Справа № 320/11658/24
09 вересня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Бужак Н. П.
Суддів: Костюк Л.О., Кобаля М.І.
За участю секретаря: Конченко Н.М.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 червня 2024 року, суддя Лисенко В.І., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Київській області, в якому просив:
- визнати протиправною відмову Головного управління Національної поліції в Київській області у зарахуванні пільгової вислуги років ОСОБА_1 до його календарної вислуги років;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Київській області здійснити перерахунок та зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в поліції та календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчисленні у кількості 10 років 04 місяці 17 днів.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю дій відповідача щодо відмови позивачу у здійсненні перерахунку та зарахуванні до календарної вислуги років, яка дає право на призначення позивачу пенсії, вислугу в пільговому обчисленні.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 05 червня 2024 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправною відмову Головного управління Національної поліції в Київській області у зарахуванні пільгової вислуги років ОСОБА_1 до його календарної вислуги років.
Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Київській області (код ЄДРПОУ - 40108616, вул.Володимирська, 15, м.Київ, 01601) здійснити перерахунок та зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до стажу служби в поліції та календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчисленні у кількості 10 років 04 місяці 17 днів.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Головне управління Національної поліції в Київській області звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.
Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційну скаргу подано на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.
В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов'язкова.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорту.
Позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням учасника бойових дій, та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
Позивач проходив службу в органах внутрішніх справ з 26.07.2002 по 06.11.2015, в органах поліції з 07.11.2015 по теперішній час, що сторонами визнається.
Відповідно до Витягу з послужного списку особової справи позивач проходив наступну службу:
- 05.08.2002 - 03.07.2006 - курсант Луганської академії внутрішніх справ 10-річчя незалежності України (Наказ ЛАВС МВС імені від 26.07.2002 № 43 о/с);
- 03.07.2006-29.09.2006 - слідчий відділення розслідування тяжких злочинів по лінії карного розшуку слідчого України в відділу Сєвєродонецького міського відділу Луганській області УМВС України в Луганській області (Наказ УМВС від 15.08.2006 №248 о/с);
- 29.09.2006 - 15.11.2007 - слідчий відділення розслідування злочинів пов'язаних з незаконним обігом наркотиків України в слідчого відділу Жовтневого районного відділу Луганського міського управління УМВС України в Луганській області (Наказ УМВС України від 29.09.2006 № 298 о/с);
- 15.11.2007 - 30.12.2008 - слідчий відділення розслідування злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотиків слідчого відділу Жовтневого районного Луганській області відділу Луганського міського управління (призначається на посаду у зв'язку з реорганізацією штатів) (Наказ УМВС України в Луганській області від 15.11.2007 № 486 о/с);
- 30.12.2008 - 25.04.2010 - слідчий відділення розслідування злочинів пов'язаних з незаконним обігом наркотиків слідчого відділу Жовтневого районного відділу Луганського міського управління ГУМВС України в Луганській області (призначається на посаду у зв'язку з реорганізацією штатів) (Наказ ГУМВС України в Луганській області від 30.12.2008 № 430 о/с);
- 25.04.2010 - 31.08.2010 - слідчий відділення розслідування злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотиків слідчого відділу Жовтневого районного відділу Луганського міського управління УМВС України в Луганській області (призначається на посаду у зв'язку з реорганізацією штатів) (Наказ УМВС України в Луганській області від 30.04.2010 № 166 о/с;
- 31.08.2010 - 15.09.2011 - оперуповноважений відділу боротьби 3 торгівлею людьми управління боротьби зі злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми УМВС України в Луганській області (Наказ УМВС України в Луганській області від 31.08.2010 № 368 о/с);
- 15.09.2011 - 08.02.2012 - оперуповноважений сектору карного розшуку Лутугинського районного відділу УМВС України в Луганській області (призначається на посаду у зв'язку з скороченням штатів) (Наказ УМВС України в Луганській області від 23.09.2011 № 331 о/с);
