Справа: № 2а-18-1/09 Головуючий у 1-й інстанції: Кириленко Т.В.
Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
"28" жовтня 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.
Суддів: Глущенко Я.Б.
Федорової Г.Г.
при секретарі: Григоренко Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради на постанову Святошинського районного суду міста Києва від 29 квітня 2009 року по справі за позовом Закритого акціонерного товариства «Київ-Лада»до Київської міської ради, Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради про зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач - Закрите акціонерне товариство «Київ-Лада»звернувся з адміністративним позовом до Київської міської ради, Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради про зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 29.04.2009 р. позов задоволено частково. Зобов'язано Головне управління земельних ресурсів видати Закритому акціонерному товариству «Київ-Лада»державний акт на право постійного користування земельної ділянки по вул. С. Сосніних 17 в м. Києві, відведеної в користування рішенням виконкому Київської міської Ради депутатів трудящих від 20.09.1971 р., 06.12.1971 р., 19.07.1976 р. В рещті позову- відмовлено.
На вказану постанову суду відповідач- Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради подав апеляційну скаргу, просив скасувати оскаржувану постанову, винести нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити у повному обсязі. .
Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, згідно рішення виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 20.09.1971р. №1556 „Про відвід земельної ділянки Волзькому автомобільному заводу Міністерства автомобільної промисловості для спорудження спеціалізованого автомобільного центру", доповненим рішенням № 1914 від 06.12.1971р., Волзькому автомобільному заводу Міністерства автомобільної промисловості було відведено в користування земельну ділянку площею 3, 5 га для спорудження спеціалізованого автомобільного центру по вул.С. Сосніних.
Згідно рішення виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 19.07.1976р №756/1 „Про додаткове відведення у постійне користування земельної ділянки Київському спеціальному авто центру ВАЗу під будівництво складських приміщень та стоянки автомобілів" Київському спеціальному авто центру ВАЗу було відведено додатково у постійне користування земельну ділянку площею близько 1,0га під будівництво складських приміщень та стоянки автомобілів в промзоні Микільської Борщагівки.
Відповідно до наказу № 16 від 11.01.1974р. по Волзькому об'єднанню по виробництву легкових автомобілів ( АвтоВАЗ), введено в експлуатацію з 01.01.1974р. Спецавтоцентри, в тому числі в м. Києві.
Згідно наказу № 41 від 24.01.1974р., затверджено акт Державної приймальної комісії по прийняттю в експлуатацію центру технічного обслуговування автомобілів в м. Києві.
Також, наказом № 535 від 12.12.1988р. Волзького об'єднання по виробництву легкових автомобілів створено промислово-торгове об'єднання «АвтоВАЗтехобслуговування-. в тому числі Київський обласний центр «АвтоВАЗтехобслуговування».
Як вбачається з наказу № 572 від 27.06.1991р. Волзького об'єднання по виробництву легкових автомобілів «АвтоВАЗ», ліквідовано Київський обласний центр «АвтоВАЗтехобслуговування»та визнано правонаступником Aкціонерне товариство «Київ-Лада».
Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, посилався на те, що позивач є правонаступником організацій, яким раніше надавались земельні ділянки у постійне користування по вул.С.Сосніних,17 у Святошинському районі м.Києва, а тому рішення про відведення земельних ділянок фактично виконані.
Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду, з огляду на наступне.
Так, на момент прийняття вищевказаних рішень виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих( від 20.09.1971р. №1556 та 19.07.1976р №756/1 ), діяв Земельний кодекс України РСР (введений в дію 01.01.1971 року).
Статтею 20 даного Кодексу чітко визначались документи, що стверджують право землекористування. Право короткострокового тимчасового користування землею ( до трьох років) засвідчувалось рішенням органу, який надав земельну ділянку в користування. Право довгострокового тимчасового користування землею (від трьох до десяти років) засвідчувалось актами.
Вищевказані рішення виконані не були у зв'язку з тим, що державний акт на право користування землею по вул. Сім'ї Сосніних, 17 у м. Києві відсутній, а тому колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що рішення виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 20.09.1971 №1556 та від 19.07.1976 №756/1 підлягають виконанню відповідно до вимог чинного Земельного кодексу України.
