Справа № 758/15994/19
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/7327/2024
28 серпня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів
судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Болотова Є.В.,
суддів: Кулікової С.В., Музичко С.Г.,
при секретарі Даньшиній І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 , про визнання договору про надання послуг розірваним та стягнення коштів,
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 на рішення Подільського районного суду міста Києва від 22 жовтня 2021 року, ухваленого під головуванням судді Гребенюка В.В.,-
встановив:
У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду із названим позовом.
Позивач просила: визнати розірваним договір про надання послуг, укладений між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 ; стягнути з ФОП ОСОБА_2 сплачені кошти у розмірі 65 600 грн 00 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем та відповідачем укладено договір про надання послуг. Відповідач взяв на себе зобов'язання надавати ОСОБА_1 послуги, які цікавлять позивача, включаючи, але не обмежуючись наданням консультацій, роз'яснень письмових або усних, з можливістю знімати копії з документів, робити із них викопіювання, що стосується порушеного питання, в тому числі і інформацію що містить персональні дані.
Позивачем сплачено відповідачу за надання послуг грошові кошти у розмірі 65 600 грн 00 коп.
ОСОБА_1 зверталася до відповідача із вимогою виконати взяті на себе зобов'язання, відповідач зобов'язання не виконав.
У жовтні 2019 року позивач звернулась до відповідача із претензією та повідомила, що відмовляється від укладеного договору та вимагала повернення сплачених коштів.
Відповідь на вказанупретензію ОСОБА_1 не отримала.
Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 22 жовтня 2021 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
У відзиві на апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_2 заперечив щодо вимог апеляційної скарги.
У судовому засіданні представник ОСОБА_1 вимоги апеляційної скарги підтримав.
Від ФОП ОСОБА_2 надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги без його участі.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника ОСОБА_1 , перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 не доведено належними та достатніми доказами факт невиконання відповідачем його обов'язків за договором.
Висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Встановлено, що 04 вересня 2019 року між позивачем та відповідачем укладено договір про надання послуг.
ФОП ОСОБА_2 взяв на себе зобов'язання надавати ОСОБА_1 послуги, які цікавлять позивача, включаючи, але не обмежуючись наданням консультацій, роз'яснень письмових або усних, з можливістю знімати копії з документів, робити із них викопіювання, що стосується порушеного питання, в тому числі і інформацію що містить персональні дані.
Позивачем сплачено відповідачу за надання послуг грошові кошти у розмірі 65 600 грн 00 коп.
ОСОБА_1 зверталася до відповідача із вимогою виконати взяті на себе зобов'язання, відповідач зобов'язання не виконав.
У жовтні 2019 року позивач звернулась до відповідача із претензією та повідомила, що відмовляється від укладеного договору та вимагала повернення сплачених коштів.
Обгрунтовуючи позовну заяву, ОСОБА_1 вказала, що відповідь від ФОП ОСОБА_2 на вказану претензію не отримала. Відмовляється від умов укладеного договору та вимагає повернення сплачених позивачем коштів у розмірі 65 600 грн 00 коп.
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно до ст. 615 ЦК України, у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 653 ЦК України у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.
За ст. 907 ЦК України, договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.
Так, до позовної заяви долучено договір про надання послуг № КПКДК-10 від 04 вересня 2019 року, укладений між ОСОБА_1 та відповідачем.
Відповідно до п. 1.1. вказаного договору, відповідач, протягом дії цього договору, взяв на себе зобов'язання надавати позивачу послуги, які цікавлять позивача, включаючи, але не обмежуючись наданням консультацій, роз'яснень письмових або усних, з можливістю знімати копії з документів, робити із них викопіювання, що стосується порушеного питання, в тому числі і інформацію що містить персональні дані. Обсяг послуг за договором зазначається в протоколах погодження завдань або в додаткових угодах.
Згідно із п. 1.1. протоколу № ПР-КПКДК-10, ФОП ОСОБА_2 прийняв на себе зобов'язання з надання послуг комерційної діяльності та керування, що включають надання консультаційних послуг, управлінської та організаційної підтримки з питань керування, корпоративного стратегічного й оперативного планування, визначення напрямів розвитку бізнесу, управління змінами, зниження собівартості та інших фінансових питань, маркетингових цілей і політики, кадрової політики, стратегії виплат компенсацій і пенсій, планування виробництва та контролю. Надання комерційних послуг може включати консультування, управлінську й організаційну підтримку відносно: проектування методики бухгалтерського обліку та правил, програм ведення звітності, процедур контролю виконання кошторису; консультування та підтримки у сфері планування, організаційних заходів, забезпечення ефективності та контролю, інформації з питань управління тощо.
Так, звертаючись до суду, ОСОБА_1 вказувала, що відповідач не починав виконувати взяті на себе зобов'язання.
Разом з тим, із долученого до матеріалів справи договору та протоколу погодження завдань та договірної ціни неможливо встановити який обов'язок виник у надавача послуг, в які строки він мав його виконати, чим має бути підтверджено виконання умов договору.
Зі змісту укладеного договору неможливо встановити перелік послуг, а також відповідальність ФОП ОСОБА_2 за ненадання таких послуг.
Пункт договору 1.1., який визначає предмет договору, не конкретизує послуги, які має надати ФОП ОСОБА_2 , а носить абстрактний характер.
Також, у договорі відсутній пункт, який би конкретизував які саме дії відповідача підтверджували б виконання чи невиконання ним умов договору.
Враховуючи такий зміст та умови оспорюваного правочину, не вбачається можливим встановити чи розпочав відповідач виконання взятих на себе зобов'язань відповідно до умов укладеного договору.
Відтак, висновок суду першої інстанції щодо недоведеності позивачем належними та достатніми доказами факту невиконання відповідачем його обов'язків є обґрунтованим.
Доводи апеляційної скарги про те, що сам факт звернення ОСОБА_1 до відповідача із претензією та відсутність підписання актів приймання-передачі послуг є порушенням зобов'язання, колегія суддів оцінює критично, оскільки в матеріалах справи відсутні докази невиконання відповідачем зобов'язань за умовами укладеного договору.
Інші доводи апеляційної скарги також не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального або неправильне застосування норм процесуального права.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду від 21 вересня 2023 року ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, відтак підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги немає.
Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Подільського районного суду міста Києва від 21 вересня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення.
Повний текст складено 10 вересня 2024 року.
Суддя-доповідач Є.В. Болотов
Судді: С.В. Кулікова
С.Г. Музичко