1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 05 вересня 2024 року, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 08 серпня 2024 року, відносно
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Ксаверів Малинського р-ну., Житомирської області, громадянина України, який проходить службу на посаді начальника речової служби логістики військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 425 КК України,
за участі: прокурора захисника підозрюваного ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6
Вказаною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотань ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 про застосування відносно ОСОБА_6 особистої поруки. Частково задоволено клопотання слідчого СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_13 , погоджене прокурором Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_14 про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_6 та застосовано до нього запобіжний захід у виді домашнього арешту, строком до 06 жовтня 2024 року із забороною без дозволу слідчого, прокурора або суду залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з 23 год. 00 хв. до 05 год. 00 хв. наступного дня (за виключенням перебування в укритті чи бомбосховищі в період оголошення повітряної тривоги у м. Києві та покладено обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Не погоджуючись з таким рішенням, захисник ОСОБА_5 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного запобіжний захід не пов'язаний із домашнім арештом.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги захисник зазначає про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Зокрема, в клопотанні органом досудового розслідування формально зазначено про існування ризиків, доказів на підтвердження їх існування не надано.
Слідчим суддею в оскаржуваному рішенні, як і слідчим у клопотанні не обґрунтовано неможливість застосування до ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу, який здатний запобігти наявним ризикам.
Посилається на характеризуючі дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий, має постійне місце проживання та реєстрації, є військовослужбовцем.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як убачається з матеріалів судового провадження, СУ ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 23 січня 2024 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12024100000000110, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 425 КК України.
06 серпня 2024 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 425 КК України.
08 серпня 2024 року слідчий СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_13 за погодженням із прокурором Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_14 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва із клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 08 серпня 2024 року клопотання слідчого задоволено частково та застосовано до ОСОБА_6 запобіжний захід у виді домашнього арешту, строком до 06 жовтня 2024 року із забороною без дозволу слідчого, прокурора або суду залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з 23 год. 00 хв. до 05 год. 00 хв. наступного дня (за виключенням перебування в укритті чи бомбосховищі в період оголошення повітряної тривоги у м. Києві та покладено обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування запобіжного заходу.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основними завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд згідно змісту вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Розглядаючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу до підозрюваного, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, з якими пов'язана можливість застосування того чи іншого запобіжного заходу.
Як вбачається з ухвали слідчого судді та журналу судового засідання, на основі наданих слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують та встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому злочину мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, якими є фактичні обставини, наведені у клопотанні слідчого з доданими до нього матеріалами.
Враховуючи те, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів слідчий суддя правильно визначив, що причетність ОСОБА_6 до вчинення інкримінованого йому злочину є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувальних заходів
Перевіряючи наявність обґрунтованої підозри в даному кримінальному провадженні, колегія суддів вважає, що сукупність матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для застосування підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби, всупереч доводам апеляційної скарги.
Оцінюючи доводи та обставини, на які посилається орган досудового розслідування у клопотанні, слідчим суддею з'ясовано, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 425 КК України.
Незважаючи на те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначено у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно прийняти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України». Відповідно до вказаного рішення, «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року).
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що висновки слідчого судді про існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України є обґрунтованими, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, суворість можливого покарання за вчинене кримінальне правопорушення у разі визнання винним підозрюваного.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя взяв до уваги у сукупності обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема те, що підозрюваний є особою без кримінального досвіду, має постійне місце проживання, а тому, для запобігання ризику, передбачених ст. 177 КПК України, необхідно в даному конкретному випадку застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний період доби, із забороною йому без дозволу слідчого, прокурора або суду залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , а саме, з 23 год., 00., хв., до 05 год., 00 хв., наступного дня.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів погоджується з рішенням слідчого судді щодо застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби, який в повній мірі забезпечить виконання підозрюваним ОСОБА_6 покладених на нього процесуальних обов'язків.
Доводи апеляційної скарги з приводу відсутності ризиків передбачених ст. 177 КПК України, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, оскільки в даному судовому провадженні слідчим суддею досліджено усі матеріали справи та надано їм належну правову оцінку, що вбачається зі змісту постановленої ухвали слідчого судді.
З огляду на викладене, зазначені доводи та підстави, в яких захисник просив скасувати ухвалу суду не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Подане Т.в.о. начальника логістики-заступника командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_8 клопотання про взяття на особисту поруку підозрюваного ОСОБА_6 , не підлягає до задоволення.
Відповідно до ст. 180 КПК України особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.
Однак, наведене вище, зокрема, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, не дають підстав для висновку, що вказаний запобіжний захід - особиста порука, здатний гарантувати належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено, відтак ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 08 серпня 2024 року є законною та обґрунтованою.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 183, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 08 серпня 2024 року, відносно ОСОБА_6 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.
У задоволенні клопотання Т.в.о. начальника логістики-заступника командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_8 про взяття на поруки підозрюваного ОСОБА_6 , - відмовити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_15 ОСОБА_16 ОСОБА_17
Єдиний унікальний № 757/28916/24 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_18
Провадження № 11сс/824/5716/2024 Доповідач ОСОБА_19
Категорія ст.181 КПК України