Справа: № 2-а-202/10 Головуючий у 1-й інстанції: Мыланыч А.М.
Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
"28" жовтня 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.,
Суддів: Глущенко Я.Б.,
Федорова Г.Г.,
при секретарі: Григоренко Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Бородянської райдержадміністрації постанову Бородянського районного суду Київської області від 27 травня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до управління праці та соціального захисту населення Бородянської райдержадміністрації, третя особа - управління з питань надзвичайних ситуацій Київської облдержадміністрації, про визнання дій управління протиправними та зобов»язання видати посвідчення інваліда війни,-
Позивачі звернулись з позовом до управління праці та соціального захисту населення Бородянської райдержадміністрації, третя особа - управління з питань надзвичайних ситуацій Київської облдержадміністрації, про визнання дій управління протиправними та зобов»язання видати посвідчення інваліда війни відповідно до п.9 ч.2 ст. 27 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Постановою Бородянського районного суду Київської області від 27 травня 2010 року позов задоволено.
Визнано дії управління праці та соціального захисту населення Бородянської райдержадміністрації щодо невидачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 посвідчення інваліда війни протиправними.
Зобов»язано управління праці та соціального захисту населення Бородянської райдержадміністрації видати ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5. ОСОБА_6, ОСОБА_7 посвідчення інваліда війни.
На вказану постанову суду відповідач подав апеляційну скаргу, просив оскаржувану постанову скасувати.
Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, в 1986 році ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 працювали в колгоспі «Дружба», с. Залісся, Чорнобильського району, Київської області, а ОСОБА_6, ОСОБА_7 - в Заліській сільській раді, Чорнобильського району, Київської області.
ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 - 1 травня 1986 року, а ОСОБА_6, ОСОБА_7 - з 28 квітня по 2 травня 1986 року приймали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується копіями маршрутних листів, довідок управління з питань надзвичайних ситуацій від З1 липня 2007 року, 8 серпня 2007 року та 14 серпня 2007 року, протоколів засідання комісії з питань підтвердження участі в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи у складі формувань цивільної оборони від 31 липня 2007 року, 7 серпня 2007 року та 14 серпня 2007 року.
Відповідно до даних довідок управління з питань надзвичайних ситуацій, позивачі виконували зазначені роботи в складі невоєнізованого формування Цивільної оборони Чорнобильського району.
Так, 31 січня 1995 року ОСОБА_6, 19 червня 1995 року ОСОБА_3, 9 липня 1997 року ОСОБА_5, 20 листопада 1998 року ОСОБА_7 встановлена друга група інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного із роботами по ліквідації наслідків на ЧАЕС та 29 вересня 2003 року ОСОБА_4 встановлена перша група інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного із роботами по ліквідації наслідків на ЧАЕС.
Також, 21 січня 1993 року ОСОБА_5, 3 липня 1995 року ОСОБА_3, 9 лютого 1996 року ОСОБА_6, 22 грудня 1998 року ОСОБА_7Д, 22 травня 2002 року ОСОБА_4 отримали посвідчення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії, а 23 червня 1998 року ОСОБА_5, 24 червня 1998 року ОСОБА_3, 25 червня 1998 року ОСОБА_6, 22 грудня 1998 року ОСОБА_7, 22 травня 2002 року ОСОБА_4 отримали вкладки до посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
За наявності зазначених документів, позивачі звернулись із заявами до управління праці та соціального захисту населення Бородянської райдержадміністрації, в яких просили надати їм статус інваліда війни та видати на їх ім»я відповідні посвідчення.
В своїх листах відповідач відмовив позивачам у присвоєнні їм статусу інваліда війни та у видачі посвідчень інвалідів війни, посилаючись на безпідставність видачі управлінням з надзвичайних ситуацій довідок про участь позивачів в ліквідації наслідків на аварії ЧАЕС, оскільки дані довідки не містять інформацію про розпорядчий документ стосовно залучення особи до складу формувань Цивільної оборони.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів зважає на наступне.
Відповідно до п. 9 ст.7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII, до інвалідів війни належать інваліди з числа осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.
Питання пов'язані із встановленням статусу учасника війни вирішуються відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 1996 р. N 458 «Про комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу учасника війни відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 року N 497 та від 25 травня 2006 року N 726.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.1996 N 458 "Про комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу учасника війни відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", комісії створюються Урядом Автономної Республіки Крим, обласними, районними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями, виконавчими комітетами Рад і діють при органах праці та соціального захисту населення, які безпосередньо ведуть облік та обслуговують ветеранів війни або розглядають документи з надання встановлених пільг ветеранам війни.
Порядок створення і діяльності комісій щодо встановлення статусу учасника війни регламентується Типовим положенням про комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу учасника війни відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 30 травня 1996 р. N 79 (у редакції наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 6 серпня 2003 р. N 218) та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 4 червня 1996 р. за N 264/1289 (далі по тексту -Типове положення).
Статус учасника війни особам, зазначеним у пункті 1 Типового положення, встановлюється відповідними комісіями за місцем перебування громадянина на пенсійному обліку або за місцем роботи.
Громадянам, які не є пенсіонерами, або які одержують іншу виплату замість пенсії, статус учасника війни встановлюється комісіями при органах праці та соціального захисту населення за місцем їх проживання.
