Справа №:759/8499/24
Провадження №: 2/755/6779/24
"29" серпня 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі головуючої судді Яровенко Н.О. розглянувши у письмовому провадженні клопотання представника ТОВ «Маркс.Капитал» про винесення окремої ухвали суду,-
В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебувала цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу.
До суду від представника ТОВ «Маркс.Капитал» надійшло клопотання про винесення окремої ухвали суду щодо неправомірних дій адвоката Терзі Олександра Сергійовича посилаючись на те, що 12.08.2024 була винесена ухвала про повернення позовної заяви позивачу. Із вказаної ухвали вбачається, що вона винесена за результатами розгляду заяви про залишення позовної заяви без розгляду, яка подана адвокатом Терзі Олександром Сергійовичем. Так, 05 червня 2024 року на електронну адресу Адвокатського бюро "ТЕРЗІ ТА ПАРТНЕРИ" було надіслано Лист-повідомлення № 690 від 05.06.2024 року про припинення повноважень ОСОБА_2 , як представника ТОВ "Маркс.Капітал" (код ЄДРПОУ - 37686922). Даним листом ТОВ "Маркс.Капітал" повідомило про дострокове розірвання Договору про надання професійної правничої допомоги № 23/2023-АБ від 04.12.2023 року та припинення повноважень ОСОБА_2 , як представника ТОВ "Маркс.Капітал". Відповідно до умов вищезазначеного договору та положень чинного законодавства, з моменту отримання такого повідомлення Адвокатське бюро "ТЕРЗІ ТА ПАРТНЕРИ" та адвокат Терзі Олександр Сергійович втратили повноваження на представництво інтересів ТОВ "Маркс.Капітал". Датою припинення повноважень є 05.06.2024. Незважаючи на це, адвокат Терзі О.С., не маючи на те законних підстав та повноважень, подав до суду заяву про залишення позову без розгляду від імені ТОВ "Маркс.Капітал". Вищезазначені дії адвоката Терзі О.С. є грубим порушенням наступних норм законодавства та професійної етики.
Відповідно до ч, 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
В судове засідання сторони не викликалися.
Суд, вивчивши клопотання представника ТОВ «Маркс.Капитал», дослідивши матеріали справи приходить до наступного висновку.
Ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Києва від 08.07.2024 року відкрито провадження за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою Дніпровського районного суду від 12.08.2024 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу залишено без розгляду у відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
З доданих до клопотання доказів вбачається, що 05.06.2024 року направлено лист-повідомлення Адвокатському бюро «ТЕРЗІ та ПАРТНЕРИ» в якому повідомлено, що з 05.06.2024 року повноваження як представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал» відкликано. Даний лист в цей же день направлено на електронну пошту Адвокатського бюро «ТЕРЗІ та ПАРТНЕРИ».
Відповідно до ч.1, 2 статті 262 ЦПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.
Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов'язків, неналежного виконання професійних обов'язків (в тому числі, якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором.
Окрема ухвала має на меті усунення виявлених у процесі розгляду позову порушень закону та є підставою для розгляду питання щодо відповідальності винних осіб, вона може стосуватись будь-якого суб'єкта, зокрема й того, який не бере участь у справі.
Отже, окрема ухвала це рішення, яким суд реагує на виявлені під час розгляду справи порушення закону, причини та умови, що сприяли вчиненню порушення. Окрема ухвала є формою профілактичного впливу судів на правопорушників.
Необхідність її винесення зумовлена завданнями цивільного судочинства щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави..
За цих обставин слід зазначити, що суд має право, а не зобов'язаний постановити окрему ухвалу. Проте, враховуючи особливий статус суду в системі органів, що забезпечують правовий порядок, суд зобов'язаний реагувати на випадки очевидних, умисних або системних порушень закону.
Підставою для окремої ухвали є виявлення порушення закону і встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню порушення. Відтак, окрема ухвала може бути постановлена лише у разі, якщо під час саме судового розгляду конкретної справи встановлено певне правопорушення. Юридична кваліфікація правопорушення судом не здійснюється. Водночас суд може в окремій ухвалі зазначити, елементи якого складу правопорушення слід перевірити (службова недбалість, зловживання владою тощо).
З матеріалів справи вбачається, що постановляючи ухвалу суду про залишення позову без розгляду суду не були відомі факти викладені в клопотанні представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал», а тому підстав для постановлення окремої ухвали суду не має.
Згідно з практикою ЄСПЛ право доступу до суду є невід'ємною складовою права на суд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції (див. mutatis mutandis рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Ґолдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), заява № 4451/70, § 36).
"Право на суд" не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов'язків", пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети (див. mutatis mutandis рішення від 16 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland), заява № 28249/95, § 53).
Застосовані державою обмеження не можуть применшувати право доступу до суду настільки, щоби порушувати саму сутність цього права. Крім того, обмеження права доступу до суду не є сумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо не переслідує легітимну мету і якщо відсутнє "пропорційне співвідношення між використаними засобами та переслідуваною метою" (див. mutatis mutandis рішення від 28 травня 1985 рокуу справі "Ашинґдейн проти Сполученого Королівства" (Ashingdane v. the United Kingdom), заява № 8225/78, § 57; рішення від 21 вересня 1994 року у справі "Файєд проти Сполученого Королівства" (Fayed v. the United Kingdom), заява № 17101/90, § 65).
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що відмова у винесення окремої ухвали суду не порушує право на доступ до суду, яке він може реалізувати у інший визначений законом спосіб.
На підставі викладеного, керуючись ст. 262 ЦПК України, суд,
В задоволенні клопотання представника представника ТОВ «Маркс.Капитал» про винесення окремої ухвали суду відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.О.Яровенко