Справа: № 2а-14818/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К.
Суддя-доповідач: Мельничук В.П.
Іменем України
"02" листопада 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Мельничука В.П.
суддів: Шведа Е.Ю., Попович О.В.
при секретарі: Плаксі В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 березня 2010 року у справі за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства «Укргазпромбуд»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення та зобов?язання та надання органу державного казначейства висновку щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету, -
У листопаді 2009 року Закрите акціонерне товариство «Укргазпромбуд»звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення. Свої вимоги мотивує тим, що спірне рішення прийнято відповідачем на підставі помилкових висновків акту перевірки про відсутність у позивача права на віднесення сум податку на додану вартість, сплачених контрагенту, до податкового кредиту. При цьому, позивач посилається на те, що суми податку на додану вартість, зазначені позивачем у поданій відповідачу декларації, підтверджені податковими накладними, та здійсненні у зв'язку з провадженням господарської діяльності.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 березня 2010 року позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення - рішення №0009092312/0 від 16.11.2009 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволення позову, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та просить прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено наступне.
Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва була проведена перевірка закритого акціонерного товариства «Укргазпромбуд»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень, серпень 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувався в період з 01.10.2006 року по 31.08.2008 року.
За результатами перевірки відповідачем 05.11.2009 року складено акт перевірки № 672/23-12/31567127, яким було встановлено, що в порушення пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»ЗАТ «Укргазпромбуд»неправомірно включено до складу податкового кредиту декларації з податку на додану вартість, що призвело до завищення суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню згідно декларації з податку на додану вартість за липень 2008 року в розмірі 16857,00 грн. вересень 2008 року в розмірі 18600,00 грн., яка підлягає зменшенню.
За змістом даного акту податковим органом зазначено, що, оскільки немає змоги встановити фактичну надмірну сплату податку на додану вартість до бюджету підприємством - постачальником товару, то відсутні підстави для підтвердження податкового кредиту ЗАТ «Укргазпромбуд»за червень 2008 року у розмірі 16857,00 грн., серпень 2008 року у розмірі 18600,00 грн., який при проведенні відповідного розрахунку формує суму бюджетного відшкодування. Дані висновки ґрунтувалися на відсутності підтвердження при зустрічному запиті факту сплати (нарахування) ПДВ з вищезазначених операцій по купівлі-продажу товару та вчасної подачі декларації з податку на додану вартість ПП «Вектра-Транс».
16 листопада 2009 року на підставі акту перевірки ДПІ у Печерському районі міста Києва було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0009092312\0, яким ЗАТ «Укргазпромбуд»було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2008 року на 16857,00 грн., за серпень 2008 року на 18600,00 грн.
Задовольняючи даний позов частково суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було віднесено до складу податкового кредиту суми за належним чином складеними податковими накладними, виданими зареєстрованим на момент складення платником ПДВ, яким у даному періоді податкові зобов?язання з ПДВ декларувалися та сплачувалися. Крім цього, зазначив що відповідачем не доведено правомірність спірного рішення в установленому законом порядку.
З таким висновком колегія суддів погоджується та вважає його обґрунтованим з огляду на наступне.
Судом першої інстанції було встановлено, що позивачем було придбано у ПП «Вектра-Транс»товар та віднесено суми ПДВ до складу податкового кредиту. Здійснення операцій підтверджується відповідними видатковими та податковими накладними, що містяться в матеріалах справи.
Крім цього, судом першої інстанції встановлено, що відповідно до листа ДПІ у Приморському районі міста Одеси від 15.02.10 року № 8164/9/10-117, інформація стосовно наявності судових рішень про визнання недійсними установчих, фінансово-господарських документів, скасування державної реєстрації, визнання банкрутом, затвердження ліквідаційного балансу та звіту ліквідатора у ДПІ у Приморському районі м. Одеси відсутня. Згідно доданої до даного листа облікової картки платника ПДВ ПП «Вектра-Транс», протягом січня - вересня 2008 року вказане підприємство було платником ПДВ, нараховувало податок, подавало декларації та сплачувало податок у вказаному періоді. Свідоцтво платника ПДВ ПП «Вектра - Транс»анульовано актом № 668 від 27.07.2009 року, звітність з податку на додану вартість за червень - вересень 2008 року була надана вказаним підприємством з порушенням встановленого порядку заповнення, у зв'язку з чим не була визнана як звітність. Кримінальних справ стосовно посадових осіб ПП «Вектра - Транс»не порушувалися.
Таким чином, суд першої інстанції зробив правильний висновок про те, що станом на червень - серпень 2008 року ПП «Вектра-Транс»було зареєстровано як платник ПДВ, подавало звітність з вказаного податку та сплачувало його. Отже, обставина невизнання податковим органом поданої звітності не може слугувати доказом несплати податкових зобов'язань, при тому, що матеріали справи містять облікову картку платника ПДВ ПП «Вектра-Транс», згідно з якою вказаним підприємством податкові зобов'язання декларувалися та сплачувалися.
З огляду на зазначене колегія суддів зазначає, що згідно з підпунктом 7.4.1 статті пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).
Також судом першої інстанції було встановлено відсутність в акті перевірки, на підставі якого прийняте спірне податкове повідомлення-рішення, аналізу господарських операцій та не встановлено факту вчинення позивачем порушення норм Закону України «Про податок на додану вартість».
Отже, колегія суддів вважає обгрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що позивачем було віднесено до складу податкового кредиту суми за належним чином складеними податковими накладними, виданими зареєстрованим на момент складення платником ПДВ, яким на час видачі накладних податкові зобов'язання з ПДВ декларувалися та сплачувалися.
За таких обставин колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та про наявність підстав для задоволення заявленого позову.
Викладеним спростовуються доводи апеляційної скарги, а тому колегія суддів вважає її такою, що задоволенню не підлягає.
Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим -ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва -залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 березня 2010 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий-суддя: В.П. Мельничук
Судді: Е.Ю. Швед
О.В. Попович