової частини НОМЕР_1 від 15.08.2023 №1481 /а.с. 10/.
Позивач отримав статус учасника бойових дій, що доводиться копією посвідчення серія НОМЕР_4 від 23.08.2023 /а.с. 9/.
07.02.2023 ОСОБА_1 одержав вогнепальне уламкове сліпе поранення м'яких тканин правового стегна за обставин безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях, під час захисту Батьківщини, а саме - виконання бойових завдань у складі підрозділу військової частини поблизу населеного пункту Мар'їнка Донецької області. Зазначене підтверджено копією довідки про обставини поранення (травми, контузії, каліцтва) від 07.04.2023 №642/1268, виданої командиром військової частини НОМЕР_1 /а.с. 11/.
З огляду на отримане поранення позивачу 07.02.2023 о 23:25 надано невідкладну допомогу у 66 військово-мобільному госпіталі, місто Курахове /а.с. 15/.
08.02.2023 солдат ОСОБА_1 був доставлений у Комунальне некомерційне підприємство "Міська клінічна лікарня №6" Дніпровської міської ради, де вказаної дати був оглянутий лікарями хірургом, неврологом та госпіталізований /а.с. 16/.
У період з 09 по 25 лютого 2023 року позивач перебував на стаціонарному лікуванні у згаданому вище закладі охорони здоров'я, що підтверджено випискою із медичної карти стаціонарного хворого хірургічного відділення №3 /а.с. 22/. Рекомендовано подальшу реабілітацію.
З 26 лютого по 13 березня 2023 року ОСОБА_1 перебував на лікуванні у Комунальному підприємстві "Лубенський обласний госпіталь для ветеранів війни" Полтавської обласної ради, що доводиться копією Виписки №517 із медичної картки стаціонарного хворого від 13.03.2023/а.с. 23/.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 12.04.2023 №102 визначено вважати таким, що прибув та приступив до виконання службових обов'язків з госпіталю до пункту постійної дислокації солдат ОСОБА_1 , який перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 з КП "Лубенський обласний госпіталь для ветеранів війни" Полтавської обласної ради після лікування з 12.04.2023 /а.с. 20/.
Цим наказом визначено не виплачувати солдату ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 14.03.2023 по 11.04.2023 за несвоєчасне прибуття без поважних причин /а.с. 20/.
З 29.09.2023 позивачу встановлено третю групу інвалідності, поранення, так, пов'язане із захистом Батьківщини /а.с. 28/.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по строковій частині) від 05.02.2024 №40 солдата військової служби за контрактом ОСОБА_1 з 05.02.2024 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
З 06.02.2024 солдат ОСОБА_1 проходить військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_2 на посаді старшого стрільця 2 відділення охорони 2 взводу охорони роти охорони.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 24.02.2024 №1063 "Про результати проведення службового розслідування" визначено, що солдат ОСОБА_1 у період з 14.03.2023 по 11.04.2023 був відсутній на службі без поважних причин а.с. 32-33/. Згаданим наказом позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності шляхом оголошення суворої догани з позбавленням премії та додаткової винагороди за квітень 2023 року.
Позивач із зазначеним наказом не погоджується, зазначивши, що у період з 14.03.2023 по 11.04.2024 він перебував на амбулаторному лікуванні у сімейного лікаря за місцем проживання внаслідок отриманого 07.02.2023 поранення.
На цій підставі, позивач звернувся до суду з позовом.
Норми права, якими урегульовані спірні відносини
Згідно з частинами першою, другою статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
У силу статті 65 Основного Закону України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Поряд з цим, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався та діє донині.
Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначені Законом України від 25.03.1992 №2232-ХІІ "Про військовий обов'язок і військову службу" та Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008.
За приписами частин першої - третьої статті 2 Закону України від 25.03.1992 №2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" (надалі - Закон №2232-XII; у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Проходження військової служби здійснюється, зокрема, громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом. Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.
У силу частини четвертої статті 2 Закону №2232-XII порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Положенням №1153/2008 визначається порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України та регулюються питання, пов'язані з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов'язку в запасі.
Громадяни, які вступили на військову службу за контрактом або за призовом, складають Військову присягу на вірність Українському народу в порядку, визначеному Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України (пункт 4 Положення №1153/2008).
Законом України від 24.03.1999 №551-XIV затверджено Дисциплінарний статут Збройних Сил України (далі - Дисциплінарний статут).
Згідно з преамбулою Дисциплінарного статуту, він визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.
Відповідно до статей 1, 2 Дисциплінарного статуту військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України. Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.
Згідно з частинами першою - третьою статті 5 Дисциплінарного статуту, за стан дисципліни у військовому з'єднанні, частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов'язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення.
