Справа № 320/18770/24
09 вересня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Бужак Н. П.
Суддів: Костюк Л.О., Кобаля М.І.
За участю секретаря: Конченко Н.М.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Києва Коваленка Юрія Олександровича на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 07 травня 2024 року, суддя Скрипка І.М., у справі за адміністративним позовом першого заступника керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави до Міністерства культури та інформаційної політики України, третя особа: Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Перший заступник керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави завернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства культури та інформаційної політики України, третя особа: Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07 травня 2024 року позовну заяву разом з доданими до неї матеріалами повернуто особі, яка її подала.
Позовну заяву першого заступника керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави повернуто позивачеві без розгляду на підставі пункту 3 частини 4 статті 169 КАС України.
Не погоджуючись із зазначеним ухвалою суду, керівник Шевченківської окружної прокуратури міста Києва подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 07 травня 2024 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 5 - 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на ухвалу про повернення позовної заяви, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для розгляд апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.
В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов'язкова.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції керувався пунктом 3 частини 4 статті 169 КАС України та виходив з того, що до позовної заяви не було надано жодних належних доказів, які підтверджують право першого заступника керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Києва Вігірінської Олександри підписувати позовну заяву, а також доказів того, що Вігірінська Олександра станом на день звернення з позовом до суду дійсно мала право вчиняти юридично значимі дії в інтересах Шевченківської окружної прокуратури, у т.ч. із правом підписання позовних заяв, а також обіймає посаду першого заступника керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Києва.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У відповідності до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист визначеним законом шляхом.
Відповідно до пункту 5 частин четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позовна заява повертається позивачеві, якщо позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.
Стаття 171 КАС України передбачає, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною 2 статті 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Отже, нормами процесуального законодавства визначено імперативний обов'язок суду щодо повернення позовної заяви у випадку, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписаний або підписаний особою, яка не має права його підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Відповідно до статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.
Згідно з частиною 3 статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Статус прокурора визначено у статті 15 Закону № 1697-VII, частиною другою якої передбачено також, що прокурори в Україні мають єдиний статус незалежно від місця прокуратури в системі прокуратури України чи адміністративної посади, яку прокурор обіймає в прокуратурі.
Частиною 1 ст. 23 Закону № 1697-VII визначено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону № 1697-VII право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Отже, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 5 КАС України, до суду можуть звертатися в інтересах інших осіб особи, яким надано таке право, перший заступник керівника окружної прокуратури уповноважений звертатися до адміністративного суду з позовною заявою так як таке право йому прямо надано ч. 1 ст. 24 Закону № 1697-VII.
У відповідності до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев'ятою статті 266 цього Кодексу.
Таким чином, Кодекс адміністративного судочинства України та Закон №1697-VII розрізняють випадки, коли прокуратура діє як самостійний учасник справи і коли прокуратура діє як представник інтересів держави.
Так, у першому випадку в суді забезпечується представництво інтересів самої прокуратури через інститут самопредставництва або представництва.
В другому випадку прокуратура діє як представник і тоді застосуванню підлягають правила частини третьої статті 53 КАС України та частина перша статті 24 Закону №1697-VII.
Аналогічний висновок сформовано в постанові судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 13.06.2023 у справі № 580/8729/21.
Відповідно до пункту 3 частини четвертої ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Колегія суддів звертає увагу, що наявність адміністративної процесуальної дієздатності прокурора не ставиться в залежність від наявності зареєстрованої юридичної особи відповідної прокуратури. Відсутність відомостей про Шевченківську окружну прокуратуру в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України не позбавляє права першого заступника керівника окружної прокуратури як особу, що має статус прокурора мати адміністративно процесуальну дієздатність.
З матеріалів справи вбачається, що позовна заява подана та підписана першим заступником керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Києва Вігірінською Олександрою, що відповідає вимогам частини третьої статті 53 КАС України та частини першої статті 24 Закону №1697-VII.
Факт того, що Вігірінська Олександра є першим заступником керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Києва підтверджується даними з відкритих джерел, зокрема, сайту Шевченківської окружної прокуратури міста Києва (https://kyiv.gp.gov.ua/ua/rprin.html?_m=publications&_t=rec&id=117602).
За таких обставин, висновки судів попередніх інстанцій про те, що позовна заява підписана особою, яка не мала права її підписувати, ґрунтуються на неправильному застосуванні норм права.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 02 квітня 2024 року у справі № 560/15243/23.
Таким чином, колегія суддів вважає, що ухвала Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 07 травня 2024 року про повернення позовної заяви у справі №320/18770/24 на підставі пункту 3 частини 4 статті 169 КАС України є протиправною та прийнята судом з порушенням норм процесуального права.
Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що, повертаючи позовну заяву, судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи та зміст позовних вимог, що є наслідком задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали Київського окружного адміністративного суду від 07 травня 2024 року як такої, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направленню справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Києва Коваленка Юрія Олександровича задовольнити.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 07 травня 2024 року скасувати, а справу за адміністративним позовом заступника керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави до Міністерства культури та інформаційної політики України, третя особа: Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії направити до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.
Суддя-доповідач: Бужак Н.П.
Судді: Костюк Л.О.
Кобаль М.І.