11.09.2024
Ленінський районний суд м. Полтави
Справа № 553/982/23
Провадження № 2-ві/553/10/2024
11 вересня 2024 року м. Полтава
Ленінський районний суд м. Полтави у складі головуючого судді Високих М.С., за участі секретаря судового засідання Сіомашко В.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду без повідомлення учасників справи питання про відвід судді за спільною заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,
В провадженні Ленінського районного суду м. Полтави перебуває справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про виселення та зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визначення порядку користування житловим приміщенням та усунення перешкод в користування шляхом вселення.
До суду надійшла спільна заява позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 та її представника адвоката Лучко Т.І. про відвід головуючого судді Подмаркової Ю.М. у вказаній вище справі.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 09.09.2024 спільну заяву ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 про відвід судді передано для розгляду іншому судді, визначеному у порядку, встановленому ч.1 ст. 33 ЦПК України.
Частиною 8 ст.40 ЦПК України передбачено, що суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
За ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 10.09.2024 заява про відвід призначена до розгляду без повідомлення учасників справи.
У зв'язку з тим, що суд прийшов до висновку про вирішення питання про відвід судді без повідомлення учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідність до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.
Статтею 36 ЦПК України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно із ч.2 ст. 36 ЦПК, суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, тобто при недопустимості повторної участі судді в розгляді справи.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч.4 ст.36 ЦПК України).
У відповідності до вимог ч.3 ст.39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим.
Для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.
За змістом ч.3 ст.40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
При вирішенні справи «Білуха проти України» Європейський суд з прав людини у пункті 49 рішення з посиланням на свою усталену практику зазначає, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. За суб'єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду.
У пункті 52 цього ж рішення щодо об'єктивного критерію зазначено, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але невирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
В обґрунтування заявленого відводу у спільній заяві заявники ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 посилаються на те, що 31.05.2023 у справі № 553/982/23 відкрито провадження, розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження, до цього часу підготовче судове засідання не закрито і заяви про продовження строків розгляду не заявлялись, строки проведення підготовчого засідання судом не продовжувались. До участі у справі допущено адвоката Павлюка І.О., ордер на підтвердження повноважень на захист ОСОБА_6 надано суду лише 13.02.2024, але він брав участь у розгляді справи як представник та надавав клопотання і до цього часу, зокрема, заяви від 09.10.2023. Клопотання були розглянуті судом і прийняті процесуальні рішення. В ході проведення підготовчого судового засідання судом вибірково розглядаються клопотання заявлені стороною позивача за первісним позовом, що підтверджує особисту зацікавленість судді.
08.05.2024 було призначено судове засідання на 14 год. 30 хв., відповідач за первісним позовом і позивач за зустрічним знаходилась у коридорі приміщення суду, але їй повідомив секретар, що справу вже перенесено без виходу в засідання, тобто з іншою стороною уже погоджено дату, видано повістки, а іншу сторону ставлять перед фактом, тобто суддя спілкується з стороною поза межами процесу, що категорично заборонено. В заяві представника ОСОБА_6 ОСОБА_7 від 08.05.2024 на печатному тексті заяви дописано рукою ще один пункт про відкладення судового розгляду на інший день без фіксації, що не передбачено жодною нормою закону. На думку заявників така процесуальна поведінка судді щодо розгляду справи № 553/982/23 підтверджує її особисту зацікавленість у розгляді справи та упередженість до іншої сторони.
Враховуючи підстави для відводу, викладені у спільній заяві ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 , виходячи з практики Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше, суд приходить до висновку, що заявниками не зазначені та не доведені будь-які обставини, які б викликали сумнів в об'єктивності та неупередженості головуючого судді при розгляді справи.
Доводи заявників щодо упередженості та особистої зацікавленості судді Подмаркової Ю.М. є необґрунтованими, оскільки об'єктивними даними не підтверджуються і по суті ґрунтуються на незгоді сторони із ходом судового процесу, яким у відповідності до вимог ст.12 ЦПК України керує суд.
За таких обставин, суд вважає, що заявниками не доведено існування обставин, які викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості судді або існування інших підстав, передбачених ст.ст.36,37 ЦПК України, в зв'язку з чим спільна заява ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 про відвід судді задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36-37, 40, 252 ЦПК України, суд,
У задоволенні спільної заяви позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 та її представника адвоката Лучко Тетяни Іванівни про відвід судді Подмаркової Юлії Миколаївни у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про виселення та зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визначення порядку користування житловим приміщенням та усунення перешкод в користування шляхом вселення відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та апеляційному оскарженню не підлягає.
Ленінського районного суду м. Полтави М.С. Високих