Провадження № 11-сс/803/1296/24 Справа № 201/7156/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
29 серпня 2024 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря
судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
підозрюваного ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції)
захисника ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Правобережної окружної прокуратури м. Дніпра на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 червня 2024 року про застосування запобіжного заходу щодо:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, який має дві вищі освіти, є студентом-аспірантом, розлучений, працює фізичною особою-підприємцем, на утриманні перебувають: двоє дітей (14.06.2007 і 22.12.2009 р.н.) та непрацездатна матір з інвалідністю ІІ групи ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), зареєстрований і мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,
підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, -
Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 червня 2024 року частково задоволено клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 та застосовано відносно останнього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 14 серпня 2024 року з визначенням застави у розмірі 192 820 грн.
Слідчий суддя в обґрунтування свого рішення послався на те, що встановлена обґрунтованість підозри та ризики, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на сьогоднішній день існують.
Зазначає, що підозрюваний ОСОБА_7 є молодим чоловіком, стан його здоров'я не потребує додаткового нагляду, він працює офіційно, має тісні соціальні зв'язки, на його утриманні перебувають двоє дітей (14.06.2007 і 22.12.2009 р.н.) та непрацездатна матір з інвалідністю ІІ групи ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), він має дві вищі освіти, є студентом-аспірантом, має чисельні подяки, відзнаки, нагороди, раніше не судимий, приймав участь у захисті Батьківщини від російської агресії, внаслідок чого отримав поранення, а тому підозрюваному можливо визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
Вказує, що відповідно до ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 14.06.2024 ОСОБА_7 було взято під варту в рамках кримінального провадження, в якому йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, із можливістю внесення застави в розмірі 393 640 грн, яка за нього сплачена, а тому ОСОБА_7 вирішить не зникати через побоювання втратити сплачену заставу по обом кримінальним провадженням.
Короткий зміст вимог апеляційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали.
В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що на думку сторони обвинувачення обставини вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення свідчать про застосування насильства під час злочину, а тому ухвала слідчого судді є незаконною, необґрунтованою та підлягає скасуванню.
Вказує, що беручи до уваги розмір визначеної суми застави, підозрюваний з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності та виконання процесуальних рішень може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджаючи встановленню істини по справі, що свідчить про неможливість запобігання даних ризиків. З метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, йому слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави.
Позиції учасників судового провадження.
В судовому засіданні прокурор підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_8 заперечували проти задоволення апеляційної скарги.
Мотиви апеляційного суду.
Заслухавши суддю-доповідача щодо суті поданої апеляційної скарги, думку учасників провадження, перевіривши матеріали провадження і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Як вбачається з матеріалів провадження, СВ ВП № 5 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024041650000866, за ознаками злочинів, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 263 КК України.
Ухвалою слідчого судді частково задоволено клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 та обрано відносно останнього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 196 820 грн.
Задовольняючи частково клопотання слідчого, місцевий суд послався на наявність обґрунтованої підозри відносно ОСОБА_7 тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим та доведеність слідчим існування ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України та можливість визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
Проте, з таким висновком слідчого судді колегія суддів погодитися не може з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше правопорушення.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини її життя, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Також, відповідно до пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
При цьому, відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
Розглядаючи питання обґрунтованості підозри як підставу для застосування запобіжного заходу, апеляційний суд зважає на відсутність законодавчого визначення поняття «обґрунтованість підозри» та усталену практику Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості підозри» та критеріїв її визначення. Зокрема, як зазначено у рішенні ЄСПЛ «Нечипорук, Йонкало проти України» від 21.04.2011 р., наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного ОСОБА_7 з вчиненим інкримінованим злочином підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами, сукупність яких дає підстави вважати, що причетність останнього до вчинення інкримінованих злочинів є обґрунтованою, та дає підстави для застосування щодо нього одного з запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, з метою здійснення подальшого розслідування.
На основі наданих органом досудового розслідування матеріалів, які обґрунтовують клопотання, колегія суддів встановила, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних.
Що стосується наявності ризиків передбачених ст. 177 КПК України апеляційний суд зазначає наступне.
Метою застосування запобіжного заходу (в тому числі у виді тримання під вартою) є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам кримінального провадження (стаття 177 КПК). Такі ризики закон пов'язує зі спробами переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК покладає на прокурора обов'язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.
Підозрюваний ОСОБА_7 зважаючи на тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі доведення його винуватості, характеризуючи дані про його особу та обставини справи може вдатися до спроб зазначених в п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 170 КПК України.
Враховуючи обставини злочину та дані про особу, міцність соціальних зв'язків та інше, колегія суддів вважає, що вказані факти не зменшують заявлені у кримінальному провадженні ризики та у своїй сукупності є мотивом для обмеження свободи підозрюваного у встановленому законом порядку.
На думку апеляційного суду, підозрюваному ОСОБА_7 було б не доцільно визначати розмір застави як альтернативний запобіжний захід, оскільки він не зможе у цьому випадку ефективно запобігти встановленим ризикам, та захистити високі стандарти охорони прав і інтересів суспільства.
В свою чергу, в судовому засіданні апеляційного суду встановлено, що строк дії дії ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 червня 2024 року про обрання запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_7 на час розгляду справи апеляційним судом - закінчився.
Хоча підозрюваному ОСОБА_7 необхідно було б обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначенням розміру застави, однак, у зв»язку з закінченням строку дії даної ухвали слідчого судді, колегія суддів вважає недоцільним скасування ухвалу слідчого судді.
З урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу прокурор залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора правобережної окружної прокуратури м. Дніпра - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 червня 2024 року щодо ОСОБА_7 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді :
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4