Справа: № 2а-186/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Васильченко І.П.
Суддя-доповідач: Данилова М. В.
Іменем України
"28" жовтня 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Данилової М.В.,
суддів: Бистрик Г.М., Кучми А.Ю.
при секретарі судового засідання Соловей Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 травня 2010 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Айбокс»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва від 30 грудня 2009 року №19362308 та №19372308 від 30 грудня 2009 року про застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 травня 2010 року від 26 травня 2010 року позовні вимоги задоволено повністю.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що рішення відповідача є протиправними.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції.
Відповідачем 03 грудня 2009 року проведено перевірку дотримання позивачем порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.
За результатами даної перевірки складено акт №002804 від 03 грудня 2009 року, яким встановлено порушення позивачем п.1,2,3 ст.3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та ст.3 ЗУ «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності». На підставі даного акту прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №19362308 від 30 грудня 2010 року та №19372308 від 30 грудня 2009 року.
Відповідно до п.1,2,3 ст.3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок та видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції, застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.
З матеріалів справи вбачається, що позивач відповідно до агентського договору №2 від 10 квітня 2008 року, укладеного між ТОВ «Айбокс»та ЗАТ «Альфа - Банк»приймає платежі від імені та за рахунок Банку за допомогою програмно -технічних комплексів самообслуговування платежі від платників. За вказані послуги позивач отримує комісійну винагороду.
Колегія суддів вважає, що позивач не проводить розрахункові операції у сфері торгівлі та послуг із платниками, оскільки платники придбавають дані послуги у їх постачальника ЗАТ «Альфа - Банк». Крім того, платіжний термінал не є реєстратором розрахункових операцій в розумінні ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Отже, висновки відповідача про порушення позивачем п.1,2 ст.3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»є протиправними.
Відповідно до ч.1 ст.1 ЗУ «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»об'єктом правового регулювання згідно з цим Законом є торговельна діяльність за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток на території України, діяльність з обміну готівкових валютних цінностей (включаючи операції з готівковими платіжними засобами, вираженими в іноземній валюті, та з кредитними картками), а також діяльність з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг.
Відповідно до ч.1 ст.3 ЗУ «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів.
Оскільки позивач не проводить розрахункові операції із платниками за допомогою програмно -технічних комплексів самообслуговування, колегія суддів вважає, що така діяльність не підлягає патентуванню та не є об'єктом правового регулювання ЗУ «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».
Відповідачем у відповідності до положень ч.2 ст.71 КАС України не доведено правомірність прийнятих ним рішень.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 КАС України, колегія судів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва -залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 травня 2010 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий:
Судді: