Справа: № 2-а-2/09 Головуючий у 1-й інстанції: Жовток Є. А.
Суддя-доповідач: Шурко О.І.
Іменем України
"21" жовтня 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Шурко О.І.,
суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,
при секретарі Сесемка А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Старшого інспектора ВДАІ м. Чернігова Лисенка Сергія Анатолійовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 18 лютого 2009 року,
У січні 2009 року позивач звернувся у суд з позовом, в якому просив скасувати постанову відповідача від 09.01.2009 року, оскільки він був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП безпідставно.
Постановою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 18 лютого 2009 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Апелянт послався на не з'ясування судом обставин по справі, що мають значення при вирішенні спору в частині повноважень співробітника міліції складати протокол, законності дій цієї особи та обставин скоєння ним правопорушення.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 09.01.2009 року, під час керування автомобілем в м. Чернігові, був зупинений відповідачем та підданий адміністративному штрафу за рух по тротуару тобто за порушення передбачене п. 11.13 Правил дорожнього руху, стягнення за яке передбачене ч. 1 ст. 122 КУаАП, та розгляд справ про таке правопорушення відноситься до компетенції працівників Державтоінспекції в силу ч. 2 ст. 255, ст. 222 КУпАП.
З такими висновками суду не можна не погодитися.
Судовою колегією встановлено, що 09.01.2009 року відносно позивача відповідачем було складено протокол про адміністративне правопорушення серії АГ № 837906 і винесено постанову СВ № 006838 про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
Обговорюючи правомірність оспорюваної постанови, судова колегія зважає на таке.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Як встановлено судом першої інстанції та не спростовується колегією суддів, 09.01.2009 року о 12 год. 45 хв., позивач, керуючи автомобілем «Даймлер-Крайслер»д.н.з. НОМЕР_1 та рухючись по проспекту Перемоги в місті Чернігові здійснив рух по тротуару, чим порушив вимоги пункту 11.13 Правил дорожнього руху, та скоїв адміністративне правопорушення передбачене частиною 1 статті 122 КУпАП.
Частиною 1 ст. 122 КУпАП передбачено відповідальність водіїв за порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішоходними доріжками.
У відповідності до п.11.13 Правил дорожнього руху України, забороняється рух транспортних засобів по тротуарах і пішоходних доріжках, крім випадків, коли вони застосовуються для виконання робіт або обслуговування торгівельних та інших підприємств, розташованих безпосередньо біля цих тротуарів або доріжок.
Статтею 217 КУпАП визначено, що посадові особи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть накладати адміністративні стягнення, передбачені цим Кодексом, у межах наданих їм повноважень і лише під час виконання службових обов'язків.
Як встановлено ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такими доказами, у тому числі, є протокол про адміністративне правопорушення.
Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем дійсно порушено дію ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Отже, доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, матеріалами справи.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 -залишити без задоволення.
Постанову Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 18 лютого 2009 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддяШурко О.І.
суддяГрищенко Т.М.
суддяЛічевецький І.О.
Повний текст ухвали складений 26 жовтня 2010 року.