Справа: № 2-а-2303/09 Головуючий у 1-й інстанції: Сторчак В.Ю.
Суддя-доповідач: Шурко О.І.
Іменем України
"21" жовтня 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Шурка О.І.,
суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,
при секретарі Сесемка А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Сільськогосподарського акціонерного товариства "Турбівське" на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2009 р. у справі за адміністративним позовом Сільськогосподарського акціонерного товариства "Турбівське" до Липовецької районної державної адміністрації про скасування розпорядження та визнання листа нечинним, -
08.05.2009 Сільськогосподарське акціонерне товариство "Турбівське" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду із позовом про скасування розпорядження голови Липовецької РДА № 272 від 30.08.2008, як незаконне в частині визнання державних актів на право постійного користування САТ «Турбівське»та лист Липовецької РДА № 01-21/1512 від 17.07.2008 визнати нечинним в частині заборони використання земель державної власності та орних земель резервного фонду.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2009 закрито провадження у справі.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції на новий розгляд.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Вимоги апелянта про направлення справи до суду першої інстанції на новий розгляд не підлягають задоволенню, оскільки ні з матеріалів справи, ні навіть з доводів апеляційної скарги не вбачається для цього підстав, виключний перелік яких (на момент подання апеляційної скарги) був встановлений ст. 204 КАС України. На даний час зазначений перелік виключено Законом України від 07.07.2010 № 2453-VI. Крім того, згідно цього ж Закону суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції вже не має таких повноважень відповідно до ст. 199 КАС України.
Як вбачається із мотивувальної частини оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції закрив провадження у справі керуючись п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України, тобто з підстав неналежності розгляду даної позовної заяви в порядку адміністративного судочинства.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Суд першої інстанції вірно звернув увагу на порушення в даному випадку підвідомчості спору, а саме на те, що дані правовідносини є цивільно-правовими, а тому взагалі не підлягають розгляду адміністративними судами в порядку адміністративного судочинства, виходячи з наступного.
Так, адміністративний позов -це звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах (п. 6 ч. 1 ст. 3 КАС України).
Згідно ч. 2 ст. 4 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Частина 1 ст. 393 ЦК України встановлює, що правовий акт органу державної влади або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.
Отже, правовідносини, що склалися між сторонами, є лише цивільно-правовими та не можуть бути предметом спору у адміністративному процесі, оскільки в даному випадку в наявності приватно-правовий спір.
Та обставина, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень не змінює правову природу спірних правовідносин та не робить даний спір публічно-правовим, оскільки вимоги позивача не стосуються захисту його прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин.
Наведене підтверджується і тим, що позивач просить визнати нечинним лист Липовецької РДА № 01-21/1512 від 17.07.2008 в частині заборони використання земель державної власності, який в свою чергу, не являється актом державного чи іншого органу чи правовим актом індивідуальної дії, що породжує певні правові наслідки для позивача, не регулює ті чи інші суспільні відносини та не носить обов'язкового характеру для позивача.
Таким чином, спір зводиться до вирішення питання про використання земельної ділянки позивачем, неправомірність дій щодо заборони використання позивачем земель державної власності та визнання права на постійне користування спірною земельною ділянкою, а його результати безпосередньо стосуються майнових інтересів позивача.
Крім того, до такого ж висновку прийшов Верховний Суд України у листі № 3.2-2005 від 26.12.2005, а саме зазначає, що у випадку, якщо суб'єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних відносинах не здійснює владні управлінські функції щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами КАС України ознак справи адміністративної юрисдикції, і, відповідно, не повинен вирішуватись адміністративним судом.
За встановлених обставин слід прийти до висновку, що між сторонами в наявності спір про право, вимоги позивача не стосуються його прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади та місцевого самоврядування, а тому даній спір не є публічно-правовим та не підпадає під визначення справи адміністративної юрисдикції; компетенція адміністративних судів на нього не поширюється, що в свою чергу виключає розгляд цієї справи в порядку адміністративного судочинства.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Сільськогосподарського акціонерного товариства "Турбівське" -залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2009 -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлено 26.10.2010.