про повернення позовної заяви
09 вересня 2024 рокум. ПолтаваСправа № 440/10452/24
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Шевяков І.С., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Міністерства оборони України в особі Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців ЗСУ та членів їх сімей жилими приміщеннями, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Полтава про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства оборони України в особі Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців ЗСУ та членів їх сімей жилими приміщеннями, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Полтава в якій просить:
1) визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України в особі Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сили України та членів їх сімей жилими приміщеннями, оформлене протоколом від 16.11.2022 року №142 щодо надання рекомендацій командирам військових частин та керівників організацій (згідно розрахунку) подавати до КЕВ пропзиції щодо надання житла для постійного проживання шляхом виключення зі службового житла для постійного проживання лише членам сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти на підставі рішення заступника Міністра оборони України №12551/3/5 від 04.11.2022;
2) визнати протиправною бездіяльність Квартирно-експлуатаційного відділу м. Полтава щодо непідготовки і ненаправлення документів та матеріалів облікової справи головного сержанта ВЧ НОМЕР_1 майстра - сержанта ОСОБА_1 на розгляд Комісії з контролю за розподілом житла у Збройних Силах України та зобов'язати у відповідності до вимог пунктів 3-7 розділу VII Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністра оборони України №380 від 31.07.2018, підготувати список надання головному сержанту ВЧ НОМЕР_1 майстру - сержанту ОСОБА_1 житлової площі для постійного проживання, який разом з обліковою справою військовослужбовця, витягом із наказу командира військової частини, копією протоколу засідання житлової комісії військової частини направити до ІНФОРМАЦІЯ_1 ) для узагальнення та внесення на розгляд Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями;
3) зобов'язати Міністерство оборони України в особі Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями розглянути облікову справу головного сержанта ВЧ НОМЕР_1 майстра - сержанта ОСОБА_1 та погодити його пропозицію про надання для постійного проживання із зняттям з квартирного обліку квартири за адресою: АДРЕСА_1 з урахуванням висновків суду у цьому рішенні.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд повертає її позивачу, виходячи із такого.
У силу положень статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Згідно пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
При цьому статтею 27 Кодексу адміністративного судочинства України визначена виключна підсудність адміністративних справ.
Так, за приписами частини першої статті 27 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративні справи з приводу оскарження нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України чи іншого суб'єкта владних повноважень, повноваження якого поширюються на всю територію України, крім випадків, визначених цим Кодексом, адміністративні справи з приводу оскарження рішень Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель та рішень у сфері державної допомоги суб'єктам господарювання, адміністративні справи за позовом Антимонопольного комітету України у сфері державної допомоги суб'єктам господарювання, адміністративні справи, відповідачем у яких є дипломатичне представництво чи консульська установа України, їх посадова чи службова особа, а також адміністративні справи про оскарження актів, дій чи бездіяльності органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, та про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії, про заборону (примусовий розпуск, ліквідацію) політичної партії вирішуються окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.
Отже адміністративні справи з приводу оскарження, зокрема, нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України чи іншого суб'єкта владних повноважень, повноваження якого поширюються на всю територію України, вирішуються виключно окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.
Згідно вимог адміністративного позову, позивач, зокрема, просить визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України в особі Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сили України та членів їх сімей жилими приміщеннями, оформлене протоколом від 16.11.2022 року №142 щодо надання рекомендацій командирам військових частин та керівників організацій (згідно розрахунку) подавати до КЕВ пропзиції щодо надання житла для постійного проживання шляхом виключення зі службового житла для постійного проживання лише членам сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти на підставі рішення заступника Міністра оборони України №12551/3/5 від 04.11.2022.