- 08.02.2012 - 22.08.2012 - оперуповноважений сектору карного розшуку Лутугинського районного відділу ГУМВС України у Луганській області (призначається на посаду у зв'язку з реорганізацією штатів) (Наказ ГУМВС України у Луганській області від 14.02.2012 № 94 о/с дск);
- 22.08.2012 - 02.09.2013 - оперуповноважений відділу розкриття злочинів проти особи управління карного розшуку ГУМВС України у Луганській області (Наказ ГУМВС України у Луганській області від 22.08.2012 № 281 о/с дск);
- 02.09.2013 - 06.11.2015 - старший оперуповноважений відділу розкриття майнових злочинів управління карного розшуку ГУМВС України у Луганській області (Наказ ГУМВС України у Луганській області від 02.09.2013 № 329 о/с дск);
- 06.11.2015 згідно з пунктом 9 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію» та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС звільнений в запас Збройних Сил за пунктом «з» статті 64 (у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації). Підстава: наказ ГУМВС України у Луганській області від 06.11.2015 № 399 о/с;
- 07.11.2015 - 26.12.2016 - старший оперуповноважений кримінальної поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області (Наказ ГУНП в Луганській області від 07.11.2015 № 8 о/с);
- 26.12.2016 - 05.02.2020 - старший оперуповноважений відділу розшуку злочинців і зниклих громадян Управління карного розшуку Головного управління Національної поліції в Луганській області (призначається у зв'язку з організаційно-штатними змінами) (Наказ ГУНП в Луганській області від 26.12.2016 № 883 о/с);
- 05.02.2020 - 19.09.2022 - заступник начальника відділу розшуку злочинців і зниклих громадян управління карного розшуку Головного управління Національної поліції в Луганській області (Наказ ГУНП в Луганській області від 05.02.2020 № 114 о/с);
- 19.09.2020 по теперішній час - заступник начальника відділу підтримки управління головної інспекції Головного управління Національної поліції в Київській області (Наказ ГУНП в Київській області від 23.09.2022 № 157 о/с).
Відповідно до довідки ГУ НП в Луганській області від 24.10.2022 №А-644 позивач у періоди з 01.03.2019 по 31.03.2019, з 01.04.2019 по 30.04.2019, з 01.05.2019 по 31.05.2019, з 01.02.2020 по 29.02.2020, з 01.03.2020 по 31.03.2020, з 01.04.2020 по 30.04.2020, з 01.08.2020 по 31.08.2020, з 01.09.2020 по 30.09.2020, з 01.02.2021 по 28.02.2021, з 01.05.2021 по 31.05.2021, з 01.08.2021 по 31.08.2021, з 01.09.2021 по 30.09.2021, з 01.11.2021 по 30.11.2021, з 01.12.2021 по 31.12.2021 брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській області, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів на території Луганської області на підставі наказів Командувача об'єднаних сил Міністерства оборони України (по стройовій частині) від 05.03.2019 №55/дск. від 06.03.2019 №56/дск, від 01.04.2019 №78/дск, від 02.04.2019 №79/дск, від 07.05.2019 №108/дск, від 08.06.2019 №139/дск, від 03.02.2020 №31/дск, від 14.03.2020 №68/дск, від 28.03.2020 №80дск, від 06.05.2020 №112/дск, від 14.08.2020 №200/дск, від 12.09.2020 №227/дск, від 16.10.2020 №259/дск, від 22.02.2021 № 50/дек, від 25.03.2021 №78/дск, від 18.05.2021 №124/дск, від 12.06.2021 №148/дск, від 07.08.2021 № 200/дск, від 30.09.2021 №245/дск, віл 18.10.2021 № 259 дск, від 11.11.2021 № 282/дск, від 11.12.2021 № 310 дск.
Також, відповідно до довідки ГУ НП в Луганській області від 24.10.2022 №А-645 позивач у періоди з 07.07.2014 по 07.11.2015, з 07.11.2015 по 30.04.2018 безпосередньо брав участь в Антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення Антитерористичної операції на території Луганської області на підставі наказів першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) (по стройовій частині) від 12.12.2014 №97, від 17.11.2015 №321, від 07.12.2015 №341, від 30.04.2018 №120 дск.
Станом на теперішній час позивач продовжує службу в Національній поліції України.
03.08.2023 позивач звернувся до відповідача з рапортом про надання відомостей про період проходження служби в органах МВС України та Національної поліції України, у тому числі які зараховуються на пільгових умовах із зазначенням вислуги у календарному періоді та пільговому (з урахуванням займаних на той час посад і підстав зарахування періоду до пільгового) з урахуванням відомостей зазначених в довідці про безпосередню участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення виданої ГУНП в Луганській області від 21Л 0.2022 № А-644 та відомостей зазначених в довідці про безпосередню участь особи в Антитерористичній операції, забезпечення її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України виданої ГУНП в Луганській області від 21.10.2022 № А-645.
