Справа: № 2-а-1819/10 Головуючий у 1-й інстанції: Таратін В.О.
Суддя-доповідач: Мельничук В.П.
Іменем України
"02" листопада 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Мельничука В.П.
суддів: Шведа Е.Б., Попович О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду апеляційну скаргу представника Приватного підприємства «Синьооківське»-Пилипенка Ростислава Борисовича на ухвалу судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 22 березня 2010 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Синьооківське»до Синьооківської сільської ради Золотоніського району, сільського голови с. Синьооківка Золотоніського району Полегенького Володимира Миколайовича про визнання правомірними дій та скасування рішення, -
У березні 2010 року Приватне підприємство «Синьооківське»звернулося до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до Синьооківської сільської ради Золотоніського району, сільського голови с. Синьооківка Золотоніського району Полегенького Володимира Миколайовича про визнання правомірними дій та скасування рішення.
Ухвалою судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 22 березня 2010 року відмовлено у відкритті провадженні в справі за вказаним позовом.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 22 березня 2010 року та постановити нову з направленням справи до суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження в справі.
До суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду.
Статтею 128 КАС України встановлено наслідки неприбуття в судове засідання особи, яка бере участь в справі.
Згідно до ч. 6 зазначеної вище статті якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь в справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.
За змістом ч. 1 вищезазначеної статті суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.
З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, а також те, що до суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, відсутні клопотання про розгляд справи за їх участю, колегія суддів ухвалила про апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування суддею суду першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала судді -без змін.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 199, ч.1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відмовляючи у відкритті провадження в даній справі суддя суду першої інстанції виходив з того, що вирішення даного спору неможливо в порядку адміністративного судочинства, оскільки позовні вимоги грунтуються на цивільно-правових відносинах, як особистих майнових (цивільних) відносинах, заснованих на юридичній рівності та майновій самостійності учасників щодо оспорюваних майнових прав.
З таким висновком колегія суддів погоджується та вважає його обґрунтованим, виходячи з наступного.
Пунктом 6 ч. 1 ст. 3 КАС України встановлено, що адміністративним позовом є звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Як вбачається зі змісту позовних вимог та правильно встановлено суддею суду першої інстанції позивач звернувся до суду з вимогою про захист його права на об?єкт нерухомого майна.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 17 КАС України, в редакції, чинній на час звернення позивача до суду з даним позовом, до компетенції адміністративних судів віднесено спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Таким чином, виходячи з системного аналізу норм чинного законодавства колегія суддів приходить до висновку про те, що ознакою суб'єкта владних повноважень, як сторони в адміністративному процесі, є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій у правовідносинах, щодо яких виник спір.
Оскільки вимоги позивача носять приватно-правовий характер, з даних вимог вбачається спір про право на об?єкт нерухомого майна, то вказане виключає їх розгляд в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до ст. 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Отже, виходячи з наведеного колегія суддів вважає, що суддя суду першої інстанції прийшов до правильного висновку про відмову у відкритті провадження в даній справі.
Доводи апеляційної скарги спростовуються викладеним, а тому вона є такою, що задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 2, 109, 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу представника Приватного підприємства «Синьооківське»-Пилипенка Ростислава Борисовича -залишити без задоволення, а ухвалу судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 22 березня 2010 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили через п?ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий-суддя: В.П. Мельничук
Судді: Е.Ю. Швед
О.В. Попович