Справа: № 2-а-1409/09/0670 Головуючий у 1-й інстанції: Токарева М.С.
Суддя-доповідач: Троян Н.М.
Іменем України
"02" листопада 2010 р. м. Київ
м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Троян Н.М.,
суддів - Костюк Л.О., Ізмайлової Т.Л.
при секретарі - Горяіновій Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 21 липня 2009 року в справі за позовом ВАТ «Житомирський комбінат силікатних виробів»до Державної інспекції з контролю за цінами в Житомирській області про скасування рішення,-
Позивач звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в Житомирській області про скасування рішення № 14 від 05 лютого 2009 року.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 21 липня 2009 року позов задоволений.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, а також відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що у зв'язку з проведенням планової перевірки з питань формування, встановлення та застосування тарифів на виробництво теплової енергії та плати за проживання в гуртожитках був складений акт від 29 січня 2009 року. Згідно акту при перевірці послуг теплопостачання виявлено необґрунтована отримана виручка позивачем за січень -грудень 2008 року, яка становить 2136,60 грн., оскільки упродовж 2007-2008 років мешканцям гуртожитку зайво нараховано 7358,44 грн. за послуги теплопостачання. Зазначене порушення зі сторони позивача відповідач обґрунтовує тим, що на підставі договору на теплопостачання теплової енергії між підприємством «Житомиртеплокомуненерго»та позивачем від 25 жовтня 2007 року № 1504 визначено, що теплова енергія відпускається ВАТ «ЖКСВ»гуртожитку по пров. Паперовий 8 опалювальною площею 863,7 кв.м та гуртожитку по пров. Паперовий 4 опалювальною площею 38,7 кв.м. Позивач нараховував мешканцям гуртожитку за адресою пров. Паперовий 8 плату за послуги теплопостачання на площу 917,15 кв.м. до 945,45 кв.м. замість площі 863,70 кв.м. Тобто, підприємством в розмір плати за послуги теплопостачання, ціни (тарифи) на які регулюються, включались фактично не виконані або виконані не в повному обсязі послуги (роботи). Внаслідок за 1 кв.м опалювальної площі необґрунтовано нараховувалось від 0,002 грн. до 0,78 грн. та позивачем необґрунтовано одержано виручку в сумі 2136,60 грн. Таким чином, позивач порушив вимоги рішень Житомирської міської ради від 26 жовтня 2006 року № 772 від 28 лютого 2008 року № 136 та від 29 серпня 2008 року № 601 «Про погодження тарифів на оплату з теплопостачання та гарячого водопостачання для населення в м. Житомирі». На підставі ст. 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення»відповідачем до позивача застосована санкція в розмірі 2136,60 грн.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення»вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню в доход відповідно бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації.
Тобто, визначальним в цій справі є фактично отримання виручки підприємством, при цьому в силу положень ч.2 ст. 71 КАС України, дану обставину повинен підтверджувати суб'єкт владних повноважень.
Відповідно до п.3 Інструкції «Про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами»державні інспекції з контролю за цінами приймають рішення про вилучення сум економічних та фінансових санкцій у порядку, передбаченому законодавством. Підставою для прийняття рішення про вилучення сум економічних та фінансових санкцій є акт перевірок, які складаються посадовими особами органів державного контролю за цінами.
Підпунктом 3.2 зазначеної Інструкції передбачено, що в актах перевірок, зокрема, зазначаються: детально відображається механізм скоєння порушення; визначається сума необґрунтовано одержаної виручки, з доданням розрахунків, на яких ґрунтується обчислення зазначеної суми, з посиланням на документи первинного бухгалтерського обліку, згідно з якими вони здійснюються.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач не довів та не підтвердив фактичного отримання виручки позивачем при нарахуванні мешканцям гуртожитку послуг на теплопостачання.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог, а тому рішення суду першої інстанції є правильним, яке прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування немає.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 21 липня 2009 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя
Судді
Ухвала складена та підписана в повному обсязі 08 листопада 2010 року.