Стан військової дисципліни у військовій частині (підрозділі), закладі, установі та організації визначається здатністю особового складу виконувати в повному обсязі та в строк поставлені завдання, морально-психологічним станом особового складу, спроможністю командирів підтримувати на належному рівні військову дисципліну.
Стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України".
Згідно з частиною першою статті 45 Дисциплінарного статуту у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
За змістом статті 48 Дисциплінарного статуту на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана.
Відповідно до статті 83, частини першої статті 84, частин першої та третьої статті 85 Дисциплінарного статуту на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.
Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.
Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць.
Відповідно до статті 86 Дисциплінарного статуту, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.
Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
Статтею 87 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення, не враховуючи часу перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці.
Дисциплінарне стягнення не може бути накладено після шести місяців з дня виявлення правопорушення. До зазначеного строку не зараховується час проведення службового розслідування, перебування військовослужбовця на лікуванні, у відпустці, під вартою, а також час відсутності на службі без поважних причин.
Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затверджений наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 №608, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 за №1503/31371, визначає підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України, а також військовозобов'язаних та резервістів, які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов'язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дії (бездіяльність) яких призвели до завдання шкоди державі.
За змістом пункту 1 розділу ІІ Порядку №608 службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових (службових) осіб.
Пунктом 3 розділу ІІ Порядку №608 передбачено, що службове розслідування проводиться для встановлення: неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв'язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби; ступеня вини військовослужбовця; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення; причин виникнення матеріальної шкоди, її розміру та винних осіб (у разі виявлення факту її заподіяння).
Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку №608 рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення.
Згідно з пунктом 3 розділу ІІІ Порядку №608 службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування).
Днем початку службового розслідування вважається день видання наказу про його призначення. Днем закінчення службового розслідування вважається день надання командиру (начальнику), який призначив службове розслідування, акта службового розслідування та матеріалів на розгляд, визначений в наказі про призначення службового розслідування.
Пунктами 13, 14 Порядку №608 визначено, що службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). В окремих випадках цей строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більше ніж на один місяць. Загальний строк службового розслідування не може перевищувати двох місяців.
До строку службового розслідування не зараховується час перебування військовослужбовця, стосовно якого проводиться розслідування, у відпустці, на лікуванні або час відсутності з інших документально підтверджених поважних причин. Перенесення строків проведення службового розслідування здійснюється за відповідним наказом посадової особи, яка призначила службове розслідування.
У силу пунктів 1, 6 розділу V Порядку №608 за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини.
Після підписання акт службового розслідування подається на розгляд командиру (начальнику), який призначив розслідування. До акта службового розслідування додаються всі матеріали службового розслідування.
Відповідно до пунктів 1, 2 розділу VI Порядку №608 за результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу.
Вид дисциплінарного стягнення визначається особисто службовою особою, яка призначила службове розслідування, в аркуші резолюції або на висновку за результатами службового розслідування або безпосередньо в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Дисциплінарне стягнення накладається у строки, визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.
Наказ (витяг з наказу) про притягнення до відповідальності доводиться до військовослужбовця у частині, що його стосується, під підпис із зазначенням дати доведення. Доведення здійснює безпосередній командир (начальник) військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення, або старший (за підпорядкуванням) командир (начальник).
Оцінка судом обставин справи
Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У цій справі спір стосується правомірності притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за самовільне залишення військової частини з позбавленням його премії та додаткової винагороди.
Суд враховує, що підставою притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності є неналежне виконання ним службових обов'язків, порушення військової дисципліни. Для притягнення військовослужбовця до такої відповідальності необхідно, щоб був зафіксований сам факт порушення, вину військовослужбовця повністю доведено, встановлено ступінь його вини та з'ясовано причини і умови, що сприяли вчиненню ним правопорушення.
При цьому, з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення та визначення ступеня вини, прийняттю рішення про накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення може передувати проведення службового розслідування.
Так, у наказі командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 24.02.2024 №1063 "Про результати проведення службового розслідування" зазначено: "згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 30.04.2023 №1845 офіцером групи планування 1 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 офіцером групи планування 1 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_2 , відповідно до вимог статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України; Порядку проведення службового розслідування у Збройних силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 №608 (зі змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 за №1503/31371, проведено службове розслідування з метою уточнення причин і умов, що сприяли відсутності на службі без поважних причин у період з 14 березня по 11 квітня 2023 року, а також встановлення ступеня вини стрільця-номера обслуги 1 десантно-штурмової роти 1 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1
12.04.2023 під час перевірки наявності особового складу 1 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 в районі АДРЕСА_1 було виявлено прибуття солдата ОСОБА_1 Військовослужбовець був виписаний з КП "ЛОГВВ" МОЗ м. Лубни Полтавської області 13.03.2023.
