Справа № 585/3503/24
Номер провадження 2/585/1004/24
09 вересня 2024 року м.Ромни
Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі:
головуючого судді - Євтюшенкової В.І.,
з участю секретаря судового засідання - Зубко К.В.,
Справа № 585/3503/24, провадження № 2/585/1004/24
Позивач: Акціонерне товариство «Універсал банк»,
відповідач: ОСОБА_1 ,
розглянув у залі судових засідань у порядку спрощеного позовного провадження, у відкритому судовому засіданні справу про стягнення заборгованості.
Представник позивача: Мєшнік Костянтин Ігорович, який діє на підставі довіреності №22-ЮД1 від 08.01.2024.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
АТ «Універсал Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості в сумі 143852,23 грн. та 3028 грн. сплаченого судового збору.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ПАТ «Універсал Банк» запустив проект «monobank», в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам, спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. 29.12.2018 відповідач звернувся до АТ «Універсал Банк» та цього ж дня з метою отримання банківських послуг підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг. Анкета-заява разом з умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. АТ «Універсал Банк» свої зобов'язання за договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі 70000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 . Однак, відповідач у порушення умов вказаного договору не надавав своєчасно АТ «Універсал Банк» грошові кошти для погашення заборгованості за кредитним договором, у зв'язку з чим станом на 26.05.2024 року у нього виникла заборгованість у розмірі 143852,23 грн., яка складається з тіла кредиту у розмірі 143852,23 грн. Добровільно відповідач указану заборгованість не сплачує, тому представник позивача просить суд стягнути з ОСОБА_1 суму боргу та сплачений судовий збір.
Відповідач свою позицію щодо позову не висловив.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
15 серпня 2024 року судом відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Клопотання про інший порядок розгляду справи до суду не надходило.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, у позовній заяві просить про розгляд справи у разі його неявки, за відсутності представника Банку (а.с.3 зворот).
Відповідач у судове засідання не з'явився, про розгляд даної справи в суді повідомлений шляхом публікації оголошення на офіційному веб сайті «Судова влада України» (а.с.48).
Інші процесуальні дії, передбачені п.3 ч.3 ст. 265 ЦПК України судом не застосовувались.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
До позову долучена копія Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг, підписана відповідачем 29.12.2018, в якій міститься прохання останнього про відкриття йому поточного рахунку в гривні на його ім'я, та про встановлення кредитного ліміту на суму, вказану у додатку до умов Договору. Зазначено, що він погоджується з тим, що ця анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг (а.с.12).
До позову долучені Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank в редакції, затвердженій Протоколом Правління №46 від 24.11.2021, які набувають чинності з 27.11.2021, не підписані відповідачем (а.с.13-25).
При цьому Анкета-заява (а.с.12) складена 29.12.2018, тобто на момент її підписання відповідачем долучені Умови і правила обслуговування ще не діяли.
Долучений паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank також не підписаний відповідачем, як і Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача (а.с.28-30, 3 зворот).
У розрахунку заборгованості за Договором б/н від 29.12.2018, укладеного між Універсал Банк та відповідачем вказано, що у відповідача перед позивачем наявна заборгованість, яка станом на 26.05.2024 становить 143852,23 грн. (тіло кредиту) (а.с. 6-11).
Таким чином, між сторонами склалися правовідносини з приводу виконання зобов'язання щодо кредитної заборгованості, які врегульовані нормами Цивільного кодексу України.
Норми права, застосовані судом:
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Стаття 627 ЦК України визначає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності .
Одним з основних принципів цивільного судочинства є змагальність сторін (стаття 12 ЦПК України).
Статтею 81 ЦПК України на сторін покладено обов'язок довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Саме на позивача покладено обов'язок довести суду факт укладення між сторонами кредитного договору та прострочення позичальником зобов'язання, а на відповідача - обов'язок спростувати розмір існуючої заборгованості.
Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно зі статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Мотиви суду.
Суд оцінив за власним переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому їх дослідженні, давши їм оцінку в цілому так і кожному окремо, враховує всі надані докази і вважає, що існують підстави для відмови в задоволенні позову.
Судом встановлено, що 29.12.2018 відповідачем підписано Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, яка містить анкетні дані відповідача, копію його паспорту та РНОКПП, з проханням відкрити поточний рахунок у гривнях на його ім'я. За умовами підписаної Анкети-заяви вона разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписанням анкети-заяви від 29.12.2018 відповідач підтвердив, що він ознайомлений з вказаними документами та отримав їх примірники у мобільному додатку (а.с.12).
При цьому, до позову долучені Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал-Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank (Витяг), які набули чинності з 27.11.2021, тобто через три роки після підписання відповідачем указаної Анкети-заяви (а.с.8-20).
Відповідач фізично не міг ознайомитись з Умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк», які представник позивача долучив до позову, оскільки на момент підписання ним Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг від 29.12.2018 таких Умов і правил у відділеннях АТ «Універсал Банк», не могло було.
Частиною 1 статті 638 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Крім того, відповідно до ч.1 ст.634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У наданій позивачем суду Анкеті-заяві від 29.12.2018, яка підписана відповідачем, сума кредиту і процентна ставка за користування ним не зазначені. Вона містить лише анкетні дані відповідача, контактну інформацію, відомості про майновий стан, трудову діяльність і не містить даних про розмір кредитних коштів, в ній не зазначена погоджена сума/ліміт кредиту, а також відсутні відомості про те, що відповідач отримав платіжну картку та строк дії цієї картки.
Таким чином, суд під час розгляду даної справи за наданими представником позивача документами, позбавлений можливості встановити, на яких умовах укладено кредитний договір сторонами.
До матеріалів справи АТ «Універсал Банк» не надано виписку про рух коштів по картці відповідача, що унеможливлює дослідження судом того факту, що відповідач користувався, а головне в якому об'ємі здійснювалось користування ним кредитними коштами.
До справи не долучено ні довідки про видану відповідачу картку, ні довідки про розмір встановленого на ній ліміту.
Таким чином, суд позбавлений можливості встановити, у якому розмірі відповідач отримав кредит.
На підтвердження розміру заборгованості відповідача перед АТ «Універсал банк» долучено розрахунок заборгованості (а.с.6-11).
Але, долучений до матеріалів справи розрахунок є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків представника позивача і не є правовою підставою для стягнення відповідних сум, що в ньому зазначені та не може слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог позивача до відповідача. Не є належним та допустимим доказом.
Суд зауважує, що розрахунок заборгованості за договором є внутрішнім документом фінансової установи (Висновок Верховного Суду від 13 травня 2020 року ( справа №219/1704/17, провадження №61-1211св19)), а долучений представником позивача розрахунок заборгованості не містить відомостей, що дозволили б суду перевірити, чи передавалися в дійсності кошти позичальнику в кредит.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Верховний Суд 30 січня 2018 року (ВС/КЦС у справі №161/16891/15-ц) дійшов висновку про те, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Між тим, із урахуванням викладеного, на підставі наданих позивачем доказів, суд вбачає, що розмір боргу, заявлений товариством до стягнення, є таким, що не знайшов свого належного та допустимого підтвердження за розглядом справи.
В матеріалах справи відсутні первинні бухгалтерські документи на підтвердження перерахування кредитних коштів кредитором на рахунок відповідача.
Зокрема, позивачем не надано суду копію меморіальних ордерів, заяв на видачу готівки, платіжних доручень, виписок по картковому рахунку, належним чином проведеного розрахунку заборгованості, тощо.
Правова позиція щодо первинних документів відображена і в постанові Верховного Суду України від 14.06.2018 в справі №364/737/17, де зазначено, що розрахунок заборгованості не є первинним документом, який підтверджує укладення договору на умовах, які вказані банком у позовній заяві.
З розрахунку, приєднаного до матеріалів справи, взагалі не вбачається, яку суму отримав відповідач від банку і за наявних у справі документів перевірити правильність розміру нарахованої суми боргу неможливо.
При цьому у позовній заяві представник позивача зазначає, що відповідач отримав кредит у розмірі 70000 грн., при цьому в розрахунку заборгованості вказаний борг за наданим тілом кредиту 143852,23 грн.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно ч. 2 ст. 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини, разом з тим, не заявляв клопотання про вжиття заходів забезпечення доказів, та не зазначав про докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою із поважних причин, не подавав клопотання про їх витребування.
Отже, АТ «Універсал Банк» не доведено позов, що є його, а не відповідача, процесуальним обов'язком (статті 12, 13, 81 ЦПК України).
Такий висновок узгоджується із позицією Верховного Суду у постанові від 03 серпня 2022 року у справі № 156/268/21.
Позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням ним процесуальних дій.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2020 року, справа № 755/18920/18.
Таким чином, в ході розгляду справи представником позивача не було доведено факту в якому розмірі видано відповідачу кредитні кошти, а також, відповідно, в якому розмірі кредитом користувався відповідач, не підтверджено наявності заборгованості за кредитом, а долучена до справи Анкета - заява від 29.12.2018 та Витяг з Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг від 24.11.2021, який набув чинності 27.11.2021 не можуть свідчити про укладення сторонами договору на тих умовах, про які заявляє представник позивача у позовній заяві, а тому суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заявлених вимог.
Оскільки позивачу відмовлено у задоволені його позовних вимог в повному обсязі, у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України судові витрати на його користь не відшкодовуються.
Судом також застосовані інші норми процесуального права, а саме: ст.ст. 5, 12, 13,19, 76-81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України.
Суд вирішив:
В задоволенні позову Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складання його повного тексту.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua
Позивач: Акціонерне товариство «Універсал Банк», місцезнаходження: 04114, Україна, м. Київ, вул. Автозаводська, 54 кв. 19, код ЄДРПОУ 21133352.
Представник позивача: Мєшнік Костянтин Ігорович, АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В. І. Євтюшенкова