Справа: № 2а-2536/08/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Клопот С.Л.
Суддя-доповідач: Ізмайлова Т.Л.
Іменем України
"28" жовтня 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Ізмайлової Т.Л.
суддів Зайцева М.П., Шостака О.О.
при Тарадайко Е.О.
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.12.2008 року у справі за позовом ОСОБА_3 до начальника Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції Яковенка Володимира Віталійовича, Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до начальника Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції Яковенка Володимира Віталійовича, Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.12.2008 року у задоволенні позовних вимог було відмовлено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позовних вимог в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість судового рішення, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до постановлення незаконного рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до наказу начальника Чернігівської МДПІ № 29-к від 17.01.2008 року позивача було відряджено до с. Н. Боровичі Щорського району для супроводження спирту з ДП «Новоборовицький спиртовий завод»до ЗАТ «Луганський лікеро-горілчаний завод»в м. Луганськ з 20.01.2008 року по 24.01.2008 року.
17.01.2008 року ОСОБА_3 звернувся з рапортом до відповідача про забезпечення його грошовим авансом
Позивачу аванс виплачений не був і він у відрядження не поїхав.
В зв'язку з цим, позивач звернувся до суду з вказаним позовом і просив визнати незаконною бездіяльність начальника Чернігівської МДПІ Яковенка В.В., що полягала в незабезпеченні перед виїздом у відрядження 20.01.2008 року видачі позивачу грошового авансу на відрядження, а також в незабезпеченні позивачу оплати праці з урахуванням доплати, передбаченої ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»при відрядженнях до смт. Ріпки та м. Корюківка; зобов'язання відповідача виплатити доплату в розмірі однієї мінімальної заробітної плати за час відрядження до смт. Ріпки та м. Корюківка.
Суд першої інстанції прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, в порушення розпорядчих документів (наказів), виданих на виконання ним своїх безпосередніх обов'язків по несенню служби в складі податкової міліції позивач не здійснював супроводження спирту з ДП «Новоборовицький спиртовий завод»до ЗАТ «Луганський лікеро-горілчаний завод»в період з 20.01.2008 року по 24.01.2008 року.
Відповідно до наказу Чернігівської МДПІ від 21.08.2008 року № 39-к у відрядження з вказаною вище метою було направлено помічника оперуповноваженого ВМП ЧМДПІ прапорщика Шарпило О.В.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у відповідача не було підстав для забезпечення грошовим авансом, оскільки ОСОБА_3 у відрядження фактично не вибував.
Що стосується позовних вимог про визнання незаконної бездіяльності та зобов'язання відповідача виплатити ОСОБА_3 доплату в розмірі однієї мінімальної заробітної плати за час відрядження до смт. Ріпки та м. Корюківка то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність таких виплат позивачу, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 41 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»працівникам, тимчасово переведеним або відрядженим для роботи на територіях радіоактивного забруднення, оплата праці провадиться з урахуванням доплат, передбачених ст. 39 цього Закону.
Постановою КМ УРСР № 106 від 23.07.1991 року «Про організацію виконання постанови Верховної Ради УРСР про порядок введення в дію законів УРСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи»та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»»затверджено перелік настелених пунктів віднесених до зон радіоактивного забруднення, згідно з додатком № 1.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач дійсно направлявся у службові відрядження у 2007-2008 роках до смт. Ріпки та м. Корюківка, проте, вищевказані населені пункти не входять до переліку населених пунктів, зазначених в додатку № 3 п. 7 Постанови КМУРСР № 106 від 23.07.1991 року.
Проаналізувавши норми права та обставини справи, викладені в мотивувальній частині оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно і об'єктивно досліджено всі обставини по справі, рішення постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування немає.
Відповідно до ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
За ст. 200 КАС України, підставами для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін є правильно встановлені обставини справи та ухвалення судового рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.12.2008 року у справі за позовом ОСОБА_3 до начальника Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції Яковенка Володимира Віталійовича, Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії -необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції -без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 197, 198, 200, 205 та 206 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.12.2008 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ч. 2 ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя
Судді
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 02.11.2010 року.