Документи, що виправдовують відсутність військовослужбовця за період з 14.03.2023 по 11.04.2023 військовослужбовцем надані не були.
Зазначений факт відсутності на службі без поважних причин у період з 14.03.2023 по 11.04.2023 підтверджується поясненнями та фактами зібраними в ході проведення службового розслідування.
Розcлідування за фактом порушення військової дисципліни у військовій частині НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_1 проводиться вперше. Дисциплінарних стягнень не має.
Солдат ОСОБА_1 відсутній на службі з 14.03.2023 по 11.04.2023. Загальний термін відсутності на службі станом на 25.01.2024 складає 29 (двадцять дев'ять) діб.".
На цій підставі наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 24.02.2024 №1063 "Про результати проведення службового розслідування" вирішено солдата ОСОБА_1 притягнути до дисциплінарної відповідальності - оголосити сувору догану; не виплачувати солдату ОСОБА_1 премію за квітень 2023 року та не включати до наказу щодо виплати додаткової винагороди за квітень 2023 року /а.с. 32-33/.
Також згаданим наказом, в зв'язку із тим, що в діях стрільця-номера обслуги 1 десантно-штурмової роти 1 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 вбачаються ознаки скоєння кримінального правопорушення, передбаченого статтею 407 Кримінального кодексу України, заступнику командира бригади з морально-психологічного забезпечення - начальнику відділення морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 наказано організувати передачу матеріалів службового розслідування до Територіального управління Державного бюро розслідувань, міста Краматорська з одночасним повідомленням ІНФОРМАЦІЯ_3 та Донецької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил.
Натомість, на переконання позивача, оскаржуваний наказ прийнятий за наслідками службового розслідування, яке було проведено з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема, позивача не було ознайомлено з наказом про призначення службового розслідування, з актом та матеріалами службового розслідування та з оскаржуваним наказом, чим позбавлено його права на надання пояснень та заперечень, також порушено порядок призначення та строки проведення службового розслідування, порушено порядок оформлення результатів службового розслідування, оскаржуваний наказ не містить обставин, на яких ґрунтується висновок про притягнення позивача до відповідальності.
Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
У силу частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Суд враховує, що відповідач не надав відзив на позов, а також не виконав вимоги ухвали суду від 22.04.2024 в частині витребування доказів.
Тож суд розглянув справу на підставі наданих позивачем письмових доказів та повідомлених обставин.
Суд враховує, що позивач під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 , 07.02.2023, за обставин безпосередньої участі у бойових діях, під час захисту Батьківщини, перебуваючи поблизу населеного пункту Мар'їнка Донецької області, одержав поранення, внаслідок чого з 08.02.2023 до 13.03.2023 перебував у закладах охорони здоров'я на стаціонарному лікуванні.
У матеріалах справи наявна довідка, видана медичним центром " ІНФОРМАЦІЯ_4 " (ФОП ОСОБА_3 ) про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , перебуває на диспансерному обліку в сімейного лікаря: стан після вогнепального поранення (07.02.2023), видалення стороннього тіла (металевого уламка) правого стегна (13.02.2023); після виписки зі стаціонару з 14.03.2023 по 11.04.2023 перебував на амбулаторному лікуванні в сімейного лікаря за місцем проживання /а.с. 29/.
На вимогу суду ФОП ОСОБА_3 повідомив, що 14.03.2023 пацієнт ОСОБА_1 звертався за медичною допомогою, отримав консультацію сімейного лікаря, після огляду пацієнта призначено амбулаторне лікування та видано консультативний висновок спеціаліста /а.с. 55, 57/.
Тож доводи позивача про те, що він з 14.03.2023 по 11.04.2023 перебував на амбулаторному лікуванні в сімейного лікаря за місцем проживання підтверджені документально.
Відповідач на вимогу суду не надав копію висновку службового розслідування та відомостей про отримання від позивача пояснень з приводу відсутності на військовій службі у період з 14.03.2023 по 11.04.2023.
Водночас позивач у позовній заяві стверджував, що у період з 14.03.2023 по 11.04.2023 він намагався зв'язатися з командуванням військової частини, оскільки після виписки з КП "Лубенський обласний госпіталь для ветеранів війни" Полтавської обласної ради йому було рекомендоване проходження ВЛК, для чого необхідно було отримати направлення командира військової частини.
12.04.2023 позивач з'явився до пункту постійної дислокації військової частини, що підтверджено копією наказу від 12.04.2023 №102 /а.с. 20/.
