Справа: № 13/16 Головуючий у 1-й інстанції: Степанюк А.Г.
Суддя-доповідач: Данилова М. В.
Іменем України
"28" жовтня 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Данилової М. В.,
суддів: Бистрик Г.М., Кучми А.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НТЦ Ноосфера»на постанову Окружного адміністравтиного суду м. Києва від 26 жовтня 2009 року у справі за адміністративним позовом Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «НТЦ Ноосфера»про стягнення адміністративно -господарських санкцій,-
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ТОВ «НТЦ Ноосфера»на його користь адміністративно -господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць за 2007 рік у розмірі 6 777, 80 грн. та пені у розмірі 1 131,00 грн., всього 7 908,80 грн.
Постановою Окружного адміністравтиного суду м. Києва від 26 жовтня 2009 року позовні вимоги задоволено повністю.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.
В судове засідання учасники процесу не з'явилися, будучи належним чином повідомлені про дату та час і місце апеляційного розгляду.
Згідно з п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмово провадження.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних даних обставини справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду -залишити без змін.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що відповідач не виконав вимоги ЗУ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»по створенню робочих місць для одного інваліда та не сплачено адміністративно -господарські санкції у відповідності до ст.20 даного Закону.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції.
Відповідно до ст.19 ЗУ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Відповідно до звіту про та працевлаштування інвалідів за 2007 рік середньооблікова чисельність працівників відповідача становить 9 осіб. Отже, відповідач повинен був створити одне робоче місце для інваліда. В матеріалах справи відсутні докази того, що позивачем в 2007 року було створено одне робоче місце для інваліда.
Відповдіно до ст.20 ЗУ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.
Керуючись статтями 197, 198, 200, 205, 206, 212 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НТЦ Ноосфера»-залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністравтиного суду м. Києва від 26 жовтня 2009 року -залишити без змін.
Порядок набрання ухвалою законної сили та порядок і строки її оскарження передбачено ст.ст. 212,254 КАС України.
Головуючий:
Судді: