Справа№ 953/4016/24
н/п 1-кп/953/833/24
"09" вересня 2024 р. м.Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
прокурора - ОСОБА_2 ,
обвинуваченої - ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024221130000312 від 11.02.2024 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Пермь Пермської області Російської Федерації, громадянки України, з повною середньою освітою, незаміжньої, яка має малолітню дитину, 2017 року народження, офіційно не працює, зареєстрована та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України,
11 лютого 2024 року близько 17 години 30 хвилин, більш точний час не встановлений, ОСОБА_3 , перебуваючи біля будинку АДРЕСА_2 , побачила транспортний засіб - мопед марки «YAMAHA GEAR» у кузові білого кольору, 2008 року випуску, номер кузова (шасі, vin - код) НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , що стояв на тротуарі білі під'їзду № 6 вказаного будинку. У цей час у ОСОБА_3 виник умисел, спрямований на незаконне заволодіння вказаним транспортним засобом з метою його подальшого перепродажу.
Так ОСОБА_3 , діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, підійшла до мопеду, оглянула його, після чого, взявшись за кермо мопеду, використовуючи фізичну силу, без запуску двигуна внутрішнього згоряння покотила його в напрямку будинку АДРЕСА_3 з метою його переміщення у інше місто для подальшого перепродажу, тим самим незаконно заволоділа вказаним транспортним засобом, чим спричинила потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду у розмірі 25623 грн 22 коп.
Дії обвинуваченої ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 289 КК України як незаконне заволодіння транспортним засобом.
На підставі ст. 325 КПК України за погодженням із учасниками судового провадження судовий розгляд проведено за відсутності потерпілого ОСОБА_6 , який надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 свою вину у пред'явленому їй обвинуваченні визнала повністю, щиро розкаялася у скоєному, погодилася з кваліфікацією вчиненого діяння та підтвердила обставини, викладені в обвинувальному акті.
Показання ОСОБА_3 не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченою змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності її позиції.
Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_3 винною себе у пред'явленому обвинуваченні визнала повністю, її показання відповідають суті обвинувачення, суд за згодою обвинуваченої та інших учасників кримінального провадження, які вважають підтвердженими наявними в матеріалах кримінального провадження доказами фактичні обставини скоєного: дату, час, місце, спосіб, форму вини і спрямованість умислу, мотив кримінального правопорушення, його наслідки, обставини, які впливають на ступінь і характер відповідальності обвинуваченої, визнає їх доказаними у судовому засіданні і вважає за можливе не досліджувати у повному обсязі докази стосовно цих фактичних обставин кримінального провадження відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинувачуваної, вивченням даних, які характеризують особу обвинуваченої, дослідженням матеріалів експертиз, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.
Перед встановленням такого порядку дослідження доказів суд з'ясував, що сторони кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин, а процесуальні наслідки встановлення такого порядку дослідження доказів у частині обмеження права апеляційного оскарження вказаних обставин їм роз'яснені та зрозумілі. У суду не виникло сумнівів у добровільності позицій сторін.
Сукупність наведених і оцінених судом доказів переконує суд у тому, що ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 1 ст. 289 КК України, тобто незаконне заволодіння транспортним засобом.
Вивченням даних про особу ОСОБА_3 встановлено, що вона раніше не судима, незаміжня, офіційно не працевлаштована, має малолітню дитину 2017 року народження, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченої відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає її щире каяття, яке полягає у тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого нею кримінального правопорушення, у скоєному щиросердечно розкаялася, критично оцінює свою протиправну поведінку, осуджує її та бажає залагодити провину.
Відповідно до ст. 67 КК України обставини, що обтяжують його покарання, відсутні.
Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
При призначенні покарання суд виходить із положень ст.ст. 50, 65 КК України, враховує принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до положень ст. 12 КК України відноситься до нетяжкого злочину, наявність пом'якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин, дані про особу обвинуваченої, яка незаміжня, офіційно не працевлаштована, має на утриманні малолітнього сина, 2017 року народження, її вік та стан здоров'я, репутацію, у зв'язку з чим вважає необхідним і достатнім призначити їй покарання у виді обмеження волі в межах, встановлених санкцією статті Особливої частини Кримінального кодексу України, за якою вона обвинувачується і яке передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення.
При цьому, враховуючи тяжкість вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, наявність пом'якшуючої вину обставини, той факт, що потерпілий жодних претензій до обвинуваченої не має, позицію сторони обвинувачення, яка просила застосувати стосовно обвинуваченої положення ст. 75 КК України і звільнити її від відбування призначеного покарання з випробуванням, а також положення диспозитивності кримінального судочинства, суд вважає за можливе звільнити обвинувачену ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням.
На думку суду, призначена міра покарання надасть можливість обвинуваченій сформувати у своїй свідомості уявлення про неминучість настання відповідальності за можливі вчиненні нею протиправні діяння у майбутньому, що буде в свою чергу достатньою превентивною мірою.
Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024221130000312 від 11.02.2024 стосовно ОСОБА_3 був обраний запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Відповідно до ч. 7 ст. 72 КК України домашній арешт зараховується судом у строк покарання за правилами, передбаченими в частині першій цієї статті, виходячи з такого їх співвідношення - три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.
На підставі ч. 7 ст. 72 КК України у строк відбуття покарання ОСОБА_3 зарахувати строк її тримання під цілодобовим домашнім арештом з 24 квітня 2024 року по 15 травня 2024 року включно з розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.
Цивільний позов не заявлявся.
Питання речових доказів суд вирішує відповідно до положень ст.100 КПК України.
Питання що стягнення процесуальних витрат суд вирішує на підставі ст. 124 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 370, 371, 373, 374, 376, 395 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, та призначити покарання у виді 3 (трьох) років обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Роз'яснити ОСОБА_3 , що якщо засуджена не виконує покладені на неї обов'язки або систематично вчиняє правопорушення, що потягли за собою накладення адміністративних стягнень і свідчать про її небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засуджену для відбування призначеного покарання, при цьому на підставі ч. 5 ст. 72 КК України необхідно буде зарахувати в строк покарання ОСОБА_3 строк її тримання під цілодобовим домашнім арештом з 24 квітня 2024 року по 15 травня 2024 року включно з розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави в особі Національний -науковий центр «Інститут судових експертиз ім.Засл.проф. М.С. Бокаріуса» витрати на залучення експерта для проведення судової товарознавчої експертизи № 1422 у розмірі 6058 грн 24 коп.
Речові докази:
-Мопед «Yamaha Gear», номер кузова НОМЕР_1 , вважати повернутим власнику ОСОБА_6 .
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 349 КПК України, до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 діб з дня його проголошення, а засудженим - в той же строк з моменту отримання копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1