Відповідно до пунктів 3, 4 Типового положення, у своїй діяльності комісії керуються законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, цим Положенням, наказами Міністерства праці та соціальної політики України та інших органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування. До складу комісій входять фахівці органів праці та соціального захисту населення, органів Пенсійного фонду, органів Міністерства оборони, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства фінансів, Служби безпеки, медико-соціальних експертних комісій, управлінь сільського господарства та продовольства, архівних установ, представники рад ветеранів війни та праці. У разі потреби можуть залучатися фахівці інших органів та служб. Персональний склад комісій затверджується (визначається) органом, який створив комісію.
Очолюють комісії керівники відповідних органів праці та соціального захисту населення, заступники керівників центральних органів виконавчої влади, керівники відповідних органів місцевого самоврядування.
З матеріалів справи вбачається, що позивачі звернулися із заявами до Управління праці та соціального захисту населення Бородянської райдержадміністрації, в яких просили надати їм статус інваліда війни та видати на їх ім'я відповідні посвідчення.
В своїх листах відповідач не надав обґрунтованої відповіді при розгляді поданих позивачами заяв, порядок встановлення статусу учасника і видачі посвідчень не роз'яснив, відповідного рішення про відмову в задоволенні вимог з посиланням на відповідний Закон і викладенням мотивів відмови не прийняв.
У зв»язку з цим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій відповідача, щодо невидачі позивачам посвідчення інваліда війни відповідно до п.9 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а відтак підстав для скасування рішення суду в цій частині не вбачається.
Однак, судова колегія вважає за необхідне доповнити цю частину постанови суду абзацом наступного змісту: «Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Бородянської райдержадміністрації вчинити дії щодо належного розгляду заяв ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про надання їм статусу інваліда війни та видачі їм відповідних посвідчень та прийняти за результатами розгляду вказаних заяв відповідне рішення.
Що стосується висновку суду першої інстанції в частині зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Бородянської райдержадміністрації видати позивачам посвідчення інваліда війни, то в цій частині прийняте судом рішення підлягає скасуванню, а позовні вимоги про зобов'язання видати посвідчення інваліда війни - залишенню без задоволення, зважаючи на наступне.
Згідно пунктів 5, 6 Типового положення, комісії організовують прийняття заяв, документів та інших доказів громадян, їх розгляд, ведуть облік цих документів та приймають рішення щодо надання або відмови у наданні статусу учасника війни.
Районні, міські, районні в містах, відомчі комісії зобов'язані уважно вивчити документи, заслухати пояснення громадян, які їх подали, свідків, представників державних органів і громадських організацій, рад ветеранів, дослідити інші докази, надати допомогу громадянам у розшуку документів, інших доказів, необхідних для встановлення статусу учасника війни, та в 10-денний термін з дня подання документів прийняти відповідне рішення, про що інформувати громадянина.
Комісія в обов'язковому порядку приймає документи та розглядає питання встановлення статусу учасника війни на своєму засіданні.
Враховуючи наявність нормативно-правового механізму врегулювання спірних правовідносин, колегія суддів вважає, що відповідач отримавши заяви позивачів, зобов'язаний був у разі відсутності підтверджуючих документів, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення, передати їх на розгляд відповідної комісії для виконання вимог пункту 6 вищевказаного Типового положення.
Однак, у зв'язку з бездіяльністю відповідача, комісія в установленому Типовим положенням порядку документів не приймала та питання про встановлення ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 статусу учасника війни на своєму засіданні не розглядала, а відтак жодного рішення по даному питанню стосовно позивачів не приймала.
Колегія суддів звертає увагу на те, що правила видачі посвідчень та нагрудних знаків ветеранів війни регулює Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302.
Згідно пункту 2 цього Положення, посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", на підставі якого надаються відповідні пільги та компенсації.
Відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.
Інвалідам війни (стаття 7 зазначеного Закону) видаються посвідчення з написом "Посвідчення інваліда війни - інвалід".
Учасникам війни (стаття 9 зазначеного Закону) видаються посвідчення з написом "Посвідчення учасника війни" та нагрудний знак "Ветеран війни - учасник війни".
Оскільки, статус учасника війни позивачам у визначеному законом порядку встановлено не було, то у суду першої інстанції не було жодних правових підстав для задоволення вимог позивачів в частині зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Бородянської райдержадміністрації видати ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 посвідчення інваліда війни.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до положення ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, зважаючи на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з частковим порушенням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги частково спростовують висновки суду першої інстанції , у зв»язку з чим вбачаються підстави для її скасування в частині та прийняття в цій частині нової постанови.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Бородянської райдержадміністрації на постанову Бородянського районного суду Київської області від 27 травня 2010 року -задовольнити частково.
Постанову Бородянського районного суду Київської області від 27 травня 2010 року -скасувати в частині зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Бородянської райдержадміністрації видати ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 посвідчення інваліда війни.
Прийняти в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Управління праці та соціального захисту населення Бородянської райдержадміністрації, за участю третьої особи управління з питань надзвичайних ситуацій Київської облдержадміністрації про визнання дій управління протиправними та зобов»язання видати посвідчення інваліда війни -задовольнити частково.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Бородянської райдержадміністрації вчинити дії щодо належного розгляду заяв ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про видачу їм посвідчень інваліда війни та прийняти за результатами їх розгляду відповідне рішення.
В іншій частині постанову Бородянського районного суду Київської області від 27 травня 2010 року -залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: ___________Вівдиченко Т.Р.
Судді: ___________Глущенко Я.Б.
___________Федорова Г.Г.
Повний текст постанови виготовлений 03 листопада 2010 року