Справа: № 2а-9878/09/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Скалозуб Ю.О.
Суддя-доповідач: Мамчур Я.С
Іменем України
"28" жовтня 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Мамчура Я.С,
суддів: Безименної Н.В., Желтобрюх І.Л.
розглянувши в порядку ст. ст. 41, 197 КАС України апеляційну скаргу представника позивача -ОСОБА_2 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2009 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Державної податкової адміністрації України, Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області, третя особа -Бахмацьке РВ УМВС України в Чернігівській області, про зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернулася до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової адміністрації України, Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області, третя особа -Бахмацьке РВ УМВС України в Чернігівській області, про зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2009 року у задоволенні позову - відмовлено.
На вказану постанову представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін з таких підстав.
Згідно з п. 1, ч.1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, що позивач є віруючою Української Православної Церкви, та через свої релігійні переконання відмовляється від ідентифікаційного номеру, в зв'язку з чим звернулась до відповідачів із заявами довільної форми щодо виключення ідентифікаційного номера та всієї інформації про неї з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб платників податків та інших обов'язкових платежів, на яку ДПА України та Бахмацькою МДПІ було надано відповідь та роз'яснено порядок офіційного звернення до податкового органу та процедури виключення ідентифікаційного номера та всієї інформацію про неї з інформаційного фонду з Державного реєстру фізичних осіб платників податків та інших обов'язкових платежів і внесення відмітки у паспорт про право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
Розглядаючи апеляційну скаргу колегія суддів зважає на наступне.
Державною податковою адміністрацією України листом № 5401 1П/29-2115 від 05.11.2007 року та листом Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області позивача повідомлено про процедури відмови від ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів.
Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про Державний реєстр фізичних осіб платників податків та інших обов'язкових платежів» для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без, ідентифікаційного номера.
Механізм реалізації вказаної норми Закону та уповноважений на це орган визначено Порядком унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства внутрішніх справ України від 19 жовтня 2004 року N 602/1226, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2004 року за N 1345/9944.
Відповідно до п. 1.4 та 1.5 вказаного Порядку особа, яка через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття ідентифікаційного номера у разі відсутності у неї ідентифікаційного номера, а також особа, яка через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття ідентифікаційного номера у разі наявності у неї ідентифікаційного номера, повідомляє у формі заяви податковий орган за місцем своєї реєстрації.
Пунктом 2 вказаного Порядку визначений перелік документів, що подає фізична особа, яка відмовляється від ідентифікаційного номера, до органу державної податкової служби.
Згідно з п. 1.3 Порядку орган державної податкової служби у термін до 30 календарних днів з дня прийняття заяви надає заявнику довідку, форма якої наведена у додатку 3 до Порядку, або відмовляє в наданні такої довідки із зазначенням причин відмови.
Відповідно до п. п. 4, 5 Порядку фізична особа, яка відмовляється від ідентифікаційного номера, подає до органу внутрішніх справ за своїм місцем реєстрації довідку за формою N В З та паспорт громадянина України. Посадова особа органу внутрішніх справ при зверненні громадянина за місцем його реєстрації щодо внесення відмітки до його паспорта розглядає довідку за формою N ВЗ щодо повноти і правильності її заповнення та відповідності пред'явленому паспорту. У разі відсутності невідповідностей посадова особа вносить на 7 - 9 сторінку паспорта відмітку наступного змісту «Має право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера».
Інформація, зазначена в заяві, використовується податковими органами для формування відносно особи, яка через свої релігійні або інші переконання відмовляється від ідентифікаційного номера, відповідної особової справи. Після її формування, дані про таку особу виключаються з Державного реєстру, без порушення повноти обліку платників податків та інших обов'язкових платежів, а облік особи здійснюється в альтернативній формі - за серією та номером паспорта.
Таким чином, даний Порядок розроблений згідно з Законом України «Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів»та з метою його виконання для усунення прогалин в регулюванні спірного питання.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем не було надано доказів на підтвердження своїх вимог, оскільки реалізація прав ОСОБА_3 на альтернативну форму обліку при сплаті податків та інших обов'язкових платежів залежить виключно від неї, а не від дій чи бездіяльності відповідача, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Так, відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212 КАС України, суд
Апеляційну скаргу представника позивача -ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2009 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий -суддя: Я.С. Мамчур
Судді: Н.В. Безименна
І.Л. Желтобрюх
Ухвалу складено у повному обсязі 28.10.2010.