29 серпня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/14482/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жайворонок Т. Є. - головуючої, Булгакової І. В., Колос І. Б.,
за участі:
секретаря судового засідання Іщука В. В.,
представників:
позивача: Приватного акціонерного товариства «Укргідроенерго» - Драчової М. С.,
відповідача: Приватного акціонерного товариства «Національної енергетичної компанії «Укренерго» - Войтюка Д. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національної енергетичної компанії «Укренерго»
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.05.2024 (колегія суддів: Тищенко А. І. (головуючий), Михальська Ю. Б., Іоннікова І. А.)
та рішення Господарського суду міста Києва від 31.01.2024 (суддя Зеленіна Н. І.),
у справі
за позовом Приватного акціонерного товариства «Укргідроенерго»
до Приватного акціонерного товариства «Національної енергетичної компанії «Укренерго»
про стягнення 29 904 544,92 грн,
за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства «Національної енергетичної компанії «Укренерго»
до Приватного акціонерного товариства «Укргідроенерго»
про тлумачення умов договору,
У вересні 2023 року Приватне акціонерне товариство «Укргідроенерго» (далі - ПАТ «Укргідроенерго», позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - ПАТ «НЕК «Укренерго», відповідач) про стягнення заборгованості за неналежне виконання зобов'язань за договором про врегулювання небалансів електричної енергії № 0422-01012 від 10.04.2019 (далі - Договір), з якої 22 047 462,80 грн - сума основного боргу, 6 754 759,63 грн - інфляційних втрат та 1 102 322,49 грн - 3% річних.
В обґрунтування позовних вимог ПАТ «Укргідроенерго» вказувало, що адміністратором розрахунків сформовано в Системі управління ринком рахунки за небаланси електричної енергії за Договором за І декаду листопада 2022 року, ІІ декаду грудня 2022 року, І-ІІІ декади червня - липня 2023 року, у вересні 2022 року (за результатами проведеного оператором системи передачі (далі - ОСП) врегулювання на підставі даних комерційного обліку), проте відповідач свої зобов'язання за Договором належним чином не виконав, оплату за продану електроенергію для врегулювання небалансів здійснював частково та з порушенням строків, встановлених Договором. А тому відповідно до вимог частини другої статті 625 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України наявні підстави для нарахування та стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат за порушення умов Договору.
20.10.2023 до Господарського суду міста Києва від ПАТ «НЕК «Укренерго» надійшла зустрічна позовна заява до ПАТ «Укргідроенерго» про тлумачення пункту 5.1. Договору (у редакції наказів НЕК «Укренерго» від 01.06.2021 № 303, від 21.04.2022 № 161, від 16.05.2022 № 176, від 09.06.2022 № 236, від 27.01.2023 № 58), у якій позивач за зустрічним позовом вказує на хибне тлумачення позивачем за первісним позовом вказаного пункту Договору, внаслідок чого ПАТ «Укргідроенерго» здійснив розрахунок штрафних санкцій відповідно до умов Правил ринку без урахування порядку розрахунку, встановленого Договором, що призвело до неправильного встановлення початку перебігу строків нарахування штрафних санкцій та відповідно призвело до збільшення розміру нарахованих штрафних санкцій.
Господарський суд міста Києва рішенням від 31.01.2024 закрив провадження у справі в частині вимог про стягнення основного боргу у сумі 720 105,36 грн. Первісні вимоги ПАТ «Укргідроенерго» задовольнив частково. Стягнув з ПАТ «НЕК «Укренерго» на користь ПАТ «Укргідроенерго» 20 570 105,08 грн суми основного боргу, 6 754 759,63 грн інфляційних втрат, 1 102 322,49 грн - 3% річних та 426 407,80 грн витрат по сплаті судового збору. У задоволенні решти вимог первісного позову та зустрічних позовних вимог відмовив.
Північний апеляційний господарський суд постановою від 07.05.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 31.01.2024 змінив, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:
« 1. Закрити провадження у справі в частині вимог про стягнення суми основного боргу в розмірі 6 354 709,37 грн. 2. Первісні позовні вимоги ПАТ «Укргідроенерго» задовольнити частково. 3. Стягнути з ПАТ «НЕК «Укренерго» 14 935 501,07 грн суми основного боргу, 6 754 759,63 грн інфляційних втрат, 1 102 322,49 грн - 3% річних та 426 407,80 грн витрат по сплаті судового збору. 4. У задоволенні іншої частини первісного позову відмовити. 5. У задоволенні зустрічних позовних вимог ПАТ «НЕК «Укренерго» до ПАТ «Укргідроенерго» про тлумачення умов договору відмовити.»
В іншій частині заяви ПАТ «НЕК «Укренерго» про закриття провадження у справі відмовити. Стягнути з ПАТ «Укргідроенерго» на користь ПАТ «НЕК «Укренерго» 126 778,52 грн судового збору за подання апеляційної скарги.»
