Справа: № 7/270 (2а-3842/08) Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О.
Суддя-доповідач: Мельничук В.П.
"02" листопада 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Мельничука В.П.
суддів: Шведа Е.Ю., Попович О.В.,
при секретарі: Плаксі В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва -Сороки Юрія Юрійовича на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 березня 2010 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю «П?ята зірка»про стягнення податкового боргу шляхом звернення стягнення на активи, -
У жовтні 2007 року Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «П?ята зірка»про стягнення податкового боргу шляхом звернення стягнення на активи. Свої вимоги мотивує тим, що відповідачем порушено порядок здійснення розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу, що були встановлені під час проведення перевірки, у зв?язку з чим нараховано податковий борг, який в добровільному порядку відповідачем сплачено не було.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 березня 2010 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням представник представник Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва - Сорока Юрій Юрійович подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та просить прийняти нову постанову, якою задовольнити позов повністю.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню з наступних підстав.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 198, частини 1 статті 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції може скасувати її та ухвалити нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Судом першої інстанції встановлено наступне.
Відповідно до актів перевірок щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності № 0004512307 від 15.05.2007 року, № 0004522307 від 15.05.2007 року, № 0007852307 від 11.07.2007 року, № 0007882307 від 11.07.2007 року, № 0007912307 від 11.07.2007 року, № 0009302307 від 16.08.2007 року були встановлені порушення позивачем та нараховані штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, порушення норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, про що позивачем були винесені рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій. Загальна сума нарахованих штрафних санкцій складає 20145,00 грн.
При цьому судом першої інстанції було встановлено, що у відповідача на картці особового рахунку рахувалася переплата в сумі 274,35 грн., а тому розмір стягуваної суми складає 19870,65 грн. Крім цього, позивачем було зазначено, що згідно з довідкою про заборгованість позивача сума заборгованості станом на 20.08.2009 зменшилася та складає 8935,65 грн.
Відмовляючи у задоволенні даного позову суд першої інстанції виходив з того, що заявлений позов є необгрунтованим, оскільки стягувані суми штрафних санкцій не підпадають під поняття податкового зобов?язання та податкового боргу.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його необгрунтованим з огляду на наступне.
Судом першої інстанції було встановлено, що позивачем відносно позивача було прийнято рішення, про застосування штрафних (фінансових) санкцій, а саме: від 15.05.2007 року № 4512307 на суму 340,00 грн., від 15.05.2007 року № 4522307 на суму 340,00 грн., від 11.07.2007 року № 7912307 на суму 12915,00 грн., від 11.07.2007 року № 7852307 на суму 3750,00 грн., від 11.07.2007 року № 7882307 на суму 50,00 грн., від 06.08.2007 року № 9302307 на суму 2750,00 грн.
Також судом першої інстанції було встановлено, що дані повідомлення-рішення не були оскаржені відповідачем.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України „Про систему оподаткування" платник податків зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законодавством терміни.
Платник податку згідно ст. 11 Закону України "Про систему оподаткування" несе відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків та додержання законів про оподаткування.
Відповідно до п. 1.2, 1.3 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до/бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів. Податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Згідно п.п. 5.2.1 п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту. Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у визначені законом строки, визнається сумою податкового боргу.
Відповідно до п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення.
Відповідно до п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Згідно п.п. 6.2.3. п. 6.2. ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" перша податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання; друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки.
Відповідно до вимог статті 3 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
За наведених обставин, колегія суддів вважає неправильним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки позовні вимоги грунтуються на нормах зазначених вище норм законодавства та є такими, що підлягають задоволенню.
Таким чином колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим -ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції невірно надана правова оцінка обставинам справи, оскаржуване судове рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду -скасуванню.
Керуючись ст. ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва -Сороки Юрія Юрійовича -задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 березня 2010 року -скасувати та постановити нову, якою позов Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю «П?ята зірка»про стягнення податкового боргу шляхом звернення стягнення на активи -задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «П?ята зірка», ЄДРПОУ 33403330, юридична адреса: м. Київ, вул. Госпітальна, 4, суму податкового зобов?язання перед бюджетом в розмірі 8935,65 грн.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий-суддя: В.П. Мельничук
Судді: Е.Ю. Швед
О.В. Попович