1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 05 вересня 2024 року, апеляційну скаргу з доповненнями захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30 квітня 2024 року, відносно
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Енергодар, Запорізької області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України,-
за участі: в режимі відеоконференцзв'язку прокурора захисника в режимі відеоконференцзв'язку підозрюваного ОСОБА_7 ОСОБА_5 , ОСОБА_6
Вказаною ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_8 та продовжено підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, до 28 червня 2024 року включно.
Не погоджуючись із таким рішенням, захисник ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу з доповненнями, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 інший запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
В поданих доповненнях до апеляційної скарги, захисник ОСОБА_5 , просив змінити підозрюваному запобіжний захід з тримання під вартою на особисте зобов'язання.
Вважає оскаржувану ухвалу незаконною, необґрунтованою та такою, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження.
На думку сторони захисту, стороною обвинувачення не наведено доказів на підтвердження наявності існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання заявленим ризикам.
На думку захисника, запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання або домашнього арешту міг би гарантувати виконання ОСОБА_6 на час досудового розслідування процесуальних обов'язків.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів судового провадження, ГСУ НП України, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 14 липня 2023 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12023000000001316, за підозрою, у тому числі, ОСОБА_6 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України.
08 лютого 2024 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України та цього ж дня його затримано в порядку ст. 208 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва
від 09 лютого 2024 року відносно ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави строком до 07 квітня 2024 року включно.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15 квітня 2024 року продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні до дванадцяти місяців, тобто до 08 лютого 2025 року.
Оскарженою ухвалою ОСОБА_6 продовжено раніше застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком до 28 червня 2024 року.
Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування та продовження запобіжного заходу.
Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення, в порядку ст. 199 КПК України, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для продовження цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Як встановлено колегією суддів, зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримано.
З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 перевірено при розгляді клопотання. При цьому допитано підозрюваного, заслухано думку прокурора та позицію захисника, з'ясовано інші обставини, які мають значення при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою.
Під час судового розгляду слідчий суддя з'ясував, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованих йому кримінальних правопорушеннь, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами. Виклад обставин, що дають підстави підозрювати його у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень, слідчим зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, що їх підтверджують.
Крім того, заявлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшилися, продовжують існувати та виправдовують тримання підозрюваного під вартою, зокрема ОСОБА_6 може незаконно впливати на свідків, експертів, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, а також вчинити інше кримінальне правопорушення ч продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. На підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, слідчий суддя повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Посилання апелянта на відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, оскільки в даному судовому провадженні слідчим суддею досліджено усі матеріали справи та надано їм належну правову оцінку, що вбачається зі змісту постановленої ухвали слідчого судді.
Доводи сторони захисту не спростовують обґрунтованості необхідності та виправданості продовження до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки не містять відомостей про обставини, які не враховано під час вирішення питання про застосування та продовження запобіжного заходу.
Слідчий суддя, розглядаючи клопотання, всебічно з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження строку тримання під вартою підозрюваного, при цьому заслухав пояснення як сторони обвинувачення, так і сторони захисту, та навів в ухвалі мотиви необхідності задоволення клопотання слідчого.
Крім того, з урахуванням того, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, в тому числі у кримінальному правопорушенні, передбаченого ч. 2 ст. 255 КК України та відповідно до положень ч.ч. 4, 5 ст. 183 КПК України, слідчий суддя не визначив розмір застави, з чим погоджується і колегія суддів.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з рішенням суду щодо необхідності задоволення клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 за наявності обставин, які виправдовують подальше обмеження права його на свободу, що не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Таким чином підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу не встановлено.
Даних, які б унеможливили подальше тримання ОСОБА_6 під вартою, матеріали судового провадження не містять та колегією суддів не встановлено.
Крім того, колегією суддів враховано те, що строк дії оскаржуваної ухвали закінчився 28 червня 2024 року.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді ухвалити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів - не виявлено, а наведені в апеляційній скарзі доводи колегія суддів не вбачає достатніми для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, оскільки вони спростовуються матеріалами провадження.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 184, 194, 376 404, 405, 418, 422 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30 квітня 2024 року відносно ОСОБА_6 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу з доповненнями захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_10 ОСОБА_11 ОСОБА_12
Єдиний унікальний № 757/19381/24-к Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_13
Провадженя № 11-сс/824/3679/2024 Доповідач: ОСОБА_1
Категорія ст.183 КПК України