Розглянувши рапорт позивача, ГУ НП в Київській області повідомив позивача листом від 22.08.2023 №1584/109/12 про те, що станом на 15.08.2023: календарна вислуга років за час проходження служби в органах внутрішніх справ та Національній поліції складає 21 рік 00 місяців 11 днів; вислуга років на пільгових умовах за час проходження служби в органах внутрішніх справ та Національній поліції - 10 років 04 місяці 17 днів.
Також проінформовано про те, що період проходження служби у підрозділах карного розшуку в органах внутрішніх справ з 31 серпня 2010 року по 27 липня 2011 року підлягає зарахуванню до вислуги років на пільгових умовах, який обчислюється з розрахунку один місяць служби за півтора місяця, на підставі постанов Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 та від 16.11.2001 № 1497, та наказу МВС України від 29.07.2008 № 361; період проходження служби в зоні проведення Антитерористичної операції із 07 липня 2014 року по 06 листопада 2015 року та із 07 листопада 2015 року по 30 квітня 2018 року підлягає зарахуванню до вислуги років на пільгових умовах, який обчислюється з розрахунку один місяць служби за три місяця, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 та довідки Головного управління Національної поліції в Луганській області від 21.10.2022 № А-645; період проходження служби під час здійснення заходів із забезпеченні національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганських областях з 01 березня 2019 року по 31 травня 2019 року, з 01 лютого 2020 року по 30 квітня 2020 року, з 01 серпня 2020 року по 30 вересня 2020 року, з 01 лютого 2021 року по 28 лютого 2021 року, з 01 травня 2021 року по 31 травня 2021 року, з 01 серпня 2021 року по 30 вересня 2021 року та з 01 листопада 2021 року по 31 грудня 2021 року підлягає зарахуванню до вислуги років на пільгових умовах, який обчислюється з розрахунку один місяць служби за три місяця, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 та довідки Головного управління Національної поліції в Луганській області від 21.10.2022 №А-644.
25.08.2023 позивач звернувся до відповідача з рапортом, у якому просив зарахувати до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу років у пільговому обчисленні у загальній кількості 10 років 4 місяці 17 днів; здійснити перерахунок календарної вислуги років із зарахуванням до неї періоду пільгової вислуги років та здійснити перерахунок стажу служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, із зарахуванням періоду пільгової вислуги років та встановити надбавку за стажем служби в поліції із урахуванням періоду пільгової вислуги років.
Листом від 20.09.2023 №1773/109/12 ГУ НП в Київській області відмовило позивачу у зарахуванні до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, пільгової вислуги років. Також, відповідач послався на можливість такого обчислення лише при призначенні пенсії за наявності необхідної календарної вислуги років.
Вважаючи відмову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які проходили службу, зокрема в органах внутрішніх справ, Національній поліції є, зокрема Закон «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992 (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Згідно преамбули Закону № 2262-XII цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.
Стаття 17-1 Закону №2262-ХІІ передбачає, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначених вимог Закону №2262-ХІІ Кабінетом Міністрів України затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей (Постанова від 17.07.1992 №393).
Відповідно до абз. 3 п.1 Порядку № 393 установлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» до вислуги років зараховуються служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду.
Згідно з абзацом двадцять шостим підпункту «в» пункту 3 Порядку № 393 (у редакції, чинній до внесення змін до пункту 3 постановою Кабінету Міністрів України від 20.07.2011 № 780 «Про внесення змін до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» (далі Постанова № 780) до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: один місяць служби за півтора місяця час проходження служби особами начальницького складу органів внутрішніх справ на посадах дільничих, старших дільничих інспекторів міліції та працівників підрозділів з керівництва дільничими інспекторами міліції (крім центрального апарату Міністерства внутрішніх справ).
Відповідно до абзацу другого пункту 1 Постанови № 780 до пункту 3 Постанови № 393 внесено такі зміни: абзаци двадцять четвертий, двадцять шостий, двадцять сьомий і двадцять дев'ятий підпункту «в» виключено.
Пунктом 2 Постанови № 780 установлено, що вислуга років осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, яка була обчислена до прийняття цієї постанови, перегляду не підлягає.
Постанова № 780 набрала чинність 27.07.2011.
