справа №752/12423/15-ц
провадження № 22-ц/824/7022/2024
головуючий у суді І інстанції Мазур Ю.Ю.
3 вересня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Писаної Т.О.
суддів - Приходька К.П., Журби С.О.
за участю секретаря судового засідання - Лащевської Д.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 05 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Головного територіального управління юстиції в м. Києві про визнання права власності на майно в порядку спадкування, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Головного територіального управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, та визнання права власності в порядку спадкування,
У квітні 2016 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 , Головного територіального управління юстиції в м. Києві про визнання права власності на майно в порядку спадкування.
1 серпня 2023 року судом першої інстанції ухвалою закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 5 вересня 2023 року.
В судові засідання, призначені на 5 вересня 2023 року та 5 грудня 2023 року, позивач ОСОБА_1 не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 5 грудня 2023 року позовну заяву залишено без розгляду.
Не погоджуючись із указаною ухвалою ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу та направити справу для подальшого розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що при постановленні оскаржуваної ухвали судом порушено норми процесуального права, неправильно застосовано норми матеріального права.
Вказує, що 5 вересня 2023 року та 5 грудня 2023 року ОСОБА_1 дійсно не була присутня у судових засіданнях, однак обидва рази заздалегідь подавала до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з поважними причинами.
31 травня 2024 року на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Коновала Д.В., в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Вказує, що в своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 не заперечує та підтверджує ту обставину, що вона була відсутня під час розгляду справи у двох судових засіданнях поспіль, заяви про розгляд справи за її відсутності не подавала.
Вважає, що позивач не була позбавлена можливості взяти участь в судових засіданнях за допомогою власних технічних засобів, за межами приміщення суду, а також не була позбавлена можливості знайти представника у м. Києві для участі у судових засіданнях.
У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Коновал Д.В. просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, були належним чином повідомлені про розгляд справи шляхом направлення судової повістки на поштову та електронну адресу, що підтверджується звітом про доставку поштової кореспонденції.
2 вересня 2024 року на адресу Київського апеляційного суду надійшла заява від ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_4 про розгляд справи без їх участі.
На підставі ст. 372 ЦПК України колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності осіб, що не з'явились, оскільки вони належно повідомлені про час та місце розгляду справи, їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи (ч. 1 п. 3 ст. 257 ЦПК України).
Залишаючи позовну заяву без розгляду, місцевий суд виходив з підстав повторної неявки в судове засідання позивача, належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та зазначається самим апелянтом в апеляційній скарзі, належним чином повідомлена про час та дату судових засідань сторона позивача була відсутня підряд в судових засіданнях 5 вересня 2023 року та 5 грудня 2023 року (а.с. 111, 130-131, Т.5).
Так, 1 серпня 2023 року судом першої інстанції ухвалою закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 5 вересня 2023 року про що повідомлено позивачку під підпис, що підтверджується розпискою (а.с. 102, Т.5).
4 вересня 2023 року ОСОБА_1 направила до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із небезпекою щодо життя і здоров'я людини через щоденні сигнали повітряної тривоги, що ускладнюють можливість приїзду до суду її та її представника. Також зазначила у клопотанні, що заперечує щодо проведення судового засідання за її відсутності (а.с. 109, Т.5).
Повідомляючи про причини своєї неявки, позивачкою не надано суду доказів на підтвердження поважності причин неявки.
Як вбачається із протоколу судового засідання від 5 вересня 2023 року, розгляд справи було відкладено на 19 жовтня 2023 року, у зв'язку із поданим позивачем клопотанням (а.с. 111, Т.5).
Відповідно до довідки Голосіївського районного суду міста Києва від 19 жовтня 2023 року, справу було знято з розгляду у зв'язку із розглядом суддею Мазуром Ю.Ю. клопотання слідчого про проведення обшуку (а.с. 121, Т.5), призначено справу до розгляду на 5 грудня 2023 року.
30 листопада 2023 року ОСОБА_1 до суду направлено ідентичне клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із небезпекою щодо життя і здоров'я людини через щоденні сигнали повітряної тривоги, що ускладнюють можливість приїзду до суду її та її представника. Також зазначила у клопотанні, що заперечує щодо проведення судового засідання за її відсутності (а.с. 128, Т.5).
Повідомляючи про причини своєї неявки, позивач не надав суду доказів на підтвердження поважності причин неявки.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Як передбачено ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваними судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно пункту 2 частини 2 статті 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи.
Частина 1 статті 44 ЦПК України визначає, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, в їх системному зв'язку, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові в правосудді. (Рішення Суду у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992 p., (Judgement of ECHR of 16 December 1992 De Geouffre de la Pradelle v. France // Series A N 253- B).
Вказане узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, що викладена в рішенні по справі «Пономарьов проти України» (заява №3236/03), в частині того, що «... сторони в розумінні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (mutatis mutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 року, та «Трух проти України», заява № 50966/99 від 14.10.2003 року).
З цього приводу прецедентними є також рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду, оскільки позивач двічі поспіль не з'явилася в судове засідання, будучи належно повідомленою про час та місце розгляду справи, про що свідчать її клопотання. Поважність причин неявки як 5 вересня 2023 року так і 5 грудня 2023 року нічим не підтверджені.
Посилання позивача на клопотання направлені на адресу суду про відкладення розгляду справи у зв'язку із небезпекою щодо життя і здоров'я людини через щоденні сигнали повітряної тривоги, що ускладнюють можливість приїзду до суду її та її представника не заслуговують на увагу з урахуванням наступного.
Так, відповідно до Рекомендацій Ради суддів України від 2 березня 2022 року, усім судам України рекомендовано по можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через задіяння до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв'язку з небезпекою для життя.
В той же час, як вбачається із відкритих джерел, 5 вересня 2023 року та 5 грудня 2023 року у місті Києві була відсутня повітряна тривога (див.https://kyiv.digital/storage/air-alert/stats.html).
Крім того, посилаючись на неможливість прибуття в судове засідання у зв'язку із небезпекою для життя та проживанням поза межами міста Києва, позивачка не була позбавлена можливості звернутись до суду із клопотання про проведення судового засідання у режимі відео конференції.
Доводи апеляційної скарги про те, що у Рівненському міському суді обмежена кількість судових залів для проведення відео конференції не заслуговують на увагу, оскільки позивач не була позбавлена можливості взяти участь в судових засіданнях за допомогою власних технічних засобів, за межами приміщення суду.
Також позивачка не була позбавлена можливості знайти представника у м. Києві для участі у судових засіданнях, як правильно зазначає відповідач у відзиві.
Доводи апеляційної скарги щодо того, що позивачка не змогла бути присутня у вказаних судових засіданнях через поважні причини не можуть бути прийняті судом, оскільки у разі повторної неявки у судове засідання позов залишається без розгляду незалежно від поважності причин неявки, у разі неподання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності.
В той же час, як вбачається із клопотання про відкладення розгляду справи, позивачка заперечувала проти розгляду справи за її відсутності.
Таким чином, оскільки ухвалу постановлено з додержанням норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її скасування.
Залишення позовних вимог без розгляду не перешкоджає повторному зверненню позивача до суду із такими ж вимогами.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 5 грудня 2023 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий Т.О. Писана
Судді К.П. Приходько
С.О. Журба