Разом із тим, даний документ прийнятий (виданий) уповноваженим на це суб'єктом у визначених законом формі та порядку, який встановлює норми права для неозначеного кола осіб і розрахований на неодноразове застосування, прізвище позивача в зазначеному рішенні відсутнє, відтак, з урахуванням частини першої статті 27 Кодексу адміністративного судочинства України, дана позовна вимога належить до виключної підсудності окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ. На час звернення позивача до суду таким судом визначено Київський окружний адміністративний суд, територіальна юрисдикція якого визначена згідно з Додатком №1 до Указу Президента України від 16.11.2004 №1417/2004 "Про утворення місцевих та апеляційних адміністративних судів, затвердження їх мережі" розповсюджується на територію Київської області та відповідно до Закону України від 13.12.2022 №2825-ІХ "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" на місто Київ.
Разом із тим, інші позовні вимоги, заявлені позивачем (2-3) підсудні Полтавському окружному адміністративному суду.
Таким чином у даній позовній заяві об'єднано позовні вимоги, які підсудні різним судам (Київському окружному адміністративному суду та Полтавському окружному адміністративному суду).
За правилами частини першої статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Водночас відповідно до частини п'ятої статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.
Пунктом 6 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, у яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).
За частиною шостою статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України суд вправі за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог у самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства.
Отже, визначальною умовою для роз'єднання позовних вимог є та обставина, що таке роз'єднання сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства.
Зазначений припис спрямований на те, щоб суб'єкт правовідносин міг з дотриманням принципів адміністративного судочинства і конкретних обставин скористатися правом на судовий захист.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що суд вправі з власної ініціативи до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог у самостійне провадження для забезпечення виконання завдань адміністративного судочинства, тобто, зокрема, для своєчасного вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Проте таке роз'єднання можливе лише у тому випадку, якщо кожна з виділених вимог може бути предметом розгляду у тому суді, який роз'єднав позовні вимоги.
Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 420/3956/20 та ухвалі Верховного Суду від 05.03.2021 у справі №9901/55/21, від 08.05.2023 справа №990/79/23 адміністративне провадження №П/990/79/23.
Оскільки позивачем об'єднано у позовній заяві вимоги, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам, і відсутні законні підстави для їхнього роз'єднання в окремі провадження, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування положень статті 172 КАС України та наявність правових підстав для повернення позовної заяви позивачам на підставі пункту 6 частини четвертої статті 169 КАС України.
Суд роз'яснює та звертає увагу позивача та його представника на право повторного звернення до Полтавського окружного адміністративного суду із позовними вимогами до Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу міста Полтави, а саме:
визнати протиправною бездіяльність Квартирно-експлуатаційного відділу м. Полтава щодо непідготовки і ненаправлення документів та матеріалів облікової справи головного сержанта ВЧ НОМЕР_1 майстра - сержанта ОСОБА_1 на розгляд Комісії з контролю за розподілом житла у Збройних Силах України та зобов'язати у відповідності до вимог пунктів 3-7 розділу VII Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністра оборони України №380 від 31.07.2018, підготувати список надання головному сержанту ВЧ НОМЕР_1 майстру - сержанту ОСОБА_1 житлової площі для постійного проживання, який разом з обліковою справою військовослужбовця, витягом із наказу командира військової частини, копією протоколу засідання житлової комісії військової частини направити до ІНФОРМАЦІЯ_1 ) для узагальнення та внесення на розгляд Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями;
зобов'язати Міністерство оборони України в особі Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями розглянути облікову справу головного сержанта ВЧ НОМЕР_1 майстра - сержанта ОСОБА_1 та погодити його пропозицію про надання для постійного проживання із зняттям з квартирного обліку квартири за адресою: АДРЕСА_1 з урахуванням висновків суду у цьому рішенні.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для повернення позовної заяви ініціатору звернення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 172, 248, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Повернути позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства оборони України в особі Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців ЗСУ та членів їх сімей жилими приміщеннями, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Полтава про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії позивачеві.
Копію ухвали направити позивачу, разом із позовною заявою та доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення судового рішення шляхом подання апеляційної скарги в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.С. Шевяков