Наказ про призначення службового розслідування виданий 30.04.2023, а акт службового розслідування складений 25.01.2024 (про що свідчить зміст наказу від 24.02.2024 №1063).
У період з 30.04.2023 по 25.01.2024 позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 16.04.2023 по 11.05.2023 та з 09.06.2023 по 22.06.2023 /а.с. 24-26/.
Відомості про надання позивачу відпусток (у т.ч., за станом здоров'я) чи відсутність на військовій службі з інших причин відповідачем не надані.
Водночас зі змісту наказу від 05.02.2024 №40 суд встановив, що щорічна основна відпустка за 2022-2024 роки, додаткова відпустка учаснику бойових дій, відпустка за сімейними обставинами та з інших поважних причин позивачу не надавались /а.с. 21/.
Наведене є підставою для висновку про порушення відповідачем строку проведення службового розслідування, який у силу пункту 13 Порядку №608 не може перевищувати двох місяців.
До дисциплінарної відповідальності позивач притягнутий наказом від 24.02.2024 №1063, тоді як факт ймовірного вчинення позивачем дисциплінарного проступку виявлений 12.04.2023 - після з'явлення ОСОБА_1 до пункту постійної дислокації військової частини /а.с. 20/.
За відсутності у матеріалах справи доказів надання позивачу відпусток, тривалого перебування на лікуванні чи відсутності у військовій частині з інших підстав, суд погоджується з доводами представника позивача про недотримання відповідачем вимог частини другої статті 87 Дисциплінарного статуту в частині строку накладення дисциплінарного стягнення (шість місяців з дня виявлення).
Більш того, суд зауважує, що наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності виданий після його виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 на підставі наказу від 05.02.2024 №40 у зв'язку з призначенням гранатометником відділення охорони взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_6 /а.с. 21/.
З 06.02.2024 позивач проходить військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_6 /а.с. 18/.
За вищевикладених обставин, суд дійшов висновку, що службове розслідування за фактом відсутності ОСОБА_1 на службі у період з 14.03.2023 по 11.04.2023 проведено поверхнево, без урахування всіх обставин, важливих для прийняття обґрунтованого рішення.
Позивач у позовній заяві зазначав, що його не було ознайомлено ні з наказом про призначення службового розслідування, ні з актом службового розслідування, ані з наказом про застосування дисциплінарного стягнення. Також йому не було запропоновано надати пояснення та документи щодо проходження лікування.
Відповідач наведені доводи ОСОБА_1 не спростував.
Суд враховує, що відповідач достеменно знав про отримання ОСОБА_1 поранення під час виконання бойового завдання, оскільки довідка про обставини поранення від 07.04.2023 №642/1268 видана командиром військової частини НОМЕР_1 .
У військовому квитку ОСОБА_1 наявний запис про перебування позивача у розпорядженні у військовій частині з огляду на лікування з 08.02.2023 по 05.02.2024 /а.с. 17, зі звороту/.
Тож відповідачу було відомо про лікування позивача внаслідок отримання 07.02.2023 бойового поранення.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у ході службового розслідування, так само, як і у ході розгляду справи у суді, не здобуто доказів, що свідчили б про вчинення позивачем дисциплінарного проступку, підтверджували його вину у вчиненні такого проступку та були підставою для притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності.
А тому наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 24.02.2024 №1063 "Про результати проведення службового розслідування" належить визнати протиправним та скасувати, а позов ОСОБА_1 в цій частині задовольнити.
Позовну вимогу про зобов'язання військової частини НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 премії та додаткової винагороди за квітень 2023 року, яких ОСОБА_1 був позбавлений у зв'язку із притягненням до дисциплінарної відповідальності, належить задовольнити, як похідну від вимоги про визнання протиправним та скасування наказу від 24.02.2024 №1063.
Зважаючи на встановлені у ході розгляду фактичні обставини справи та беручи до уваги норми чинного законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Розподіл судових витрат
Згідно з частиною першою 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивач від сплати судового збору звільнений, оскільки є учасником бойових дій.
Відповідач доказів понесення судових витрат не надав.
З огляду на ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог особи, звільненої від сплати судового збору, за відсутності доказів понесення учасниками справи інших судових витрат, підстав для їх розподілу немає.
Керуючись статтями 2, 3, 5-10, 72-77, 90, 132, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 24.02.2024 №1063 "Про результати проведення службового розслідування".
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 премії та додаткової винагороди за квітень 2023 року.
Позивач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ; АДРЕСА_2 ).
Відповідач: військова частина НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ; АДРЕСА_3 ).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Олександр КУКОБА