Крім того, позивач є правонаступником Київського обласного центру «АвтоВАЗтехобслуговування», однак при цьому не може бути правонаступником на вищевказані земельні ділянки.
Також, згідно акту прийому-передачі основних засобів, відповідно до наказу №572 від 27.06.1991 року, до позивача перейшли об»єкти нерухомості, однак не спірні земельні ділянки.
Як вбачається з свідоцтва про право власності, виданого позивачу 12.06.2003 року, право власності на майновий комплекс по вул.С.Сосніних, м.Києва у позивача виникло лише 09.09.2003 року.
Згідно частини 5 статті 120 Земельного кодексу України (в редакції від 25.10.2001 року, діючого на сьогоднішній день), при переході права власності на будівлю або споруду до юридичних осіб, які не можуть мати у власності земельні ділянки, до них переходить право користування земельною ділянкою (право постійного користування чи оренда), на якій розташована будівля чи споруда.
Так, частиною 2 статті 92 Земельного кодексу України, визначено виключне коло суб'єктів, які можуть набувати право постійного користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності. Ними є підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності, громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації, а також релігійні організації України.
Організаційно-правовою формою господарювання позивача є закрите акціонерне товариство, форма власності - колективна, що підтверджується довідкою про включення до ЄДРПОУ від 10.10.2002р., а тому на позивача, згідно вимог чинного законодавства України, не поширюється дія ст.92 Земельного кодексу України, з цих підстав позивач не може мати земельні ділянки на праві постійного користування.
Також, суд першої інстанції зобов'язав Головне управління земельних ресурсів видати Закритому акціонерному товариству «Київ-Лада»державний акт на право постійного користування земельної ділянки по вул. С. Сосніних 17 в м. Києві.
Колегія суддів не погоджується з даним висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Так, відповідно до Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі (затвердженою наказом Держкомзему України від 04.05.1999 №43) передбачено, що для оформлення державного акта на право постійного користування на земельну ділянку, необхідно виготовити технічну документацію. Технічна документація розробляється на підставі заяви особи та включає перелік документів. Після чого необхідно вчинити в певній послідовності ряд юридично значимих дій до складання державного акта, його підписання начальником Головного управління земельних ресурсів, Київським міським головою. Лише після цього можливо провести реєстрацію державного акта на право постійного користування земельною ділянкою та видати його.
Технічна документація із складання державного акта на право власності на земельну ділянку є різновидом документації із землеустрою. Згідно ст. 26 Закону України „Про землеустрій" розробниками документації із землеустрою є юридичні та фізичні особи, які отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою відповідно до закону. Головне управління земельних ресурсів не є господарюючим суб'єктом та не має ні ліцензії, ні технічних можливостей зі складання державного акта.
Також, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2002 №449 „Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою" державний акт на право постійного користування земельною ділянкою повинен бути підписаний Головою місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування.
Оскільки до Головного управління земельних ресурсів не надходив підписаний Київським міським головою державний акт на право постійного користування земельною ділянкою по вул. Сім'ї Сосніних, 17 м. Києва, з цих підстав відповідач видати державний акт позивачу не міг.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до положення ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Статтею 8 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість держави.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи вищевикладене та проаналізувавши зазначені норми законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач -Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради діяв на підставі, у спосіб та у межах наданих йому повноважень, тому підстав для задоволення позовних вимог позивача у колегії суддів немає.
Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, доводи апеляційної скарги позивача спростовують висновки рішення суду, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, тому, відповідно до ст. 202 КАС України, оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення, яким в задоволенні позовних вимог позивача необхідно відмовити.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України - підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради- задовольнити.
Постанову Святошинського районного суду міста Києва від 29 квітня 2009 року -скасувати та винести нову.
В задоволені позовних вимог Закритого акціонерного товариства «Київ-Лада»до Київської міської Ради, Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради - про зобов'язання вчинити певні дії -відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: ___________Вівдиченко Т.Р.
Судді: ___________Глущенко Я.Б.
___________Федорова Г.Г.