Як убачається із матеріалів справи, 03.08.2023 позивач звернувся до відповідача з рапортом про надання відомостей про період проходження служби в органах МВС України та Національної поліції України, у тому числі які зараховуються на пільгових умовах із зазначенням вислуги у календарному періоді та пільговому (з урахуванням займаних на той час посад і підстав зарахування періоду до пільгового) з урахуванням відомостей зазначених в довідці про безпосередню участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення виданої ГУНП в Луганській області від 21Л 0.2022 № А-644 та відомостей зазначених в довідці про безпосередню участь особи в Антитерористичній операції, забезпечення її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України виданої ГУНП в Луганській області від 21.10.2022 № А-645.
Розглянувши рапорт позивача, ГУ НП в Київській області повідомив позивача листом від 22.08.2023 №1584/109/12 про те, що станом на 15.08.2023: календарна вислуга років за час проходження служби в органах внутрішніх справ та Національній поліції складає 21 рік 00 місяців 11 днів; вислуга років на пільгових умовах за час проходження служби в органах внутрішніх справ та Національній поліції - 10 років 04 місяці 17 днів.
Також проінформовано про те, що період проходження служби у підрозділах карного розшуку в органах внутрішніх справ з 31 серпня 2010 року по 27 липня 2011 року підлягає зарахуванню до вислуги років на пільгових умовах, який обчислюється з розрахунку один місяць служби за півтора місяця, на підставі постанов Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 та від 16.11.2001 № 1497, та наказу МВС України від 29.07.2008 № 361; період проходження служби в зоні проведення Антитерористичної операції із 07 липня 2014 року по 06 листопада 2015 року та із 07 листопада 2015 року по 30 квітня 2018 року підлягає зарахуванню до вислуги років на пільгових умовах, який обчислюється з розрахунку один місяць служби за три місяця, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 та довідки Головного управління Національної поліції в Луганській області від 21.10.2022 № А-645; період проходження служби під час здійснення заходів із забезпеченні національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганських областях з 01 березня 2019 року по 31 травня 2019 року, з 01 лютого 2020 року по 30 квітня 2020 року, з 01 серпня 2020 року по 30 вересня 2020 року, з 01 лютого 2021 року по 28 лютого 2021 року, з 01 травня 2021 року по 31 травня 2021 року, з 01 серпня 2021 року по 30 вересня 2021 року та з 01 листопада 2021 року по 31 грудня 2021 року підлягає зарахуванню до вислуги років на пільгових умовах, який обчислюється з розрахунку один місяць служби за три місяця, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 та довідки Головного управління Національної поліції в Луганській області від 21.10.2022 №А-644.
Також 25.08.2023 позивач звернувся до відповідача з рапортом, у якому просив зарахувати до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу років у пільговому обчисленні у загальній кількості 10 років 4 місяці 17 днів; здійснити перерахунок календарної вислуги років із зарахуванням до неї періоду пільгової вислуги років та здійснити перерахунок стажу служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, із зарахуванням періоду пільгової вислуги років та встановити надбавку за стажем служби в поліції із урахуванням періоду пільгової вислуги років.
Листом від 20.09.2023 №1773/109/12 ГУ НП в Київській області відмовило позивачу у зарахуванні до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, пільгової вислуги років. Також, відповідач послався на можливість такого обчислення лише при призначенні пенсії за наявності необхідної календарної вислуги років.
Разом з тим, правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначається Законом України «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII).
Частиною першою статті 78 Закону № 580-VIII стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
Відповідно до частини другої цієї статті 78 Закону № 580-VIII до стажу служби в поліції зараховуються:
1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду;
2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту;
3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду;
4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції;
5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони;
6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.
Так, частиною третьою статті 78 Закону № 580-VIII встановлено, що під час обчислення стажу служби в поліції враховуються тільки повні роки вислуги років без округлення фактичного розміру вислуги років у бік збільшення.
У постанові від 03.03.2021 у справі № 805/3923/18-а Верховний Суд у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду відступив від правових висновків, викладених, зокрема, у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19.09.2018 у справі № 725/1959/17, від 27.03.2018 у справі №295/6301/17, і з метою приведення судової практики до єдиного тлумачення та застосування норм Закону №2262-XII у частині призначення пенсії за вислугу років, дійшов висновку, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу, є Закон № 2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою № 393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов'язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.
Таким чином, у справі № 805/3923/18-а Верховний Суд прийшов до висновків, що для набуття права на призначення пенсії за вислугу років на підставі Закону № 2262-XII, враховується як календарна, так і пільгова вислуга років в сукупності.
Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 27.06.2018 у справі № 750/9775/16-а, де зазначено, що до актів правового регулювання умов і порядку призначення пенсій за вислугу років належать і ті правові акти, які передбачають пільгове (кратне) обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи, що дає право на призначення й отримання різних видів пенсій та соціального забезпечення.
