Справа: № 2а-3465/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Пилипенко М.С.
Суддя-доповідач: Троян Н.М.
Іменем України
"02" листопада 2010 р. м. Київ
м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Троян Н.М.,
суддів - Костюк Л.О., Ізмайлової Т.Л.
при секретарі - Горяіновій Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_3, ОСОБА_4,ОСОБА_5 ,ОСОБА_6 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.09.2009 року в справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 ,ОСОБА_6 до Кабінету Міністрів України ,3-і особи Закрите акціонерне товариство «А.Е.С. Київобленерго», Національна комісія регулювання електроенергетики України,про визнання недійсним положення п.27 Правил, затверджених Постановою від 26.07.1999 року №1357,-
Позивачі звернулися до Окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кабінету Міністрів України , 3-і особи Закрите акціонерне товариство «А.Е.С. Київобленерго»,Національна комісія регулювання електроенергетики України,про визнання недійсним положення п.27 Правил, затверджених Постановою від 26.07.1999 року №1357.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.09.2009 року в задоволені позову відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням , позивачі звернулись з апеляційною скаргою , в якій просять рішення скасувати , та постановити нове рішення , яким задовольнити заявлені ними вимоги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що Кабінет Міністрів України (Уряд України ) є вищим органом у системі органів виконавчої влади .Відповідно до положень ст. 3 ч.2 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», Кабінет Міністрів здійснює виконавчу владу на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.
Відповідно до вимог ст. 117 Конституції України -Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови, розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
На виконання своїх повноважень та Закону України «Про електроенергетику»26.07.1999 року Кабінетом Міністрів України була видана постанова за № 1357 якою затверджені «Правила користування електричною енергією для населення».
Відповідно до «Загальних положень»вказаних правил -правила регулюють відносини між громадянами (далі споживачі електричної енергії) та електропостачальниками. Правила є обов'язковими для виконання всіма споживачами і електропостачальниками незалежно від форм власності.
Пунктом 27 вказаних Правил передбачено , що у разі несплати за спожиту електричну енергію протягом 10 днів , після терміну зазначеного у договорі чи платіжному документі та неотримання енергопостачальником повідомлення про оплату на 20-й день споживачу надсилається попередження про відключення електричної енергії. У разі несплати за спожиту електричну енергію на 30-й день після отримання споживачем попередження енергопостачальник має право відключити споживача від електричної мережі.
Відмовляючи позивачам в задоволенні позову , суд першої інстанції послався на ті обставини, що оспорюваним пунктом Правил встановлюється процедура щодо відключення споживача у разі неотримання енергопостачальником коштів за спожиту електроенергію споживачем, а також на те ,що оскаржувана постанова була прийнята Кабінетом Міністрів України в порядку та з дотриманням параграфів 45,48,49 постанови Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 року №950 «Про затвердження Регламенту Кабінету Міністрів України», тому постанова Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 року за № 1357 «Про затвердження Правил користування електричною енергією для населення»повністю відповідає вимогам діючого законодавства та прийнята в межах компетенції та повноважень відповідача.
Крім цього суд першої інстанції , з урахуванням обставин справи в тому числі із урахуванням пояснень представника відповідача ,який в своїх запереченнях посилався на пропущення позивачем вказаного строку та наполягав на цьому ,прийшов до правильного висновку , що позивачем пропущено без поважних причин строк для звернення до адміністративного суду передбачений ст. 100 КАС України , оскільки спірна постанова Кабінетом Міністрів України була прийнята 18.07.1999 року та опублікована в офіційному віснику України №30 (13.08.1999року) та в газеті Урядовий Кур'єр 26.08.1999 року №158-159, а позивач звернувся до суду 03.04.2009 року, таким чином позивачу було відомо про наявність спірної постанови з 1999 року , оскільки вона була належним чином оприлюднена.
Відповідно до правил ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення , а постанову суду без змін , якщо визнає , що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для відмови в задоволенні позову , а тому рішення суду першої інстанції є правильним, яке прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування немає.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.09.2009 року залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.09.2009 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя
Судді
Ухвала складена та підписана в повному обсязі 08 листопада 2010 року.