У поданій 27.06.2024 касаційній скарзі ПАТ «НЕК «Укренерго», посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також наявність підстави касаційного оскарження за пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, просить скасувати судові рішення у цій справі в частині задоволення первісних вимог про стягнення з ПАТ «НЕК «Укренерго» основного боргу у розмірі 14 935 501,07 грн, 6 754 759, 63 грн, 3% річних у розмірі 1 102 322,49 грн, і прийняти в цій частині нове рішення про закриття провадження в частині вимог про стягнення суми основного боргу в розмірі 1 370 035,68 грн. В іншій частині первісного позову ПАТ «Укргідроенерго» скаржник просить відмовити у повному обсязі та стягнути з ПАТ «Укргідроенерго» судові витрати за подання касаційної скарги.
ПАТ «НЕК «Укренерго» зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував правових висновків суду касаційної інстанції у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 09.03.2021 у справі № 914/1034/18, від 10.09.2021 у справі № 910/13848/20, від 27.09.2022 у справі № 910/14363/21, від 25.07.2019 у справі № 916/144/18, від 26.06.2019 у справі № 13/51-04 щодо застосування пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України, та не дослідив питання наявності предмета спору на час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, що, на думку скаржника, призвело до передчасної відмови у задоволенні заяви ПАТ «НЕК «Укренерго» про закриття провадження та розгляду справи по суті. Крім того, судами попередніх інстанцій не враховано вимоги законодавства щодо порядку розрахунків на балансуючому ринку виключно з рахунку відповідача зі спеціальним режимом використання.
Ухвалою Верховного Суду від 16.07.2024 відкрито касаційне провадження у справі з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України.
До Верховного Суду 19.07.2024 ПАТ «Укргідроенерго» подано відзив на касаційну скаргу, у якому позивач за первісним позовом заперечує проти доводів касаційної скарги, вважає її необґрунтованою, а висновки та доводи, викладені у ній такими, що не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства. Просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Окрім наведеного, ПАТ «Укргідроенерго» зазначає, що Верховний Суд у постановах від 08.02.2022 у справі № 910/6635/21, від 08.06.2022 у справі № 910/6636/21, від 15.06.2022 у справі № 910/6639/21, від 16.02.2022 у справі № 910/4519/21 та від 03.02.2023 у справі № 910/9374/21 вже надавав правові висновки відповідним доводам касаційної скарги ПАТ «НЕК «Укренерго».
Під час підготовки справи до касаційного розгляду з'ясовано, що Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду ухвалою від 22.05.2024 у справі № 916/3006/23 на підставі частини другої статті 302 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України передав на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу № 916/3006/23, оскільки вважає, що є необхідність відступити від висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 09.03.2021 у справі № 914/1034/18, від 10.09.2021 у справі № 910/13848/20, від 27.09.2022 у справі № 910/14363/21, від 25.07.2019 у справі № 916/144/18 про те, що закриття апеляційним судом провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 231 ГПК може бути здійснено, якщо предмет спору припинив існування після ухвалення судом першої інстанції рішення у справі, позаяк відсутні підстави для скасування рішення лише з цих мотивів, якщо його законність та обґрунтованість не спростована за наслідками апеляційного розгляду, вирішення якої необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.
Колегія суддів, передаючи справу № 916/3006/23 на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду, вважає помилковими посилання у вказаних вище постановах Верховного Суду на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 26.06.2019 у справі №13/51-04, з огляду на те, що висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 26.06.2019 стосувався випадку, коли предмет спору припинив своє існування до ухвалення судом першої інстанції рішення у справі.
Ухвалою від 21.06.2024 об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду прийняла до розгляду справу № 916/3006/23.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.08.2024 у зв'язку з відпусткою судді Бенедисюка І. М. визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Жайворонок Т. Є., судді: Булгакова І. В., Колос І. Б., справу передано головуючому судді.
Згідно з імперативними вимогами статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та статті 236 ГПК України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.
Також, згідно з пунктом 6 частини другої статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Таким чином, призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок, у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз'яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах з вказівкою на обставини, що потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав'язуючи, при цьому, нижчестоящим судам результат вирішення конкретної судової справи.
Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.
Пунктом 7 частини першої статті 228 ГПК України встановлено, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку, зокрема, об'єднаною палатою Верховного Суду.
Згідно з пунктом 11 частини першої статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Враховуючи підстави позову та касаційного оскарження у цій справі, те, що питання застосування приписів, зокрема, пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України до спірних правовідносин є предметом розгляду Суду, з огляду на те, що правовий висновок об'єднаної палати Верховного Суду у наведеній вище справі може мати суттєве значення для правильного вирішення даної справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зупинення касаційного провадження у справі, яка розглядається, до закінчення перегляду в касаційному порядку об'єднаною палатою Верховного Суду справи № 916/3006/23.
Керуючись статтями 228, 229, 234, 235, 314 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Зупинити касаційне провадження у справі № 910/14482/23 до закінчення перегляду в касаційному порядку об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 916/3006/23.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Т. Є. Жайворонок
Судді: І. В. Булгакова
І. Б. Колос