Ця позиція поширюється як на працюючих поліцейських для цілей обрахунку вислуги років, яка дає право на призначення пенсії згідно Закону № 2262-XII, враховуючи пільгове нарахування стажу, так і на звільнених зі служби в поліції з цією ж метою.
Разом з тим, Постанова № 393 не є нормативним актом в розумінні частини четвертої статті 78 Закону № 580-VIII, яка визначає правила обчислення вислуги років для встановлення надбавки за вислугу років під час проходження служби в поліції, оскільки вона прийнята на виконання Закону № 2262-XII, а її положення визначають виключно умови призначення пенсій за вислугу років та порядок обчислення вислуги років для її призначення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом в постанові від 22.02.2023 у справі №320/12166/20.
У даному випадку, положення пунктів 1, 3 Постанови № 393 не регулюють питання, передбачені частиною другої статті 78 Закону № 580-VIII щодо обчислення стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років.
Водночас спірні правовідносини пов'язані із зарахуванням до стажу служби в поліції вислуги років на пільгових умовах працюючому поліцейському, який продовжує службу в поліції.
При цьому, з матеріалів справи не вбачається, що позивач звертався до відповідача із заявою про оформлення та подання документів для призначення пенсії за вислугу років із зарахуванням пільгового стажу.
Таким чином, оскільки питання призначення пенсії позивачу вирішуватиметься під час його звільнення зі служби в поліції, тому зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та зарахувати позивачу до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу років в пільговому обчисленні, має передчасний характер.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21 грудня 2023 року у справі № 600/2632/22-а.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшо висновку, що відповідачем безпідставно відмовив позивачу у перерахунку та зарахуванні позивачу до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчисленні, сформовану за періоди з 31 серпня 2010 року по 27 липня 2011 року - з розрахунку один місяць служби за півтора місяця, на підставі постанов Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 та від 16.11.2001 № 1497, та наказу МВС України від 29.07.2008 № 361; з 07 липня 2014 року по 06 листопада 2015 року та із 07 листопада 2015 року по 30 квітня 2018 року - з розрахунку один місяць служби за три місяця, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 та довідки Головного управління Національної поліції в Луганській області від 21.10.2022 № А-645; з 01 березня 2019 року по 31 травня 2019 року, з 01 лютого 2020 року по 30 квітня 2020 року, з 01 серпня 2020 року по 30 вересня 2020 року, з 01 лютого 2021 року по 28 лютого 2021 року, з 01 травня 2021 року по 31 травня 2021 року, з 01 серпня 2021 року по 30 вересня 2021 року та з 01 листопада 2021 року по 31 грудня 2021 року - з розрахунку один місяць служби за три місяця, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 та довідки Головного управління Національної поліції в Луганській області від 21.10.2022 №А-644, у в загальній кількості 10 років, 04 місяці, 17 днів, чим порушив права та законні інтереси позивача.
Таких висновків суд першої дійшов посилаючись на положення Закону № 2262-XII та Постанови № 393, згідно яких вказаний стаж має бути врахований до стажу служби в поліції в цілях застосування частини другої статті 78 Закону № 580-VIII.
Водночас, ураховуючи позицію Верховного Суду, викладену у справі №320/12166/20 щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції помилково вдався до аналізу норм, що регулюють умови призначення пенсій за вислугу років та порядок обчислення вислуги років для її призначення (Закон № 2262-XII, Постанова №393) у контексті права позивача на зарахування на пільгових умовах вислуги років для цілей встановлення йому надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, передбачених статтею 78 Закону № 580-VIII.
Таким чином суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав для зобов'язання відповідача здійснити відповідно до Постанови № 393 перерахунок вислуги років працюючому поліцейському у пільговому обчисленні та зарахувати його до стажу служби в поліції, визначеному у частині другій статті 78 Закону № 580-VIII.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20 березня 2024 року у справі № 640/7421/21.
Колегія суддів при розгляді апеляційної скарги вказує на імперативні приписи ч. 5 ст. 242 КАС України, якими передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на вищевикладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому таке рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення та ухвалити нове судове рішення.
Відповідно до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю та ухвалення нового рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області задовольнити.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 червня 2024 року скасувати та ухвалити у справі нове судове рішення, яким відмовити повністю у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.
Суддя-доповідач: Бужак Н.П.
Судді: Костюк Л.О.
Кобаль М.І.