05 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 636/265/21
провадження № 61-6360ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сакари Н. Ю. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 10 жовтня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Чугуївська державна нотаріальна контора Харківської області, про визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на спадщину, визнання права власності на 1/3 частку спадкового майна,
У квітні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 10 жовтня 2023 року.
Ухвалою Верховного Суду від 07 травня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху та надано заявнику строк для усунення недоліків для подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення та уточненої касаційної скарги, в якій зазначити підстави касаційного оскарження судових рішень, передбачені статтею 389 ЦПК України, сплати судового збору в розмірі 1 816,00 грн в частині однієї вимоги немайнового характеру, повідомлення про вартість спірного майна (1/3 частки квартири) та сплати судовий збір за вказану вимогу.
У серпні 2024 року до суду касаційної інстанції надійшли матеріали на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 07 травня 2024 року.
Усуваючи недоліки касаційної скарги, заявник подав заяву про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Харківського апеляційного суду від 10 жовтня 2023 року, в якій заявник повторно вказує та наполягає, що копію судового рішення апеляційного суду він вперше отримав 29 березня 2024 року, дізнавшись про його існування з Єдиного державного реєстру судових рішень, оскільки сторона відповідача ввела в оману суд апеляційної інстанції щодо місця його проживання, відповідно, апеляційний суд здійснював його виклик за адресою: АДРЕСА_1 , де він на час апеляційного розгляду справи не проживав, тому Харківський апеляційний суд розглянув справу за відсутності заявника та відомостей про його належне повідомлення.
На підтвердження зазначених обставин заявник додає копію конверта з відміткою «судова повістка», направленого ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . До вказаного конверта прикріплена довідка поштового відділення від 06 жовтня 2023 року про повернення вказаного поштового відправлення з причини «адресат відсутній за вказаною адресою».
Враховуючи, що у касаційній скарзі, яка первісно подана до суду, ОСОБА_1 вказував адресу свого проживання саме: АДРЕСА_1 , така саме адреса вказана на конверті відправника цієї касаційної, тому, очевидно, що заявник, як позивач, звертаючись до суду з позовом, зазначив саме згадану поштову адресу проживання.
У цьому випадку для врахування аргумента заявника, як підставу для поновлення пропущеного строку - неналежне повідомлення про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, ОСОБА_1 мав надати Верховному Суду відомості про повідомлення суду першої та/або апеляційної інстанцій про зміну адреси його місця проживання (перебування, знаходження) чи адреси, на яку йому слід направляти повідомлення щодо розгляду його позову.
За відсутності таких відомостей та встановлених обставин суд касаційної інстанції не приймає до уваги наведену заявником підставу для поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення як таку, що не підтверджена доказами, тому відмовляє у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку.
При цьому, Верховний Суд вкотре наголошує, що за відсутності підтверджуючих доказів поважності причини пропуску строку на касаційне оскарження та матеріалів справи, які витребовуються судом лише після відкриття касаційного провадження у справі, суд касаційної інстанції не має можливості перевірити обставини пропуску процесуального строку.
Ураховуючи безповоротність процесуальної дії у вигляді поновлення пропущеного строку, Верховний Суд не може керуватися високою вірогідністю обставин на користь особи, яка просить вчинити таку процесуальну дію, тому, у цьому випадку, наявність певних обставин має бути підтверджена саме особою, яка клопоче перед судом про поновлення строку.
Також, усуваючи недоліки, ОСОБА_1 подав уточнену касаційну скаргу.
Проте, наведені в касаційній скарзі міркування та доводи не містять посилань на пункти, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, тобто заявник не визначив (не охарактеризував) самостійно підстави касаційного оскарження.
Верховний Суд раніше вже вказував, що не може з власної ініціативи кваліфікувати підстави касаційного оскарження судового рішення відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України, оскільки такий обов'язок покладено саме на заявника, тобто суд касаційної інстанції не має повноважень самостійно відокремлювати ті чи інші підстави касаційного оскарження вважаючи, що так розуміє сам заявник.
Отже, відсутність викладу підстав касаційного оскарження, необґрунтованість цих підстав особою, яка звертається із касаційною скаргою, унеможливлює відкриття касаційного провадження.
Серед іншого, усуваючи недоліки касаційної скарги, ОСОБА_1 долучено квитанцію від 01 серпня 2024 року № 2710-4606-7252-3994 про сплату судового збору в розмірі 2 270,00 грн, розмір якого заявником не обґрунтовано та всупереч змісту ухвали Верховного Суду від 07 травня 2024 року не повідомлено та не надано доказів на підтвердження вартості спірного майна (1/3 частки квартири), що унеможливлює перевірку правильності сплаченого заявником судового збору.
Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається.
У зв'язку з зазначеним вище, Верховний Суд дійшов висновку про те, що вимоги ухвали від 07 травня 2024 року про залишення касаційної скарги без руху заявником не виконано, що перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою і є підставою для визнання касаційної скарги неподаною та повернення її заявнику.
Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись статтями 185, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 10 жовтня 2023 року вважати неподаною та повернути заявнику.
Заявниці надіслати копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами, іншим учасникам справи надіслати копію ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н. Ю. Сакара