30.08.2024
227/1367/24
30 серпня 2024 року м.Добропілля
Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Кошлі А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін заяву ОСОБА_1 , подану в її інтересах представником позивача - адвокатом Мартинюк Марією Русланівною, про ухвалення додаткового рішення у справі 227/1367/24 щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу,-
21.08.2024 року від представника позивача ОСОБА_2 до суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі №227/1367/24, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.
Ухвалою суду від 22.08.2024 року прийнято до провадження вказану заяву про ухвалення додаткового рішення із призначенням судового засідання без виклику сторін.
27.08.2024 року від представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» надійшло клопотання, в якому представник просить зменшити розмір витрат на правничу допомогу з 5000,00 грн до 1500,00 грн, посилаючись на те, що розмір витрат на правничу допомогу є неспівмірний до предмета спору, який є типовим та нескладним.
Суд вважає можливим розглянути заяву про ухвалення додаткового рішення у відсутності сторін.
Дослідивши заяву про ухвалення додаткового рішення та надані докази, суд приходить до наступного.
Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Статтею 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується статтею 141 ЦПК України.
У відповідності до ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановленихстаттею 430 цього Кодексу. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Рішенням (заочне) Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 15 серпня 2024 року у цивільній справі №227/1367/24 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 03.02.2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем, зареєстрований в реєстрі за № 19339, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» заборгованості за період з 26.04.2019 р. по 06.01.2021 р., у загальному розмірі 12293,00 гривень. Стягнуто з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» на користь держави судовий збір в розмірі 968,96 грн.
Даним рішенням питання щодо судових витрат на правничу допомогу сплачених відповідачем, не було остаточно вирішено, оскільки на момент розгляду справи представником позивача не було надано доказів щодо підтвердження понесених витрат пов'язаних із наданням правничої допомоги.
З позовної заяви вбачається, що представник позивача зазначав, що орієнтовний розрахунок витрат на правову допомогу складає 5000,00 грн та докази на підтвердження понесених витрат на правову допомогу будуть надані до закінчення судових дебатів або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, відповідно до вимог ч.8 ст.141 ЦПК України.
На виконання вимог ст.137 ЦПК України позивачем подано заяву для винесення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу.
Заявником подано до суду ордер №1063632 від 30.04.2024 року щодо надання адвокатом Мартинюк Н.В. правничої допомоги ОСОБА_1 , договір №12/1 про надання адвокатських послуг від 30.04.2024 року, акт виконаних робіт за договором про надання правової допомоги №12/1 від 30.04.2024 р., платіжні інструкції про сплату грошових коштів за надання правової допомоги адвокату в загальній сумі 5000,00 гривень.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.137 ЦПК України).
Суд виходить з того, що виконання адвокатом вказаних робіт за договором про надання правничої допомоги здійснювалось для забезпечення ефективного здійснення процесуальних прав позивача.
Згідно із п.п. 1, 2, 6 ч. 1 та ч. 2 ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Таким чином, суд вважає, що до правової допомоги належать консультації та роз'яснення з правових питань, складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Проаналізувавши договір про надання правничої допомоги адвокатом Мартинюк М.Р, акт виконаних робіт поданий адвокатом, враховуючи критерій обґрунтованості та доцільності понесених позивачем витрат, враховуючи обсяг складених адвокатом в рамках даної справи документів, час, витрачений адвокатом на надання таких послуг, беручи до уваги, що позов позивача задоволено, та беручи до уваги клопотання відповідача про зменшення розміру стягнення витрат на правову допомогу, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування з відповідача таких витрат в заявленому розмірі, адже цей розмір має відповідати критерію розумної необхідності таких витрат та є завищеним.
Визначаючи розмір витрат, які підлягають відшкодуванню, суд враховує те, що справа про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис є справою, у якій вже склалася стала судова практика та яка не потребує додаткового вивчення норм законодавства та правових позицій, характер виконаної адвокатом роботи, а саме аналіз судової практики, формування правової позиції по справі, підготовка заяви про розгляд справи за відсутності позивача, порушує принципи співмірності та розумності судових витрат, а також критерій їх необхідності, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи.
З урахуванням наведеного суд стягує з відповідача на користь позивача 2500,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу, що відповідає критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру та необхідних процесуальних дій сторони.
Керуючись ст.ст.133,137,141, 246, 270,354 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 , подану в її інтересах представником позивача - адвокатом Мартинюк Марією Русланівною, про ухвалення додаткового рішення у справі 227/1367/24 щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити частково.
У справі 227/1367/24 за позовом ОСОБА_1 , подані в її інтересах представником позивача - адвокатом Мартинюк Марією Русланівною, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал», треті особи: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо Вадим Вікторович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - ухвалити додаткове рішення.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» (ЄДРПОУ 39992082, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, буд. 8) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу у розмірі 2500,00 грн (дві тисячі п'ятсот гривень 00 копійок).
В решті вимог заяви відмовити.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення суду.
Суддя А.О. Кошля