30 серпня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/1772/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді В.В. НАУМЕНКА, розглянувши адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до відповідача: Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Кіровоградській області (вул. Пашутінська, б. 1, м. Кропивницький, 25015, ЄДРПОУ 38613719)
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд:
1) визнати протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці і надання Головному управлінню Пенсійного фонду України в Кіровоградській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021 року для перерахунку його пенсії;
2) зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2021 пенсії ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що звернувся до відповідача із заявою, у якій просив оформити та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області оновлену довідку станом для перерахунку пенсії. Натомість відповідач відмовив у виготовленні такої довідки, що й стало підставою для звернення до суду.
Ухвалою суду від 01.04.2023 року відкрито провадження в справі за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено процесуальні строки для виконання сторонами процесуальних дій (а.с.34).
Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, де просив у задоволенні позову відмовити з огляду на наступне. Приписами чинного законодавства на відповідача покладено функції щодо складання довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру (підвищення) хоча б одного з видів грошового забезпечення для визначених осіб або про введення для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення у розмірах, установлених законодавством після надходження від територіального пенсійного органу списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку за формою згідно Порядку 45. При цьому, таке підвищення повинно відбутися не теоретично, а фактично, оскільки пенсіонеру пенсія не може бути обрахована з грошового забезпечення, яке фактично не нараховується і не виплачується діючому військовослужбовцю відповідної категорії.
Крім того наголосив, що з питання що є предметом спору у цій справі, а саме підготовка та подання до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021 позивач не звертався до відповідача, а відтак право позивача на отримання вказаної довідки не було порушене відповідачем в розумінні КАС України (а.с. 37-47).
Позивач подав відповідь на відзив, за змістом якої наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі та стверджує, що немає різниці, яку саме довідку та станом на яку саме дату відмовився надати позивачу відповідач, при цьому зазначає про порушення відповідачем його права, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі (а.с. 48-54).
Відповідач подав заперечення на відповідь на відзив, в якому зазначив, що позовні вимоги є необґрунтованими, відмова видати довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020 року не може бути підставою для визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень щодо невидачі довідки станом на 01.01.2021 року.
Інших заяв по суті справи на адресу суду не надходило.
Розглянувши наявні у справі документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
13.02.2024 року позивач звернувся до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області з заявою, у якій просив підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області оновлених довідок про розмір грошового забезпечення, одна з яких, станом на 01.01.2020 року у відповідності до вимог статті 63 Закону України № 2262-ХІІ від 09.04.1992 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого станом на 01.01.2020 року (а.с. 17-18).
Відповідачем відмовлено у оформленні довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020 року, про що надано лист від 23.02.2024 року №5501-1065/5517.1 (а.с. 19).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 01.01.1992 (далі по тексту - Закон № 2262-ХІІ).
Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв'язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців, є положення частини третьої статті 43 та частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII.
Так, згідно з частиною третьою статті 43 Закону № 2262-XII пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, визначений Порядком № 45, згідно із пунктом 1 якого пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Позивачем до позову долучена копія його заяви від 13.02.2024 року, за змістом якої позивач звернувся до відповідача з вимогою підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області довідку про розмір грошового забезпечення, із зазначенням розміру посадового окладу, окладу за військовим званням, обчислених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2020 р.
На дане звернення відповідач листом від 23.02.2024 року №5501-1065/5517.1 повідомив позивача про відсутність підстав для підготовки та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області зазначеної довідки.
До суду позивач пред'явив вимогу визнати протиправними дії відповідача стосовно відмови у видачі довідки, із зазначенням в ній складових грошового забезпечення, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом 01 січня 2021 р.
При цьому, позивач не надав суду інших доказів звернення до відповідача із відповідними вимогами стосовно довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021 року.
Крім цього, у заяві від 13.02.2024 року взагалі не йдеться про необхідність виготовлення довідки станом на 01.01.2021 року, тобто такі вимоги перед відповідачем не ставились.
Враховуючи наведене, заява від 13.02.2024 року не може бути доказом звернення із вимогою про надання довідки станом на 01.01.2021 року.
Відповідь відповідача від 23.02.2024 року №5501-1065/5517.1, отримана позивачем на заяву від 13.02.2024 року, не стосується вимоги позивача про видачу оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021 року, оскільки з такою вимогою позивач не звертався.
Тобто матеріалами справи доведено, що позивач із заявою про видачу оновленої довідки станом на 01.01.2021 року не звертався до відповідача, а останній, відповідно, не відмовляв у видачі довідки станом на 01.01.2021 року.
Вказане свідчить, що на дату звернення до суду відсутній правовий спір між сторонами щодо протиправності дій відповідача стосовно ненадання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021 року.
Відповідно до статті 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав та свобод і можливість оскаржити до суду рішення, дії та бездіяльність органів державної влади, місцевого самоврядування, громадських об'єднань і посадових осіб.
Свою позицію щодо застосування Конституції України при здійсненні правосуддя Верховний Суд України свого часу відобразив у постанові Пленуму «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» від 1 листопада 1996 року №9.
Згідно частин 1 і 2 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист; захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також у будь-який спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до правових позицій Великої Палати Верховного Суду, зокрема, у постановах від 28 листопада 2018 року у справі №607/6092/18, від 05 червня 2019 року у справі №607/6865/18, від 11 червня 2019 року у справі №917/1338/18, визначення предмета, підстав позову та відповідача у спорі - це право, яке належить позивачу; натомість установлення обґрунтованості позову - це обов'язок суду, який здійснюється під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.
Суд з'ясовує про наявність публічно-правового спору станом на день звернення до суду.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження про порушення прав було обґрунтованим. Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення (висновок, що сформований у постанові Верховного Суду України від 15 листопада 2016 року у справі №800/301/16).
Відсутність спору на день звернення позивача до суду, у свою чергу, взагалі виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту (висновок, сформований у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі №802/2474/17-а; провадження №11-1081апп18).
Враховуючи вищезазначене, суд констатує про відсутність порушеного права позивача щодо визнання протиправними дій відповідача у підготовці та наданні оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021 року.
Позивач не надав доказів звернення до відповідача із вимогою про видачу оновленої довідки про грошове забезпечення станом на 01.01.2021 року.
Вказані обставини є підставою для відмови у задоволенні позову.
Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відсутність законних підстав для задоволення позовних вимог.
З огляду на відмову у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судом не здійснюється.
Керуючись статтями 2, 9, 77, 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Судові витрати вважати фактично понесеними.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду В.В. НАУМЕНКО